Концерт, тривога, панічна атака: Мінветеранів і Мінкультури готують алгоритм дій для масових заходів

Що робити, якщо під час концерту, фестивалю чи іншого масового заходу людині раптово стає психологічно або фізично зле? А головне — як допомогти, не погіршивши її стан?

В Україні планують створити єдині рекомендації для таких ситуацій. Міністерство у справах ветеранів спільно з Міністерством культури України розроблятиме алгоритм дій для організаторів, персоналу та відвідувачів масових заходів.

Потребу в таких правилах виявив конкретний випадок під час одного з концертів: організатори та люди поруч не змогли належним чином відреагувати на кризовий стан відвідувача ветерана.

Повномасштабна війна змінила не лише безпекові правила, а й контекст, у якому живуть мільйони українців.

На одному заході поруч можуть опинитися військовослужбовець, ветеран, людина, яка пережила окупацію чи обстріл, або цивільний із травматичним досвідом.

«Ми живемо під час війни. На концерті, фестивалі чи іншому масовому заході поруч може бути військовий, ветеран або цивільна людина, яка пережила травматичний досвід», — зазначив Міністр у справах ветеранів України Віталій Кім.

За його словами, організатори мають знати, як реагувати на кризову ситуацію, а відвідувачі — як правильно допомогти людині й не нашкодити.

Потреба в чітких алгоритмах особливо гостро постає на тлі регулярних російських атак на столицю.

Лише в ніч проти 27 серпня російська атака пошкодила в Києві щонайменше дві школи та дитячий садок. Уламки впали, зокрема, біля однієї зі шкіл у Шевченківському районі, пошкодивши вікна. 

Наприкінці червня — на початку липня масштаби пошкоджень освітньої інфраструктури були ще більшими. За даними столичної влади, лише внаслідок атаки 2 липня постраждали 23 заклади освіти — дитячі садки, школи, заклади професійної та вищої освіти. 

А станом на 6 липня внаслідок російських атак у Києві були пошкоджені вже 85 закладів освіти за два місяці. 

Станом на 13 серпня, міська влада повідомляла вже про 314 пошкоджених закладів освіти, а відновлення тривало на 107 об’єктах. 

Питання безпеки давно вийшло за межі абстрактних рекомендацій. Діти, педагоги, батьки та працівники закладів щодня перебувають у середовищі, де ракетна або дронова атака може статися під час навчання, роботи чи звичайного міського життя.

Російські атаки створюють не тільки фізичну загрозу. Для людей із травматичним досвідом гучний звук, вибух, сирена, натовп або інша несподівана ситуація можуть стати тригером кризової реакції.

Саме тому організаторам масових заходів потрібно розуміти, що робити, якщо людина:

• демонструє ознаки сильної тривоги або панічної атаки;
• дезорієнтована чи не може пояснити, що з нею відбувається;
• різко реагує на звук, світло або інші подразники;
• потребує психологічної чи фізичної допомоги;
• може становити небезпеку для себе через кризовий стан.

До розробки документа планують залучити фахівців Мінветеранів і Мінкультури, психологів та представників громадського сектору.

Рекомендації мають бути максимально простими та практичними — фактично інструкцією на одному аркуші.

У ній планують описати три ключові етапи:

• до заходу — як попереджати потенційно кризові ситуації;
• під час кризи — як діяти організаторам і персоналу;
• після ситуації — як коректно взаємодіяти з людиною, яка потребує допомоги.

Такий підхід важливий ще й тому, що в критичний момент у людини може не бути часу читати довгі інструкції. Працівник має швидко зрозуміти, що робити, а чого — категорично не варто.

Фото   Magnific 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.