Дистанційка під час війни: які школи краще підготувалися до онлайн-уроків
Прифронтові школи краще організували дистанційне навчання, ніж заклади в інших регіонах України. Зокрема, затверджену стратегію онлайн-навчання мають 58% прифронтових закладів проти 26% неприфронтових. Водночас половина учнів у школах поза прифронтовими областями навчається лише зі смартфона. Про це повідомляє МОН.
Про це свідчать результати дослідження «Організація дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення», яке провів Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute.
Онлайн-опитування охопило 3248 учасників та учасниць із 65 шкіл у всіх областях України, крім тимчасово окупованих територій. Серед респондентів — 2166 учнів і учениць, 960 учителів та учительок і 122 фахівці й фахівчині.
До прифронтових дослідники віднесли дев’ять областей: Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську.
ПРИФРОНТОВІ ШКОЛИ КРАЩЕ ПІДГОТУВАЛИСЯ ДО ДИСТАНЦІЙКИ
За результатами дослідження, прифронтові заклади частіше мають системний підхід до організації онлайн-навчання. Зокрема, затверджену стратегію дистанційного навчання мають 58% таких шкіл, тоді як серед неприфронтових — 26%. Офіційно призначені відповідальні за цей напрям у 75% прифронтових закладів проти 43% в інших регіонах. Також прифронтові школи частіше використовують єдину цифрову платформу для навчання — 67% проти 49%. Повністю розроблені навчальні матеріали з усіх предметів мають 40% прифронтових закладів, тоді як серед неприфронтових таких лише 9%.
Відрізняється і підготовка педагогів. Регулярне навчання вчителів та вчительок для роботи в дистанційному форматі забезпечують 37% прифронтових шкіл. У неприфронтових цей показник становить лише 6%. Крім того, 40% прифронтових закладів вважають своє електронне освітнє середовище повністю захищеним від кіберзагроз. Серед неприфронтових шкіл так відповіли 9%.
ПОЛОВИНА УЧНІВ/ЦЬ У ТИЛОВИХ ШКОЛАХ НАВЧАЄТЬСЯ ЗІ СМАРТФОНІВ
Попри кращу організацію дистанційного навчання, прифронтові заклади не мають переваги в усіх аспектах. Однією з головних проблем залишається доступ учнівства до техніки. У неприфронтових школах 50% учнів та учениць навчаються лише зі смартфона. У прифронтових закладах таких 18%. Серед учителів різниця значно менша: ноутбуками користуються 86% педагогів у неприфронтових школах і 94% — у прифронтових.
Дослідження також виявило проблеми з фінансуванням і нестачею фахівців. Повністю стабільним фінансування дистанційного навчання вважають 30% керівників прифронтових закладів і 17% — неприфронтових. Окрему оплачувану посаду адміністратора цифрової платформи мають лише 10% прифронтових шкіл і 3% неприфронтових. Бракує закладам і фахівців для психологічної підтримки: достатню їх кількість мають 37% прифронтових шкіл та 23% шкіл в інших регіонах.
УЧИТЕЛІ Й УЧНІ ПО-РІЗНОМУ ОЦІНЮЮТЬ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД
Окрему увагу автори дослідження звернули на те, як учасники освітнього процесу оцінюють організацію навчання. Зокрема, 56% учителів та вчительок вважають, що індивідуалізують навчання. Водночас із цим погоджуються лише 33% учнів та учениць. На думку дослідників, головна відмінність між прифронтовими й неприфронтовими школами полягає не стільки в техніці чи ресурсах, скільки в організації навчального процесу.
«Прифронтові заклади вибудували його як цілісну систему, тоді як у неприфронтових воно частіше залишається ситуативним форматом», — зазначають автори звіту. Вони також звертають увагу, що школи поза прифронтовими регіонами рідше усвідомлюють власні організаційні проблеми. Через це заклади, яким потрібна допомога, можуть не звертатися по неї самостійно.
ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬ ЗМІНИТИ ДОСЛІДНИКИ
За результатами дослідження KSE Institute рекомендує Міністерству освіти і науки та засновникам шкіл:
- запровадити зовнішню оцінку готовності закладів до дистанційного навчання за об’єктивними критеріями;
- підготувати для шкіл типові рішення з організації онлайн-навчання;
- передбачити окрему оплачувану функцію технічного адміністратора цифрової платформи;
- фінансувати не лише закупівлю обладнання, а й регулярні витрати на цифрові ліцензії, кібербезпеку та технічний супровід.
Дослідники наголошують: щоб підтримка була дієвою, недостатньо чекати, поки школи самі повідомлять про проблеми. Потрібно самостійно виявляти заклади, які потребують допомоги, та оцінювати їхню готовність до дистанційного навчання.
Повний звіт дослідження — за посиланням.
Фото: Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: