Чи забере ШІ роботу? Хто хвилюються більше: опитування
78% українців/ок віком 18–29 років хоча б раз використовували штучний інтелект у роботі, а половина опитаних користується ним щодня. Разом з цим лише кожен п'ятий молодий українець чи українка сильно занепокоєний/а тим, як ШІ вплине на його / її професійне майбутнє. Для порівняння, середній показник у п'яти досліджених європейських країнах становить 30%.
Про це свідчать результати опитування, проведеного OLX серед молоді віком 18–29 років в Україні, Польщі, Румунії, Німеччині та Франції, передає «ВВС».
ЯКА СТАТИСТИКА ВИКОРИСТАННЯ ШІ
За даними дослідження, Україна посідає перше місце серед п'яти країн за часткою молоді, яка використовувала ШІ в роботі: про такий досвід повідомили 78% респондентів/ок. Середній показник у досліджених країнах становить 72%.
Щодня інструментами штучного інтелекту користуються 50,33% опитаних українців/ок. Вищий показник зафіксували лише в Німеччині — 56,67%.
Водночас українці/ки не надто високо оцінюють власні навички роботи з ШІ. Лише трохи більше ніж 57% респондентів/ок назвали свої знання та вміння добрими або дуже добрими. В інших досліджених країнах так відповіли понад 70% опитаних.
За готовністю до змін на ринку праці, пов'язаних із розвитком ШІ, українці/ки випереджають молодь Польщі та Румунії, але поступаються французам і німцям.
Серед можливих професійних змін українці/ки частіше обирали б цифрові та технічні спеціальності. Таку відповідь дали 29% опитаних. Натомість респонденти/ки з інших європейських країн частіше розглядали б роботу, пов'язану зі спілкуванням із людьми, ручною або фізичною працею.
ЧОМУ УКРАЇНЦІ МЕНШЕ БОЯТЬСЯ ШІ
Низький рівень занепокоєння щодо впливу ШІ на професійне майбутнє може бути пов'язаний із тим, що українців/ок більше турбують інші загрози. Серед головних причин тривоги вони назвали:
- геополітичну ситуацію (33%);
- зростання цін (32%).
Штучний інтелект ж натомість посів лише п'яте місце — його вплив на майбутнє непокоїть 21% опитаних.
«У нас є певний рівень адаптивності, який розвинений вже всіма шляхами, якими тільки можна. Якщо вже пристосувалися люди до війни, то вже пристосовуються до штучного інтелекту. Люди живуть своє життя під бомбами п'ятий рік, одружуються, народжують дітей, купують-продають квартири, роблять ремонти», — зазначила керівниця напряму OLX Робота Україна Марія Абдулліна.
ЯКИМ ПРОФЕСІЯМ ШІ ПОКИ НЕ ЗАГРОЖУЄ
На відміну від деяких інших країн, в Україні розвиток штучного інтелекту поки не створює значної загрози структурного безробіття. Натомість ринок праці стикається з дефіцитом фахівців та фахівчинь у професіях, які мають попит, але не можуть забезпечити достатньої кількості працівників/ць.
За словами Марії Абдулліної, частину кваліфікованих кадрів Україна втратила через еміграцію та мобілізацію. Інша проблема — молодь тривалий час не розглядала робітничі спеціальності як перспективний кар'єрний шлях.
Зокрема, на українському ринку бракує слюсарів/ок високої кваліфікації, електриків/инь, механіків/инь і зварювальників/ць. Такі фахівці та фахівчині затребувані не лише в Україні, а й в інших європейських країнах.
Водночас оплата праці у робітничих професіях поступово зростає. За словами експертки, це змінює ставлення до таких спеціальностей, які раніше часто вважали непрестижними. У цьому контексті вона напівжартома називає зварювальників «новими айтішниками».
Фото Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: