«Держава має замовляти фахівців, а не університети»: Сергій Бабак про нову модель фінансування вишів

Україна готує масштабні зміни у фінансуванні вищої освіти. Державне замовлення планують відокремити від бюджетних місць і грантів, а кількість необхідних фахівців/нь визначатимуть не за заявками університетів, а за прогнозами потреб ринку праці.

Про нову модель для thepage.ua розповів голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За словами Бабака, нинішня модель працювала таким чином: університети самі повідомляли державі, скільки і яких спеціалістів/ок вони готові навчати. Далі ці пропозиції коригувалися на рівні державних органів.

Однак така система не завжди відповідала реальним потребам країни. Як приклад, Бабак навів ситуацію, коли під час війни держава збільшувала підготовку за окремими спеціальностями, але водночас скорочувала потребу в інженерах/ках, енергетиках та інших важливих для економіки фахівцях/нях.

Нова логіка має бути іншою: спочатку держава визначає, яких спеціалістів потребуватиме країна, а потім формує замовлення на їхню підготовку.

Нова модель передбачає три окремі інструменти підтримки:

1. Державне замовлення

Воно залишиться насамперед для сектору безпеки й оборони — військових закладів освіти, структур МВС, СБУ та інших установ, де після навчання випускник/ця працює у відповідній системі.

2. Бюджетні місця

Для цивільних спеціальностей держава оплачуватиме навчання вступників/ць із найкращими результатами. Водночас такі студенти/ки не матимуть обов’язкового відпрацювання після завершення навчання.

3. Освітні гранти

Студенти/ки зможуть навчатися на контракті, а держава частково або повністю компенсуватиме вартість навчання через грантову підтримку.

Окремі можливості передбачать для соціально вразливих категорій, зокрема дітей загиблих захисників, учасників/ць бойових дій та інших груп, які потребують додаткової підтримки.

Нова система має базуватися на довгостроковому прогнозі ринку праці. За словами Бабака, для підготовки фахівців/нь потрібно планувати потреби на кілька років уперед, адже навчання у ЗВО триває довго.

Міністерство економіки вже підготувало десятирічний прогноз потреби у спеціалістах. У ньому враховують розвиток галузей, кадрові потреби роботодавців, технологічні зміни та перспективи економіки.

Очікується, що більше уваги отримають спеціальності, де країні бракує кадрів — зокрема інженерні, природничі напрями, фізика, хімія та професії, пов’язані з оборонною промисловістю.

Читайте також: 

Однією з найбільш дискусійних пропозицій було обов’язкове відпрацювання для студентів/ок, які навчаються за кошти держави.

Спочатку законопроєкт №10399 передбачав, що після другого курсу студент/ка, який навчається на бюджеті, мав/є би укласти контракт на перше робоче місце, запропоноване державою. Після завершення навчання він повинен/на був певний час працювати за спеціальністю, а в разі відмови — самостійно компенсувати вартість навчання.

За словами Сергія Бабака, така норма мала допомогти вирішити проблему дефіциту кадрів. Як приклад він навів освіту: щороку держава фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх учителів/ок, однак працювати до школи приходять лише приблизно 2 тисячі випускників/ць. Через це система щороку втрачає близько 8 тисяч педагогів/нь, адже значна частина молодих фахівців/нь обирає іншу професію.

Саме тому автори реформи пропонували модель, за якої держава, інвестуючи в підготовку спеціаліста/ки, могла б розраховувати, що він хоча б кілька років працюватиме за фахом.

Втім, ця ідея викликала гостру дискусію. Критики називали її примусовою працею, звертали увагу на можливе порушення конституційних прав та низький рівень зарплат на першому робочому місці.

У результаті цю норму вирішили прибрати. Як пояснив Сергій Бабак, від неї відмовилися, щоб через одну суперечливу ідею не загальмувати ухвалення всієї реформи. 

Виняток залишиться для тих, хто навчається у структурах сектору безпеки й оборони, де служба після навчання є частиною системи підготовки.

За словами Сергія Бабака, головна мета реформи — зробити державну підтримку освіти більш ефективною.

Держава хоче не просто оплачувати дипломи, а інвестувати у підготовку тих спеціалістів/ок, які будуть потрібні країні в майбутньому. При цьому для студентів/ок має стати більше можливостей отримати підтримку через різні механізми — бюджетні місця або гранти.

Фото Прес-служба Апарату Верховної Ради України  

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.