Бізнесу пропонують активніше долучатися до підготовки фахівців: МОН підбило підсумки вступної кампанії-2025

Цьогорічний вступ до українських університетів показав зростання попиту на вищу освіту та посилення конкуренції за бюджетні місця. Водночас держава закликає бізнес активніше співпрацювати з університетами, аби скоротити розрив між потребами ринку праці та освітніми пріоритетами молоді, пише у колонці NV заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.

За даними Міністерства освіти і науки, до закладів вищої освіти у 2025 році зараховано понад 300 тисяч студентів/ок, з них 98 182 — на бюджет і 207 831 — на контракт. Частка бюджетних місць у загальному наборі зросла до 32,1%. Загалом вступна кампанія засвідчила стабільність системи: кількість поданих заяв збільшилася до 1,167 млн проти 1,055 млн торік.

Алгоритм зарахування враховує пріоритети вступників/ць навіть для контрактних заяв — 64,1% студентів/ок потрапили на спеціальність першого вибору, а серед бюджетників цей показник становить орієнтовно  85%.

МОН зберегло регіональні коефіцієнти, що допомагають підтримувати прифронтові та переміщені університети. Також діють пільгові квоти для ветеранів, дітей із тимчасово окупованих територій та сімей загиблих захисників. Цього року зараховано понад 19 тисяч ветеранів/ок та понад 600 осіб із інвалідністю внаслідок війни.

Популярними серед вступників та вступниць залишаються економіка, право, психологія та маркетинг, однак держава спрямовує бюджетні місця туди, де існує кадровий дефіцит: в освіту, інженерію, ІТ, енергетику та будівництво.

Саме в цих напрямах, зазначає Микола Трофименко, бізнес може відіграти ключову роль. Роботодавців закликають пришвидшити підготовку потрібних фахівців/чинь через дуальну освіту — створювати навчальні модулі разом з університетами, відкривати оплачувані стажування, надавати стипендії й розвивати наставництво.

«HR-стратегії варто наповнювати не вправами для “полювання”, а плануванням набору на 2−4 роки вперед: оголошувати цільові траєкторії для студентів 2−3 курсів, визначати очікувані компетенції “на виході”, закладати внутрішні метрики — конверсію практики в офер, час до продуктивності та рівень утримання після першого року», — наголошує Микола Трофименко.

За його словами, ринку праці потрібно чіткіше артикулювати, кого саме він шукає і на яких умовах, щоб освітня система швидше реагувала на зміни.

Цікаво, що в післядипломній освіті  вдвічі зросла кількість жінок в аспірантурі, тоді як чоловіки віком понад 25 років становлять лише третину вступників. Це, на думку МОН, свідчить про відхід від моделі «освіта як відстрочка» і повернення до справжніх цілей навчання — підвищення кваліфікації та наукової кар’єри.

Фото Canva