Омбудсменка закликала парламент посилити захист української мови окремим законопроєктом

захист української мови

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська закликала Верховну Раду розглянути та ухвалити законопроєкт №15412 про розвиток і охорону української мови. Вона вважає, що документ має усунути прогалини, які виявилися за сім років застосування чинного мовного законодавства.

Олена Івановська також наголосила, що законопроєкт варто розглядати разом із законодавчими змінами щодо створення нового статусу для закладів освіти — «школи національної меншини».

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОНОПРОЄКТ №15412

За словами мовної омбудсменки, документ підготовлений з урахуванням практичного досвіду застосування чинного закону про державну мову.

Законопроєкт, зокрема, має: 

  • посилити захист права громадян/ок отримувати інформацію та послуги українською мовою;
  • зміцнити її використання у публічній сфері;
  • вдосконалити мовні вимоги під час виборчого процесу.

Також документ передбачає посилення захисту українського культурного простору від впливу держави-агресорки.

«Утвердження української мови та забезпечення мовних прав національних спільнот мають іти пліч-о-пліч як два неподільні складники відповідальної державної мовної політики», — заявила Олена Івановська.

Вона закликала парламент не відкладати розгляд законопроєкту та підтримати його найближчим часом.

ЯК ЦЕ ПОВ'ЯЗАНО ІЗ ШКОЛАМИ «НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН»

Напередодні голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив про підготовку до голосування за законопроєкт №16119, який передбачає, зокрема, запровадження в Україні нового статусу «школи національної меншини».

За запропонованими змінами, заклад освіти зможе отримати такий статус, якщо понад половина його учнів / учениць навчається мовою відповідної національної меншини. Раніше серед вимог, про які домовлялися в межах переговорів з Угорщиною, називалася можливість надання такого статусу, якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою нацменшини.

Сергій Бабак пояснював, що зміни пов'язані із зобов'язаннями України в межах євроінтеграційного процесу та мають сприяти розблокуванню Угорщиною відкриття двох переговорних кластерів.

Водночас понад 25 громадських організацій та ініціатив закликали парламент і уряд проводити послідовну мовну політику. У спільній заяві вони зазначили, що підтримують можливість ухвалення змін до законодавства про освіту нацменшин як умову для просування України до ЄС, однак виступають проти фрагментарного коригування мовної політики під зовнішнім тиском.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: