11 аграрних дослідних станцій реорганізують: що буде з науковцями та їхніми робочими місцями

Уряд підтримав реорганізацію 11 дослідних станцій Національної академії аграрних наук України. Вони продовжать працювати як структурні підрозділи профільних наукових установ. У Міністерстві освіти і науки запевняють, що рішення має допомогти зберегти наукові колективи, робочі місця та дослідження.

Реорганізацію підготувало МОН за пропозицією Національної академії аграрних наук. За задумом, дослідні станції зможуть використовувати ресурси більших наукових установ, а ті — залучати досвід і напрацювання їхніх команд.

У міністерстві наголошують, що під час реорганізації важливо було не допустити втрати наукового потенціалу та забезпечити продовження досліджень. Адже аграрна галузь є стратегічною для України, а розвиток сільського господарства потребує підтримки науки.

Реорганізація дослідних станцій — частина ширшої політики підтримки наукових установ і дослідників. Одним із ключових критеріїв державного фінансування в МОН називають результативність наукових команд.

Цьогоріч запровадили базове фінансування установ за результатами державної атестації. На цю програму додатково спрямували 3,09 млрд грн. Із них близько 2 млрд грн передбачили на надбавки до зарплат учених.

Також міністерство запустило персональну підтримку дослідників через Національну систему дослідників. На першому етапі стипендії розміром 10 тисяч гривень мають отримати 2650 науковців і науковиць. Половина з них — молоді вчені.

Загалом реорганізація охопить 11 дослідних станцій НААН. Їх приєднають до профільних наукових установ, у складі яких вони продовжать роботу.

Зокрема, Одеську, Тернопільську дослідні станції та Дослідну станцію епізоотології приєднають до Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

Закарпатська станція лососівництва та відтворення зникаючих видів риб і Львівська дослідна станція працюватимуть у складі Інституту рибного господарства НААН.

До інших установ приєднають:

• Сарненську дослідну станцію — до Інституту водних проблем і меліорації;
• Поліську дослідну станцію — до Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»;
• Сквирську дослідну станцію органічного виробництва — до Інституту агроекології і природокористування;
• Дослідну станцію Київського аграрного університету — до цього університету;
• Донецьку дослідну станцію — до Інституту овочівництва і баштанництва;
• Дослідну станцію «Маяк» — до Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла.

Після реорганізації станції не припинятимуть досліджень. Вони продовжать працювати у своїх напрямах — ветеринарній медицині, рибному господарстві, меліорації, ґрунтознавстві, агроекології, органічному виробництві, овочівництві та селекції, але вже як підрозділи більших наукових установ.

Окремий напрям підтримки — розвиток сучасної дослідницької інфраструктури. У шести університетах створюють центри передового досвіду. На їхнє оснащення цьогоріч передбачили 1,04 млрд грн.

За інформацією МОН, обладнання для цих центрів уже закупили на понад 661 млн грн, а до роботи залучили більш як 120 фахівців.

Крім того, у 2027 році планують підтримати молодих учених президентськими грантами. Уряд схвалив проєкт призначення 65 таких грантів загальним обсягом 21,7 млн грн.

У МОН зазначають, що ці заходи мають допомогти зберегти наукові команди, поліпшити умови для досліджень і створити можливості для розвитку української науки.

Фото:  Magnific  

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.