«Бідний учитель — це не вчитель»: чому система оплати праці освітян потребує повного перезавантаження

В Україні досить гостро виявляються проблеми дефіциту педагогічних кадрів, старіння професії та відтоку молодих фахівців з освіти. Однією з ключових причин експерти називають низький рівень оплати праці та недосконалу систему нарахування заробітної плати.

Саме цим питанням присвятили комплексне дослідження умов та оплати праці освітян України, проведене в межах спільного проєкту Профспілки працівників освіти і науки України та Профспілки освіти Німеччини за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Протягом шести місяців дослідники аналізували українське законодавство, міжнародні стандарти, практики країн Європейського Союзу, опитували освітян та представників інших галузей економіки. Мета дослідження — з'ясувати, чи відповідає нинішня система оплати праці педагогів принципам справедливості та що необхідно змінити для підвищення престижу професії.

Під час презентації результатів дослідження представники профспілки наголосили: сьогодні головним викликом є не лише забезпечення якісної освіти, а й збереження самих освітян у професії.

«Рівень визнання і престижності професії визначається насамперед заробітною платою та умовами праці», — зазначили організатори заходу.

Йдеться про працівників усіх рівнів освіти — від дошкілля та позашкілля до закладів вищої освіти. Саме тому дослідження мало на меті не лише зафіксувати проблеми, а й напрацювати рекомендації для держави, органів місцевого самоврядування та учасників соціального діалогу.

Професор кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Бурак наголосив, що під час дослідження експерти виявили значно глибші проблеми, ніж просто низький рівень зарплат.

«Проблема має системний комплексний характер. Йдеться про несправедливу систему оплати праці та недостатнє фінансування освіти», — зазначив він.

За словами науковця, сьогоднішня модель не мотивує педагогічних і науково-педагогічних працівників до професійного розвитку та досягнення кращих результатів.

Особливу увагу дослідники звернули на систему надбавок і премій. Вона фактично втратила свою стимулювальну функцію, адже використовується переважно для компенсації низьких окладів, а не як механізм заохочення за якісну роботу.

Саме тому експерти пропонують відмовитися від ситуативних рішень щодо підвищення зарплат і перейти до формування нової комплексної політики у сфері оплати праці освітян.

Професорка кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Рим закликала розглядати оплату праці педагогів не як бюджетне навантаження, а як інвестицію в людський капітал країни.

За її словами, якість освітньої системи безпосередньо залежить від якості вчителів, а престиж професії визначає рівень винагороди за працю.

«Гідна оплата праці підвищує престиж професії та приваблює до неї найкращих фахівців. Якісний учитель забезпечує якісну освіту, а саме освіта формує майбутніх інженерів, лікарів, підприємців і науковців», — наголосила дослідниця.

Під час дослідження експерти проаналізували міжнародні стандарти, зокрема рекомендації Міжнародної організації праці та ЮНЕСКО щодо статусу вчителів.

На їхній основі було сформовано сім критеріїв справедливої оплати праці педагогів:

• суспільна значущість професії;
• конкурентність зарплати порівняно з іншими професіями аналогічної кваліфікації;
• забезпечення гідного рівня життя;
• можливість професійного розвитку;
• прозорість нарахування зарплати;
• регулярний перегляд оплати праці відповідно до економічної ситуації;
• справедлива диференціація залежно від досвіду та кваліфікації.

Саме за цими показниками дослідники оцінювали українську систему оплати праці.

Читайте також: 

Результати аналізу виявили суттєвий розрив між міжнародними стандартами та реальним становищем педагогів в Україні.

Зокрема, базові посадові оклади освітян залишаються нижчими за мінімальну заробітну плату. Зарплати в галузі освіти є одними з найнижчих серед основних видів економічної діяльності.

Частина педагогів фактично перебуває в зоні ризику бідності, а можливості для професійного розвитку через низький рівень доходів залишаються обмеженими.

Крім того, через велику кількість доплат, надбавок і тимчасових рішень система нарахування заробітної плати стала складною та малозрозумілою для самих працівників.

Читайте також:

Дослідники також визначили основні причини такої ситуації:

• відсутність чіткого критерію гідної оплати праці;
• відсутність механізму порівняння зарплат із суміжними професіями;
• залежність від бюджетних обмежень;
• невизначеність тарифної ставки першого розряду;
• нівелювання тарифної диференціації;
• залежність розміру доплат від фінансових можливостей громад;
• заміна системних рішень тимчасовими воєнними доплатами;
• слабкий вплив соціального діалогу на формування базових окладів.

На думку авторів дослідження, саме сукупність цих факторів створює системну кризу в оплаті праці освітян.

Для виправлення ситуації дослідники пропонують кілька ключових кроків. Передусім — забезпечити фінансування освіти на рівні не менше ніж  7 % валового внутрішнього продукту, як це передбачено законодавством.

Також пропонують поетапно реалізувати положення статті 61 Закону України «Про освіту» та встановити базовий посадовий оклад педагога/ині на рівні трьох мінімальних заробітних плат, що нині становить близько 26 тисяч гривень.

Серед інших рекомендацій — розвиток житлових програм для педагогів, пільгового кредитування та модернізація самої системи оплати праці.

Експерти пропонують модель, за якої 70 % заробітної плати становитиме гарантований посадовий оклад, а ще 30 % — стимулювальна частина, пов'язана з професійним розвитком та результатами роботи.

Автори дослідження наголошують: нинішні проблеми не є неминучими.

«Це результат конкретних управлінських і законодавчих рішень. А отже, вони можуть і повинні бути змінені», — підсумувала Олена Рим.

У Міністерстві освіти і науки пояснюють: підвищення оплати праці педагогів уже розпочалося і триватиме поетапно. Загалом уряд передбачив збільшення зарплат на 50 %, що реалізують у два кроки.

Перший етап відбувся з 1 січня 2026 року, коли посадові оклади педагогічних працівників були підвищені на 30 %. Фінансування забезпечили через освітню субвенцію та додаткові виплати.

Другий етап запланований на 1 вересня 2026 року. Він передбачає ще 20 % зростання, що в підсумку має забезпечити анонсоване підвищення зарплат на 50 % порівняно з початковими показниками.

Заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко під час презентації дослідження наголосила, що поряд із підвищенням оплати праці держава змушена спрямовувати значні ресурси на забезпечення безпеки та належних умов навчання. Йдеться про будівництво та облаштування укриттів, оновлення шкільної інфраструктури, закупівлю автобусів для підвезення учнів, створення сучасних лабораторій і безпечного освітнього середовища. 

«Освіта сьогодні потребує комплексних інвестицій. Це не лише зарплата вчителя, а й безпечна школа, сучасне обладнання, укриття та можливість для дітей навчатися очно навіть в умовах війни», — зазначила посадовиця.

Тож підвищення заробітних плат педагогам хоч і залишається одним із пріоритетів державної політики, однак реалізується паралельно з масштабними витратами на безпеку та модернізацію освітньої інфраструктури, без яких неможливо забезпечити якісну освіту в умовах широкомасштабної війни.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.