Бутенко про освіту: реформи — лише після діалогу з учителями та батьками, а не «у кабінетах»

Новий міністр освіти і науки Андрій Бутенко заявив, що подальші зміни в українській освіті не повинні бути самоціллю. За його словами, реформи мають відповідати реальним потребам суспільства, а їхній зміст має бути зрозумілим тим, кого вони безпосередньо стосуються.

Під час представлення колективу Міністерства освіти і науки новий очільник відомства наголосив, що освітні зміни не можуть народжуватися лише в чиновницьких кабінетах. Перед ухваленням важливих рішень необхідний широкий діалог із педагогами, батьками, студентами, учнями та громадами, пише Osvita.ua.

Фактично Бутенко окреслив курс на більш відкриту модель ухвалення рішень. Якщо реформа не має підтримки професійної спільноти або люди не розуміють, навіщо вона потрібна, її реалізація буде значно складнішою.

«Реформи не можна проводити кабінетно. Вони мають вирости з широкої розмови зі спільнотою – з освітянками й освітянами, батьками, громадами – і спиратися на підтримку тих, кого стосуються», – заявив Андрій Бутенко.

Заява нового міністра прозвучала після трьох років активних змін, які розпочала команда його попередника Оксена Лісового.

Серед ключових реформ, які реалізовувало МОН у 2023–2026 роках:

• оновлення старшої профільної школи — із 2027 року учні та учениці 10–12 класів навчатимуться за академічним або професійним профілем із ширшим вибором предметів;
• модернізація мережі закладів освіти — створення академічних ліцеїв та оптимізація малокомплектних шкіл;
• реформа дошкільної освіти — ухвалення нового закону, що передбачає гнучкіші формати роботи дитячих садків;
• оновлення системи оцінювання вступників через Національний мультипредметний тест;
• розвиток політики "Освіта для відновлення", яка включає облаштування укриттів, цифровізацію навчання та підтримку дистанційної освіти;
• посилення академічної доброчесності та зміни у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Частина цих реформ уже перейшла до етапу реалізації, тоді як інші ще потребують ухвалення підзаконних актів та фінансування.

Призначення Андрія Бутенка може означати не зміну стратегічного курсу, а зміну стилю управління. До переходу в уряд він понад чотири роки очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, де працював над процедурами акредитації університетів та питаннями академічної доброчесності.

Його перші заяви свідчать, що МОН може зробити більший акцент на консультаціях із професійною спільнотою перед запуском нових змін.

Водночас ключові реформи, розпочаті командою Лісового, залишаються актуальними. Перед новим керівництвом МОН стоїть завдання не лише продовжити їхню реалізацію, а й забезпечити підтримку освітян та суспільства, без якої навіть найкращі законодавчі рішення ризикують залишитися лише на папері.

Фото пресслужба прем’єр-міністра України  

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.