Без сильних директорів реформа не спрацює: Лілія Гриневич про майбутнє української школи

Перед державою стоїть вибір: оптимізувати бюджети чи кардинально змінити підхід до фінансування освіти, щоб інвестиції в кожну дитину наблизилися до європейського рівня. Саме це могло б стати поштовхом для якісних змін в українській школі. Про це в інтерв'ю Укрінформу заявила проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, ексміністерка освіти і науки України Лілія Гриневич.

Одним із ключових етапів реформи Нової української школи стане перехід до трирічної профільної старшої школи. Уже з 2027 року учні навчатимуться за новою моделлю, яка передбачає ширший вибір профілів, предметів та освітніх траєкторій.

За словами Лілії Гриневич, додатковий рік навчання має стати не формальністю, а можливістю для поглибленого вивчення дисциплін, професійного самовизначення та кращої підготовки до вступу у виші чи майбутньої кар’єри.

Вона наголошує, що Україна обрала європейську модель освіти, де 12-річне навчання є стандартом. Тому реформу не варто розглядати лише як збільшення кількості років у школі — її головна мета полягає у підвищенні якості освіти та розширенні можливостей для старшокласників.

На думку ексміністерки, в умовах війни особливо важливо не скорочувати реальний ресурс освітньої системи. Навпаки, держава має інвестувати більше коштів у навчання кожної дитини.

Гриневич зазначає, що сьогодні Україна витрачає на одного учня значно менше ресурсів, ніж більшість європейських країн, із якими прагне себе порівнювати. Тому головне завдання полягає не лише в оновленні програм чи зміні структури школи, а й у забезпеченні належного фінансування.

Вона також нагадує, що після початку повномасштабного вторгнення фінансування окремих напрямів НУШ було призупинене, однак останніми роками держава поступово повертає кошти на оснащення шкіл та професійний розвиток педагогів. Водночас стабільна підтримка освітньої реформи має залишатися довгостроковим пріоритетом.

Читайте також:

ЛІДЕРСТВО ДИРЕКТОРІВ І ВЧИТЕЛІВ: БЕЗ ЦЬОГО ЗМІНИ НЕ ПРАЦЮЮТЬ 

Лілія Гриневич переконана, що успіх будь-якої освітньої реформи залежить не лише від законів чи фінансування, а й від людей, які щодня працюють у школах.

За її словами, Нова українська школа — це насамперед зміна підходів до навчання, розвиток компетентностей, партнерство між учителем і учнем та відхід від авторитарної моделі викладання. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють директори шкіл, які формують команду, підтримують професійний розвиток педагогів і впроваджують зміни на практиці.

Ексміністерка зазначає, що будь-яка реформа має своїх прихильників, скептиків і тих, хто займає вичікувальну позицію. Тому для успішного впровадження НУШ потрібні сильні освітні лідери, які готові пояснювати зміни, підтримувати вчителів і показувати реальні результати.

На її переконання, навіть в умовах війни реформа освіти не повинна зупинятися. Навпаки, її необхідно адаптувати до нових викликів, зберігаючи курс на сучасну та якісну українську школу.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.