Навчання учнівства за кордоном: які проблеми виявила Рахункова палата

Відсутність належного обліку, недостатній функціонал Міжнародної української школи та обмежений доступ до дистанційної освіти — саме такі труднощі зафіксувала Рахункова палата України, аналізуючи діяльність Міністерства освіти і наука в період із січня 2022 року до травня 2025-го. Як повідомляє Рахункова палата, перевірка мала на меті з'ясувати, як держава забезпечує доступ до освіти українським дітям за кордоном.

Перевірка відбулася спільно з органами аудиту Польщі, Чехії, Словаччини, Литви та землі Гессен (Німеччина). Загалом, за висновками аудиторів, дії МОН відповідають викликам та проблемам, однак є певні системні прогалини,  через які діти за кордоном не можуть повноцінно реалізувати право на освіту.

1. Облік учнівства ведеться неналежно. 

У МОН немає точних даних про кількість дітей шкільного віку за кордоном, які охоплені формальною та неформальною освітою (наприклад, вчаться в недільних школах), а також про кількість закладів, які викладають там українською мовою.

За даними Європейської комісії, з початку введення воєнного стану в Україні до квітня 2025 року понад 917 тис. українських учнів були включені у шкільні системи країн ЄС. 

В автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту (АІКОМ) на початку 2025 року було зареєстровано 362,3 тис. учнів, які, перебуваючи за кордоном, навчалися в українських школах дистанційно.

2. Недостатня інформація про освітні осередки за кордоном.

За інформацією Міністерства закордонних справ України, за межами держави діє понад 400 освітніх осередків з навчанням українською мовою, створених переважно за ініціативою українських громад за кордоном. Ці заклади функціонують без державної підтримки, проте отримують методичну підтримку та навчальну літературу від МОН через дипломатичні установи України.

Водночас МОН не веде обліку таких осередків, через що не має даних про кількість учнівства, охоплених таким навчанням. 

Читайте також:

3. Міжнародна українська школа потребує підсилення.

Державний ліцей «Міжнародна українська школа» (МУШ) пропонує екстернатне навчання для дітей за кордоном. За 2022-2025 роки кількість учнів й учениць, охоплених МУШ, зросла втричі. У МУШ з'явилися нові партнерські організації та збільшився штат, однак на початку 2025 року у ній навчалося дев'ять тисяч дітей.

Рахункова палата звернула увагу, що МУШ досі не впровадила повноцінну дистанційну форму навчання, чекає на затвердження оновленої стратегії, а також їй не вистачає належних приміщень.

4. Обмежений доступ до дистанційного навчання.

У серпні 2024 року МОН затвердило новий порядок, який передбачає, що з початку 2025/2026 навчального року навчання за дистанційною формою для учнів за кордоном буде включати лише вивчення українознавчого компонента. Такий підхід створив ризики втрати можливості для понад 180 тис. дітей здобувати українську освіту за повноцінною дистанційною формою.

Після зауважень Рахункової палати МОН усунуло виявлені недоліки, а до відповідного нормативного акта внесені зміни, які нині затверджує Мін’юст.

За підсумками аудиту Рахункова палата надала Міністерству освіти і науки України низку рекомендацій, зокрема щодо:

• покращення збору, обліку та обміну інформацією про дітей шкільного віку за кордоном для сприяння їхній кращій підтримці та інтеграції;
• підвищення доступності української освіти для українських учнів за кордоном з метою збереження їхньої національної ідентичності;
• поліпшення міжвідомчої взаємодії та міжнародної співпраці МОН для забезпечення права на освіту українських дітей за кордоном;
• розширення функціональної та інституційної спроможностей МУШ для забезпечення освітою більшої кількості українських дітей за кордоном.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, відзначила, що в межах аудиту були враховані попередні напрацювання міністерства щодо обліку школярів, освітніх осередків та унормування діяльності МУШ. За її словами, МОН підтримує надані рекомендації та має намір їх виконувати.

Фото Рахункової палати України