МОН дозволило ліцеям залишати початкову та базову школу: чому пом’якшили вимоги до реформи

Міністерство освіти і науки України пом’якшило одну з вимог реформи профільної середньої освіти. Відтепер академічні ліцеї зможуть, як виняток, залишати у своїй структурі початкову та базову школу. Чому МОН пішло на такий крок, чи не ризикує виняток стати новим правилом і як це вплине на реформу старшої школи, у коментарі для «Освіторія.Медіа» пояснив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки.

Відокремлення старшої школи є одним із базових елементів реформи профільної середньої освіти. У МОН неодноразово пояснювали, що учні / учениці старшої школи мають інші освітні потреби, ніж молодші діти. У 10–12-х класах школярі/ки вже обирають майбутню освітню або професійну траєкторію, тому потребують поглибленого вивчення окремих предметів і ширшого набору курсів за вибором.

Саме тому великі ліцеї мали стати центрами профільної освіти, де можна:

• відкривати різні профілі навчання;
• сформувати кілька профільних груп;
• забезпечити повноцінне навантаження для педагогів/инь;
• використовувати сучасні лабораторії та навчальне обладнання;
• пропонувати учнівству більший вибір предметів і спецкурсів.

Однак універсальна модель не завжди враховує реальні умови конкретних громад.

У квітні 2026 року набуло чинності оновлене Положення про ліцей. Документ передбачає, що заклад профільної середньої освіти може не лише навчати учнів / учениць 10–12-х класів, а і, як виняток, включати початкову та базову школу.

За словами Оксена Лісового, пом’якшення вимог ініціювали на запит громад, які побоюються, що за нинішньої демографічної ситуації виконати всі вимоги щодо створення окремих ліцеїв буде складно.

У МОН визнають, що реформа відбувається в умовах демографічного спаду, тому мережа ліцеїв не може залишатися сталою й потребуватиме постійного коригування відповідно до кількості дітей у громадах.

«Ми розуміємо, що маємо достатньо складну демографічну ситуацію. [...] Демографічна динаміка буде відображатися на динаміці змін мережі ліцеїв», — наголосив Оксен Лісовий.

Окрім скорочення кількості дітей, є й суто практичні проблеми, які впливають на рішення місцевої влади. Серед них — стан доріг і транспортна доступність.

У багатьох громадах учні / учениці мають добиратися до майбутніх ліцеїв із сусідніх населених пунктів. Якщо транспортна інфраструктура не працює належним чином або дороги перебувають у поганому стані, це може створювати серйозні труднощі для організації навчання.

«Ми розуміємо, що є певна інерція та певні місцеві обставини. Наприклад, обставини доріг, які не будуть своєчасно відремонтовані», — пояснив Оксен Лісовий.

Саме тому МОН вирішило надати громадам більше гнучкості на перехідному етапі.

Читайте також:

Попри пом'якшення вимог, МОН не відмовляється від базових критеріїв, які мають забезпечити якісну профільну освіту. Так, згідно з чинним Положенням про ліцей, заклад повинен забезпечувати:

• щонайменше два класи на кожній паралелі;
• як мінімум три профілі навчання.

За словами Оксена Лісового, навіть ці вимоги є компромісними.

«Два класи й три профілі, мінімум, про які йдеться в положенні, — це те обмеження, яке не передбачає ідеальну сучасну економічну ситуацію. Очевидно, що треба мати більший контингент, але це компроміс», — наголосив міністр.

Попри пом’якшення окремих вимог, стратегічний курс реформи профільної середньої освіти залишається незмінним. Компроміс розглядають не як відхід від задуму реформи, а як тимчасовий механізм адаптації до демографічних і місцевих викликів.

«Але поки що цей компроміс прийнятний і він, у суті, реформи не змінює і траєкторію не відхиляє», — наголосив Оксен Лісовий.

Попри можливість, як виняток, зберігати у складі ліцею початкову та базову школу, академічне призначення таких закладів залишається незмінним. Ліцеї й надалі мають забезпечувати профільну середню освіту, пропонувати учнівству різні напрями навчання та функціонувати як окремі юридичні особи.

Читайте також:

У МОН переконані, що нинішні зміни мають тимчасовий і адаптаційний характер.

На думку Оксена Лісового, після запуску нової системи багато громад можуть самостійно повернутися до ідеї відокремлених ліцеїв, коли побачать переваги на практиці.

«Ця ситуація буде динамічна і, відповідно, у перспективі хтось буде ухвалювати рішення виходити на відокремлення ліцеїв», — зазначив міністр.

Оксен Лісовий також вважає, що рушійною силою таких змін можуть стати батьки:

«Коли ми все це запустимо й покажемо різницю батькам, я думаю, що багато з них будуть самі вимагати відокремлення ліцеїв».

Фото Depositphotos та з Facebook-сторінки Оксена Лісового

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.