Електронні додатки до підручників — що зміниться та які ризики з їх розробкою бачать депутати
Міністерство освіти і науки України запрошує освітян і всіх зацікавлених до громадського обговорення змін до Вимог для інтерактивних електронних додатків до підручників. Ініціатива покликана вдосконалити електронний освітній контент.
Ознайомитися з повним текстом документа можна за посиланням.
Що пропонує МОН?
Із часу ухвалення попередньої версії документа, як зазначають у МОН, апробація додатків засвідчила потребу в оновленні вимог. Зокрема, у проєкті наказу пропонують такі зміни:
- е-додатки мають покривати увесь зміст підручника, а не лише окремі теми;
- окремі пункти, які регламентують створення додатків для учнів з особливими освітніми потребами;
- усі зміни до контенту електронного додатка мають бути зафіксовані, аби експерти могли перевірити, коли саме їх додали або внесли;
- у контенті необхідно вказувати джерело походження матеріалів, права на використання тощо;
- платформи, які використовують видавці, мають підтримувати авторизацію та збереження прогресу учнів та інші.
Зауваження та пропозиції до проєкту МОН можна надіслати до 1 липня 2025 року на електронну адресу: [email protected].
Обговорення на засіданні комітету: плюси та гострі питання
11 червня під час засідання Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній презентував зміни та підкреслив, що підготовці документа передував аналіз додатків, що вже пройшли експертизу Українського інституту розвитку освіти. Робоча група включала представників видавництв, вчителів та авторів підручників.
Утім, член комітету Сергій Колебошин висловив низку критичних зауважень.
«У нас є технічні параметри, але немає педагогічної рамки, як електронні додатки мають використовувати в навчальному процесі. Без такої рамки всі вимоги — це просто бюрократичний контроль, а не інструмент зміни якості освіти», — заявив депутат.
Серед основних проблем, на яких він наголосив:
- відсутність єдиної концепції застосування е-додатків у школах;
- ризики розміщення державних підручників на незрозумілих комерційних платформах;
- масове запозичення контенту з YouTube і WordWall без належного авторського супроводу;
- невизначеність з контролем оновлень після проходження експертизи.
Колебошин також звернув увагу на те, що перше засідання робочої групи з цього питання відбулося лише у травні 2025 року, хоча питання обговорюють ще з минулого року.
Позиція МОН
У відповідь Дмитро Завгородній погодився з більшістю зауважень, наголосивши, що половину з них вже врахували в проєкті змін.
«Ми підтримуємо використання якісного контенту з відкритих джерел, якщо при цьому дотримано авторських прав і зазначено джерела», — пояснив він.
Щодо платформи, то в МОН вважають важливою її функціональність, зокрема, можливість авторизації учнів і вчителів, збереження результатів, які можуть переглядати педагоги, тощо. У разі відсутності власної платформи видавці можуть використовувати можливості Всеукраїнської школи онлайн.
Також, за словами заступника міністра, ухвалення урядової постанови про фінансування дасть змогу розпочати закупівлі електронних додатків. На 2025 рік ця сума має скласти приблизно 150 млн грн. Видавці вже подали кошториси, більшість з яких не перевищують граничні суми, визначені за формульним розрахунком.
«Викликають певні застереження електронні додатки до підручників із дуже малими тиражами. У таких випадках вартість одного додатка в розрахунку на одного користувача може бути надто високою. Це питання потребує окремого опрацювання. Наразі триває збір інформації про кошториси від видавців», — додав Дмитро Завгородній.
До кінця червня МОН планує завершити громадське обговорення, узагальнити пропозиції та затвердити зміни. Нові вимоги застосовуватимуться вже під час наступного етапу експертизи електронних додатків.
Фото Артема Галкіна, передрук суворо заборонений