Більше науки, практики й власних досліджень: як планують змінити підготовку науковців в Україні

<b>Аспірантура по-новому: які зміни пропонує МОН</b>

В Україні можуть оновити правила підготовки аспірантів і здобувачів творчого ступеня доктора мистецтва. Міністерство освіти і науки пропонує внести зміни до Закону України «Про вищу освіту», щоб зробити навчання на третьому рівні вищої освіти більш орієнтованим на реальні дослідження, практику та створення нових знань.

Йдеться не просто про зміну термінів у законі. Мета — оновити підхід до аспірантури, чіткіше визначити, з чого складаються освітні програми, яку роль має відігравати наука, практика і творчість, а також посилити зв’язок між університетами та науковими установами.

ВЕКТОР НА ЗМІНИ 

Однією з головних пропозицій є чітко визначити складові програм підготовки аспірантів.

Тепер освітньо-наукова програма матиме кілька частин:

  • освітню складову — знання, навички та компетентності, які здобувач отримує під час навчання;
  • наукову складову — проведення власного дослідження, робота над науковими ідеями та отримання нових результатів;
  • практичну складову — підготовку до виконання професійних завдань;
  • творчу складову — для програм, пов’язаних із мистецтвом.

Тобто аспірантура має бути не лише набором навчальних дисциплін, а поєднанням освіти, досліджень і практичної роботи.

АСПІРАНТУРА НА СИСТЕМІ КРЕДИТІВ 

Проєкт передбачає зміну підходу до тривалості навчання. Замість орієнтації лише на кількість років пропонують визначати обсяг програми через кредити Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС).

Для підготовки доктора філософії освітньо-наукова програма має становити 240 кредитів ЄКТС, з яких 30–60 кредитів припадатимуть на освітню частину.

Для доктора мистецтва передбачено 180 кредитів ЄКТС, з яких також 30–60 кредитів — освітня складова.

Такий підхід має зробити структуру програм більш зрозумілою та наближеною до європейських моделей освіти.

ЩО ТАКЕ ПРОЄКТНА АСПІРАНТУРА  

Окремою новацією стане запровадження поняття проєктної аспірантури.

Це модель, за якої аспірант працює над конкретним науковим проєктом, проводить дослідження та може отримувати фінансування з бюджету цього проєкту.

Кошти можуть спрямовуватися, зокрема, на:

  • оплату роботи молодшого наукового співробітника;
  • матеріали та обладнання;
  • поїздки для участі у дослідженнях чи конференціях.

Фактично аспірант має бути не лише студентом, а й учасником реального наукового процесу.

НАУКОВІ УСТАНОВИ — ЧАСТИНА СИСТЕМИ ОСВІТИ 

Ще одна пропозиція — включити до системи вищої освіти наукові установи, які мають відповідну ліцензію.

Це має врегулювати співпрацю між університетами та науковими центрами, адже в Україні вони традиційно працювали як окремі структури, хоча часто виконували спільні завдання у підготовці дослідників.

Читайте також: 

НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО 

У МОН пояснюють, що зміни мають підвищити якість підготовки майбутніх науковців і зробити аспірантуру більш ефективною.

Новий підхід має допомогти перейти від формального навчання до моделі, де аспірант отримує реальний досвід досліджень, створення нових знань і роботи над практичними науковими завданнями.

Наразі це лише проєкт змін до законодавства. Якщо його ухвалять, нові правила поступово почнуть впроваджувати у систему підготовки дослідників.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: