Впровадження профільної реформи в коледжах суттєво відстає від академічних ліцеїв — у чому причина?

Нещодавно «Вчися.Медіа» публікувало пояснення Міністерства освіти і науки про підготовку професійних та фахових коледжів до профільної реформи. Зокрема, розповідало про майбутні зміни в мережі, можливі кадрові зміни та підготовку Типової освітньої програми для закладів професійної та фахової передвищої освіти.

Пояснення МОН викликало дискусію в спільноті представників фахових та професійних коледжів. Їм здається, що реалізація профільної реформи суттєво відстає від змін в академічних ліцеях. Докладніше про це розповів у своїй колонці Володимир Зелений, кандидат історичних наук, в. о. директора у відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету».

Реформа старшої школи, яка стартує 1 вересня 2027 року, передбачає, що учні й учениці 9-х класів можуть обирати подальшу траєкторію навчання:

• піти до академічних ліцеїв та впродовж трьох років (10–12-ті класи) вивчати поглиблено профільні предмети й прицільно готуватися до вступу до університетів; 
• обрати фахові або професійні коледжі та водночас із повною загальною середньою освітою здобути фах, щоб швидше вийти на ринок праці (опція з навчанням в університеті теж залишаться в силі).

У МОН пояснюють, що до початку реформи академічні ліцеї мають підготувати профілі академічного спрямування, а професійні та фахові коледжі — професійного.

Для них доступні обидва треки: академічне і професійне спрямування. Це передбачає ст. 4 Закону України «Про фахову передвищу освіту» про забезпечення права на безоплатну фахову передвищу освіту. У ній ідеться, що «громадяни України мають право безоплатно здобувати фахову передвищу освіту, профільну середню освіту професійного або академічного спрямування…».

Мережа закладів професійної та фахової передвищої освіти має зазнати змін. Для цього в МОН підготували проєкт методичних рекомендацій, відповідно до яких у профтехах повинно бути мінімум 300 студентів/ок, а у фахових коледжах — мінімум 400.

Та проєкт методичних рекомендацій щодо формування мережі — це не нормативно-правовий акт, як тоді можна щось робити на його підставі? Чому для закладів професійної освіти планують «стартовий» показник контингенту 300, а для фахових коледжів — 400 осіб? Це ж не дискримінація за рівнем освіти?

Так само є питання до даних міністерства, що станом на кінець 2025 року частка вступників та вступниць до професійних та фахових коледжів становила 36 % (на базі 9-х класів). Звідки такі цифри?

Із такими підходами до реформи загалом та вступної кампанії зокрема важко очікувати на 45 % здобувачів та здобувачок освіти, які, за очікуваннями МОН, на основі базової середньої освіти вступатимуть до профтехів та фахових коледжів. Зараз про фахові коледжі шириться негативна інформаційна кампанія, що ці заклади стали сховком для ухилянтів, а натомість вони потребують іншої реклами. Наприклад, щодо створення на державному рівні привабливої айдентики.

Читайте також:

Для академічних ліцеїв є Типова освітня програма для 10–12-х класів. Та досі немає проєкту Типової освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Водночас розробляють модельні навчальні програми, які мають бути похідними від Типової. 

Немає чіткості щодо ресурсів, які йтимуть на профільну реформу в закладах професійного спрямування, а також бракує робочих груп та затвердженої нормативної бази, які б посилювали заплановані зміни.

До старту профільної реформи залишається півтора року, а досі працівники й працівниці фахових коледжів необізнані з майбутніми оновленнями. Усе це свідчить про те, що підготовка реформи старшої школи відстає в закладах професійного спрямування в порівнянні з «академічним» треком.

Фото Canva