Десятки вакансій на одного випускника: яких фахівців гостро потребує Україна

Професійна освіта в Україні поступово змінює свій імідж. Якщо ще кілька років тому коледжі та профтехи часто сприймали як запасний варіант після школи, то сьогодні ситуація інша. Роботодавці активно шукають молодих фахівців/нь, зарплати у технічних сферах зростають, а деякі випускники/ці отримують пропозиції роботи ще під час навчання.

Про те, яких спеціалістів/ок найбільше потребує ринок праці, як оновлюють заклади освіти та чому професійна освіта може стати вигідною інвестицією в майбутнє, розповів РБК Україна заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній.

Після набуття чинності нового Закону «Про професійну освіту» заклади отримали більше самостійності. Тепер вони можуть самі визначати окремі особливості вступної кампанії без додаткового регулювання з боку МОН.

Остаточний обсяг державного замовлення на 2026 рік ще не затверджений, однак у МОН уже визначили пріоритетні напрями.

Йдеться про спеціальності, які будуть важливими для відновлення країни та розвитку економіки. Насамперед це машинобудування, електрична інженерія, авіаційна та ракетно-космічна техніка, а також інші інженерні й будівельні спеціальності.

Саме на ці напрями планують збільшувати кількість бюджетних місць.

Попри поширення дистанційного навчання, у професійній освіті практичні навички залишаються основою підготовки.

У МОН наголошують: опанувати багато професій виключно через екран комп'ютера неможливо. Саме тому держава продовжує вкладати кошти в облаштування укриттів, лабораторій та навчальних майстерень навіть у прифронтових регіонах.

За останні роки кількість школярів та школярок, які навчаються повністю дистанційно, суттєво скоротилася. Якщо у 2023 році таких дітей було понад 1,2 мільйона, то нині — менш як 300 тисяч.

У професійній освіті акцент також роблять на поверненні до очного або змішаного формату навчання. Адже тракториста неможливо підготувати без трактора, а електрика — без реального обладнання.

Читайте також:

Найпопулярнішою професією серед вступників/ць до профтехів уже багато років залишається кухар. У різних регіонах також стабільно високий попит мають автослюсарі, трактористи, фахівці із ремонту сільськогосподарської техніки та зварювальники.

Водночас найбільший дефіцит сьогодні спостерігається в інших напрямах. Роботодавці особливо потребують операторів/ок верстатів із числовим програмним керуванням, верстатників широкого профілю та електромонтерів.

За словами Дмитра Завгороднього, на окремих ринках праці кількість вакансій для таких спеціалістів/ок у десятки разів перевищує кількість кандидатів/ок.

Через нестачу кадрів підприємства дедалі частіше готові оплачувати молодим працівникам/цям житло, харчування та переїзд до іншого міста.

Сьогодні роботодавці активно співпрацюють із закладами професійної освіти. Представники компаній регулярно відвідують коледжі та профтехи, знайомляться зі студентами та студентками й пропонують майбутнім випускникам/цям працевлаштування.

Особливо високий попит спостерігається в оборонно-промисловому комплексі. Саме тому деякі підприємства готові забезпечувати молодих фахівців/нь не лише роботою, а й житлом та соціальним пакетом.

У МОН зазначають, що подібна практика для професійної освіти сьогодні стає дедалі звичнішою.

Щоб підготувати конкурентоспроможного фахівця/ню, недостатньо лише оновити навчальну програму. Потрібна й сучасна матеріальна база.

Тому вже третій рік поспіль держава інвестує в модернізацію закладів професійної освіти. Вони отримують нові верстати, зварювальне обладнання, трактори, комбайни, автомобілі, будівельну техніку та сучасні навчальні стенди.

За словами посадовця, вартість створення однієї сучасної майстерні може становити від 10 до 20 мільйонів гривень. Самостійно профінансувати такі проєкти закладам освіти складно, тому до оновлення активно залучаються міжнародні партнери та бізнес.

Паралельно МОН працює над оновленням освітніх стандартів.

Уже з 2027 року студенти та студентки коледжів навчатимуться за новими програмами, розробленими разом із роботодавцями. Це дозволить зробити освіту ближчою до реальних потреб ринку праці.

Крім того, загальноосвітні предмети адаптуватимуть до майбутньої професії. Наприклад, програма з фізики для майбутнього медика/ні буде відрізнятися від тієї, яку вивчатиме майбутній механік чи аграрій.

Держава також підтримує дорослих українців, які хочуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію.

Для ветеранів/ок, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та українців віком понад 45 років діє програма ваучерів на навчання.

Максимальна сума компенсації становить 33 280 гривень. За ці кошти можна пройти як короткострокові курси, так і повноцінне навчання у ліцензованому закладі освіти.

Щороку такою можливістю користуються близько 15–18 тисяч українців/ок.

У МОН закликають абітурієнтів/ок не орієнтуватися лише на стереотип про обов'язкову вищу освіту.

За словами Дмитра Завгороднього, якісна професійна або фахова передвища освіта часто дає більше можливостей, ніж диплом, отриманий лише заради самого факту навчання в університеті.

Сьогодні технічні спеціалісти легко знаходять роботу як у приватному секторі, так і в оборонній галузі. А до 25 років багато випускників/ць коледжів уже мають кількарічний досвід роботи та стабільний дохід.

Тому під час вибору закладу освіти майбутнім вступникам та випускницям радять звертати увагу не лише на назву спеціальності, а й на сучасність майстерень, співпрацю з роботодавцями та історії працевлаштування випускників/ць.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.