Булінг у школах замовчують заради репутації: освітній омбудсмен пояснила, як мають діяти керівники
В українських закладах освіти досі намагаються приховувати або применшувати випадки булінгу й насильства. Керівники можуть уникати розголосу, побоюватися за репутацію закладу або не хотіти займатися офіційними процедурами. Водночас медіація не повинна замінювати передбаченого законом реагування на випадки насильства. Про це заявила освітня омбудсменка Надія Лещик у дописі у Facebook.
БАТЬКИ ЧАСТІШЕ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО НАСИЛЬСТВО В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
За словами Надії Лещик, із початком нового навчального року побільшало звернень і публікацій у соціальних мережах про насильство, зокрема булінг, у закладах освіти. Омбудсменка пов’язує це передусім із тим, що учасники освітнього процесу краще знають свої права та способи їх захисту. Найчастіше до неї звертаються батьки, для яких безпека дітей в умовах війни є одним із головних пріоритетів. Лещик наголосила, що насильство не має виправдань. Незалежно від поведінки учня педагог повинен діяти в межах закону, а не вдаватися до сили чи інших неправомірних методів впливу.
ЧОМУ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ МОЖУТЬ ЗАМОВЧУВАТИ БУЛІНГ
За спостереженнями освітньої омбудсменки, керівники закладів освіти іноді намагаються уникнути розголосу через бажання зберегти репутацію установи, вплив батьків дитини, яка кривдить інших, або небажання проходити бюрократичні процедури.
Проблема стосується не лише цькування між учнями. Випадки насильства можуть виникати і тоді, коли кривдником є педагог, або коли цькування спрямоване проти вчителя.
Омбудсменка окремо наголосила на ролі медіації — способу врегулювання конфліктів за участю нейтральної сторони. За її словами, вона може бути корисною, але не повинна підміняти офіційне реагування на повідомлення про насильство.
«Чинне законодавство вимагає від керівників та педагогічних працівників реагувати вже на перший факт насильства, не чекаючи на його систематичність», — наголосила Лещик.
ЩО ВІДОМО ПРО ІНЦИДЕНТ ІЗ ВИКЛАДАЧЕМ В ІЗМАЇЛІ
Заява освітньої омбудсменки пролунала на тлі суспільного розголосу через інцидент у Дунайському центрі професійної освіти в Ізмаїлі на Одещині.
8 жовтня в соціальних мережах оприлюднили відео, на якому, за повідомленнями, викладач під час заняття застосував силу до студента-першокурсника та виштовхав його з аудиторії.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко наголосив, що педагог не має права застосовувати силу до студента за жодних обставин. За його словами, викладача звільнили.
Обставини інциденту розслідує поліція. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець також повідомив про направлення листів до Головного управління Національної поліції в Одеській області та Служби у справах дітей.
Надія Лещик зазначила, що планує з’ясувати, чи надходили раніше скарги на цього викладача від інших учнів, чи звертався сам педагог із заявами щодо неналежної поведінки студентів та як на такі повідомлення реагувало керівництво закладу.
На думку омбудсменки, звільнення викладача саме по собі не вичерпує ситуації: важливо встановити, чи були попередні сигнали про проблему та чи належно на них реагували.
ЯК ДІЯТИ УЧНЯМ, БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ У РАЗІ НАСИЛЬСТВА
Надія Лещик закликала учнів, студентів, батьків і педагогів не замовчувати випадки насильства або неналежної поведінки.
Зокрема, вона рекомендує:
- Подавати письмову заяву керівнику закладу освіти, щоб офіційно зафіксувати повідомлення про інцидент.
- Звертатися до поліції, якщо йдеться про насильство або інші можливі правопорушення.
- Додавати наявні докази до звернень, якщо це можливо.
- Не обмежуватися неформальними домовленостями, якщо вони підміняють необхідне офіційне реагування.
Керівників закладів освіти омбудсменка закликала своєчасно реагувати на повідомлення, не приховувати інцидентів і захищати всіх учасників освітнього процесу.
Фото: Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: