«Важливо бачити межу, де закінчується допомога ШІ й починається імітація знань»

Рівень занепокоєння суспільства штучним інтелектом зростає: понад 50 % людей відчувають тривогу щодо його використання. ШІ вже суттєво впливає на різні сфери — від програмування до юриспруденції та освіти. Зокрема, на 14 % скоротився найм молодих фахівців та фахівчинь, оскільки в окремих завданнях їх уже замінюють технології штучного інтелекту. Такими є дані цьогорічного дослідження від Anthropic.

• Як ШІ впливає на освіту та спосіб мислення учнівства?
• Які навички стають ключовими?
• Як змінюється роль учительства з появою штучного інтелекту?
• Чи можливо заборонити ШІ в школах?

Про це під час IT Future Fest 2026 у Львові розповів Олександр Думишинець, фіналіст світової премії Global Teacher Prize 2026, ТОП-10 Global Teacher Prize Ukraine 2024, учитель IT освітньої території «Мідгард» (далі — пряма мова спікера).

У сфері ІТ можливості штучного інтелекту вже оцінюють у 96 %: саме стільки завдань він теоретично може виконувати, зазначають у вищезгаданому дослідженні «Labor market impacts of AI: A new measure and early evidence» («Вплив штучного інтелекту на ринок праці: новий показник та попередні дані» — ред.). Водночас фактично використовують лише приблизно 33 % цього потенціалу. Це свідчить про те, що люди не поспішають впроваджувати нові технології або роблять це поступово.

Серед інших галузей, де ШІ вже зараз може замінити понад 85 % завдань, які виконують люди:

• менеджмент, бізнес і фінанси;
• комп’ютерні науки;
• архітектура та інженерія;
• юриспруденція;
• медіа;
• офісна та адміністративна робота.

Важливо, що саме в цих сферах згодом працюватимуть учні та учениці. Але вже станом на 2026 рік приблизно на 14 % зменшився найм молодих фахівців та фахівчинь у тих галузях, де частину рутинної роботи може виконати ШІ. Найбільше автоматизують саме ті завдання, які не потребують фізичної роботи.

Чи замінить штучний інтелект людину? Ні. Але він точно замінить людину, яка не використовує штучного інтелекту. Якщо роботодавець обирає між двома спеціалістами, з яких один працює самостійно, а інший ефективно використовує ШІ, перевага буде за другим, адже він виконує роботу швидше.

За даними звіту AI Index Report 2026 від Stanford HAI, чотири з п’яти учнів та учениць середніх шкіл та студентів / студенток коледжів у США зараз використовують ШІ для виконання навчальних завдань. Найчастіше генеративний ШІ застосовують для досліджень, редагування есе та мозкового штурму.

Понад 90 % країн пропонують курси з інформатики для учнівства початкової або середньої школи, а Китай та Об’єднані Арабські Емірати зробили освіту в галузі ШІ обов’язковою, починаючи з 2025–2026 навчального року.

Наприклад, штучному інтелекту можна делегувати більшість рутинних процесів, як-от: 

• створення презентацій;
• написання конспектів;
• генерацію зображень і відео;
• аналіз документів;
• підготовку звітів.

Звільнений час краще присвятити розмові з дітьми. Поговорити сам на сам, зрозуміти, що цікавить учня чи ученицю, що його / її мотивує, у чому є труднощі тощо. Саме в людській взаємодії та емпатії штучний інтелект поки що безсилий.

Щоб усвідомити це, дайте відповідь на кілька запитань:

• чи дивилися ви фільм, який викликав сильні емоції;
• чи читали книжку, яка вас глибоко зачепила;
• чи є у вас пісня, пов’язана з особистими спогадами?

А чи викликав у вас штучний інтелект такі самі емоції? Тут стає зрозуміло: ШІ може розважити, дивувати, але не здатен створити тих глибоких, щирих переживань, які формують наш досвід. У цьому і є наша суперсила як учительства: ми можемо підтримати дитину, вислухати її та запалити справжню цікавість.

Читайте також:

ШІ чудово допомагає генерувати ідеї, створювати тести, матеріали, але адаптувати їх під конкретний клас та дітей — завдання педагогів і педагогинь. Той самий матеріал працює по-різному в різних класах, і це може врахувати лише людина. Нейромережі пропонують безліч ідей для зацікавлення учнівства. Але втілити ці ідеї, оживити їх — здатні тільки ми.

Однак технології — це лише інструмент, а не заміна мислення. Звісно, ми не можемо повністю заборонити використовувати ШІ, адже вдома діти однаково мають до нього доступ. Нам потрібно навчити користуватися ним усвідомлено. Критичне мислення набирає тут дедалі більшої ваги. Варто вчити учнів та учениць не лише запитувати щось у ШІ, а аналізувати, чому він надав таку відповідь, чи достовірна вона.

Наприклад, на уроках інформатики, на мою думку, уже неефективно змушувати учнівство просто завчати напам’ять якийсь код, адже його допоможе написати ШІ. Але нам важливо дати розуміння, як працює цей код. А далі — переходити до творчих процесів: створення власних проєктів, дизайну, 3D-моделювання тощо.

І ще один важливий принцип: потрібно давати дітям свободу вибору в межах теми. Нехай вони працюють із тим, що їм цікаво. Коли, наприклад, потрібно навчитися створювати презентації, нехай самі обирають, на яку тематику й що буде на слайдах. Бо коли є щирий інтерес — є і результат.

• Будьте співавторами, а не користувачами. Не сприймайте першу відповідь ШІ як істину. Використовуйте метод ітерацій, ставте уточнювальні запитання, змінюйте ролі штучного інтелекту (наприклад, «Уяви, що ти суворий критик» або «Поясни це десятирічній дитині»). Найкращий результат народжується в діалозі.
• Створюйте прозорі завдання. Якщо ви даєте домашню роботу, яку ШІ може зробити за п’ять секунд, — це погане завдання. Просіть учнів та учениць додавати до результату власну рефлексію, пояснювати, що вони змінили в тексті нейромережі, із чим не погодилися, чому обрали саме такий промт.
• Автоматизуйте рутину, щоб вивільнити час на творчість. Використовуйте ШІ для генерації варіантів тестів, персоналізованих задач під інтереси конкретної дитини чи створення шаблонів для презентацій. Це ваш ресурс, щоб не вигоріти в паперовій роботі.
• Остерігайтеся сліпої довіри до фактів. ШІ — це мовна модель, а не енциклопедія. Він може впевнено вигадати дату історичної події чи неіснуючу цитату. Завжди перевіряйте факти через надійні джерела.

І ще важливо бачити межу, де закінчується допомога ШІ й починається імітація знань. Навчання — це процес подолання труднощів. Якщо дитина лише копіює інформацію, мозок не будує нових нейронних зв’язків. Пам’ятайте: технології — це лише підсилювач вашого педагогічного таланту. Якщо у вчителя чи вчительки немає контакту з класом, жодна нейромережа не зробить урок цікавим.

Фото з фейсбук-сторінки Олександра Думишинця

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.