Менше дипломів — більше професій: Бабак про дефіцит робітничих кадрів

ринок праці

Україні необхідно змінювати ставлення до професійної освіти, адже нинішня структура підготовки кадрів не відповідає потребам ринку праці. Про це в інтерв'ю The Page заявив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За його словами, економіка сьогодні потребує приблизно 70% фахівців/чинь із професійною або фаховою передвищою освітою і лише близько 30% — із вищою. Натомість система освіти випускає майже протилежну пропорцію.

Він наголосив, що в українському суспільстві досі панує переконання, ніби після школи обов'язково потрібно вступати до університету, хоча це вже не відповідає реальним потребам економіки.

За словами Сергія Бабака, випускники/ці закладів професійної освіти можуть уже на початку кар'єри заробляти у два-три рази більше, ніж бакалаври/ні університетів. Як приклад він навів підприємства, де оператори/ки сучасних верстатів отримують від однієї до двох тисяч євро на місяць.

На його думку, практичні професії також краще захищені від впливу автоматизації та розвитку штучного інтелекту.

ЧОМУ РЕФОРМА ПРОФОСВІТИ ПРОСУВАЄТЬСЯ ПОВІЛЬНО

Сергій Бабак нагадав, що Верховна Рада ще у 2025 році ухвалила новий закон про професійну освіту. Але, за його словами, самого закону недостатньо — потрібне комплексне впровадження реформи.

Серед ключових завдань він назвав: 

  • модернізацію матеріально-технічної бази закладів;
  • передачу їх громадам;
  • залучення роботодавців до управління;
  • оновлення освітніх програм;
  • підвищення кваліфікації педагогів/гинь.

Окремо голова профільного комітету згадав державний проєкт «100 майстерень», який передбачає оновлення навчальної інфраструктури закладів професійної освіти.

ЩО НЕ ТАК ІЗ СУЧАСНОЮ ПІДГОТОВКОЮ КАДРІВ

За словами нардепа, однією з головних проблем залишається невідповідність підготовки студентів/ок сучасним вимогам роботодавців.

«Роботодавці розповідають, що можуть запросити на роботу 100 випускників профтеху, але після перевірки залишити лише п'ятьох», — сказав він.

Причина полягає в тому, що навчальні програми часто не встигають за змінами на виробництві, а викладачі/ки не мають досвіду роботи з сучасним обладнанням.

Саме тому новий закон передбачає ширшу участь бізнесу в управлінні закладами професійної освіти. Роботодавці зможуть входити до наглядових рад і впливати на зміст освітніх програм, щоб випускники/ці здобували навички, яких реально потребує ринок праці.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: