6 млрд грн на підземні школи: де, скільки ще і коли будуватимуть укриття

діти у підземній школі. Запоріжжя.

В Україні з 2023 року завершили будівництво 144 підземних шкіл. У 2026 році на облаштування нових безпечних просторів у закладах освіти передбачили 6 мільярдів гривень субвенції. За ці кошти планують збудувати 113 підземних шкіл і 18 підземних дитячих садків.

Водночас школам і місцевим громадам потрібно не лише облаштовувати укриття, а й адаптувати навчальний процес до тривалих повітряних тривог та можливих змін безпекової ситуації. Зокрема, за словами міністра освіти і науки Андрія Бутенка, не всі столичні школи змогли належно організувати навчання під час тривог. Про це міністр розповів в інтерв'ю «Суспільному».

ДЕ БУДУВАТИМУТЬ НОВІ ПІДЗЕМНІ ШКОЛИ

У 2026 році держава передбачила 6 мільярдів гривень субвенції на будівництво 113 підземних шкіл і 18 підземних дитячих садків.

Пріоритет під час розподілу коштів надають регіонам із найбільшими безпековими ризиками. Йдеться, зокрема, про Чернігівську, Сумську, Запорізьку та Харківську області.

Загалом від 2023 року в Україні вже завершили будівництво 144 підземних шкіл.

За словами Андрія Бутенка, спорудження одного такого об'єкта триває орієнтовно два роки. На строки впливають різні обставини: складні ґрунти, проблеми з підрядниками, мобілізація працівників або наближення лінії фронту. Іноді після завершення будівництва виникають труднощі з введенням об'єкта в експлуатацію, якщо фактично збудоване приміщення не відповідає проєктній документації.

Водночас укриття в школах можуть бути різними. Це не обов'язково нова підземна споруда: для безпечного перебування учнів громади також переобладнують технічні підвали, облаштовують там навчальні місця та необхідне обладнання.

ЧОМУ УКРИТТЯ МАЮТЬ БУТИ НЕ ЛИШЕ МІСЦЕМ ОЧІКУВАННЯ

На думку міністра, в умовах війни громадам не варто розраховувати на швидке повернення до звичного освітнього процесу. Безпекова ситуація змінюється, а загрози для цивільного населення є не лише поблизу фронту.

Бутенко зазначив, що на початку навчального року міністерство закликало місцеві органи управління освітою заздалегідь готуватися до можливого погіршення ситуації. Наприкінці серпня він провів термінову нараду з директорами шкіл і представниками прифронтових громад, щоб обговорити організацію навчання під час посилення обстрілів.

Після цього МОН оприлюднило рекомендації для закладів освіти. Зокрема, школам радили мати заздалегідь підготовлені сценарії на випадок зміни безпекових умов, перебоїв з електропостачанням або тривалих повітряних тривог.

Міністр наголосив, що рішення про формат навчання ухвалюють місцеві управління освіти та керівництво шкіл, адже навіть заклади в одному районі можуть мати різні умови. Водночас батьки та вчителі мають заздалегідь знати, як працюватиме школа протягом тижня, а не отримувати інформацію про зміни вранці перед уроками.

Як приклад Бутенко навів ситуацію, коли місткість шкільного укриття дозволяє розмістити лише вісім класів, хоча загалом у закладі їх 40. У такому разі школа може організувати навчання позмінно, щоб усі учні мали можливість перебувати в безпечному просторі.

Також міністр звернув увагу на необхідність враховувати вік дітей. Наймолодшим учням потрібна більша допомога дорослих: вони не завжди можуть самостійно організувати дистанційне навчання або подбати про власну безпеку під час тривоги.

Для старших класів, за його словами, уроки можна починати дистанційно й переривати за потреби, щоб учні могли перейти до безпечного місця. Якщо після обстрілу діти не можуть зосередитися на навчанні, педагогам варто адаптувати розклад і тривалість занять до обставин.

КИЇВЩИНА КРАЩЕ ОРГАНІЗУВАЛА НАВЧАННЯ В УКРИТТЯХ, НІЖ СТОЛИЦЯ

Окремо Андрій Бутенко порівняв організацію навчання під час повітряних тривог у Києві та Київській області.

За його словами, на початку навчального року громади області краще пристосувалися до нових безпекових умов. У деяких школах навіть у звичайних укриттях облаштували навчальні простори з перегородками, щоб учні різних класів могли займатися одночасно.

Натомість у частині столичних шкіл бракувало місця, щоб організувати повноцінні уроки в укриттях. Через це діти під час повітряних тривог просто чекали на відбій.

Міністр також розповів про школу №12 у Солом'янському районі Києва, у яку влучив безпілотник. На момент удару всі учні перебували в укритті. За словами Бутенка, громада переобладнала старе технічне підвальне приміщення так, щоб там могла розміститися вся школа.

СКІЛЬКИ УКРИТТІВ ЩЕ ПОТРІБНО УКРАЇНСЬКИМ ШКОЛАМ

За словами міністра, понад 9 тисяч шкіл нині працюють в очному або змішаному форматі навчання. Водночас Україні потрібно облаштувати ще приблизно 8 тисяч укриттів.

Бутенко назвав ідею школи як безпекового хабу, де дитина могла б перебувати під наглядом відповідальних дорослих, харчуватися та мати доступ до укриття, дуже важливою. Однак для її реалізації потрібно значно більше облаштованих безпечних просторів.

Міністр зауважив, що потреба в укриттях не обмежується прифронтовими регіонами. Через зміну тактики російських обстрілів безпекові ризики зростають і для західних областей, зокрема Львівщини та Волині.

У проєкті Державного бюджету на 2027 рік на інвестиційні проєкти в освітній сфері передбачили 10,1 мільярда гривень. Із цієї суми 3,7 мільярда гривень планують спрямувати на створення безпечних умов та облаштування укриттів у школах і дитячих садках.

Фото: Коридор підземної школи в Космічному районі Запоріжжя 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: