Покоління під тиском: як змінилося психічне здоров’я підлітків за 70 років

У багатьох країнах світу, зокрема в Україні, фіксують поступове погіршення психологічного стану підлітків. Зростає кількість тривожних розладів, депресії та випадків самопошкоджувальної поведінки. Традиційно це пояснюють впливом соцмереж, ізоляцією та самотністю. 

Втім, американські психологи з Університету штату Юта та Атлантичного університету Флориди у своєму новому дослідженні пропонують інше пояснення — зміни в дитячому досвіді сучасного покоління. можуть наслідками глибших змін у дитячому досвіді сучасного покоління, які вплинули на спосіб комунікації та взаємодії молоді.  

Батьки, вчителі та медичні працівники в багатьох європейських країнах занепокоєні тим, що протягом останнього десятиліття психічне здоров’я підлітків помітно погіршується. Зокрема, рівень самогубств серед дітей до 15 років зріс у 3,5 раза в період з 1950 до 2005 року і ще у 2,4 раза між 2005 і 2020 роками. Жодна інша вікова група не демонструє настільки різкого зростання.

Загалом статистика свідчить, що у другій половині ХХ століття та перших десятиліттях ХХІ частка підлітків із тривожними або депресивними розладами зросла у 5–8 разів порівняно з першою половиною ХХ століття.

Американські психологи з Університету штату Юта та Атлантичного університету Флориди проаналізували десятки досліджень і висунули гіпотезу: сучасні підлітки можуть мати нижчу стресостійкість через менший рівень самостійності в дитинстві.

Йдеться про те, що діти сьогодні:

• рідше граються без нагляду дорослих
• мають менше свободи пересування
• рідше стикаються з «ризиком у межах гри»
• частіше перебувають під постійним контролем

Дослідники порівнюють різні історичні періоди:

Раніше діти з раннього віку брали участь у реальному житті — допомагали в роботі, самостійно пересувалися містом, виконували прості доручення без дорослих.

У середині ХХ століття, особливо у 1950–60-х роках, сформувався інший підхід: більше безпеки, більше організованого дозвілля, але також значно більше самостійної гри без дорослих — те, що вчені називають «золотим віком вільної гри».

Сьогодні ж дитинство стало більш контрольованим і структурованим.

На думку дослідників, саме самостійна гра з однолітками без дорослих формує три ключові психологічні потреби:

• автономію
• відчуття компетентності
• емоційну приналежність

Коли ці потреби задоволені, дитина краще розвиває впевненість у собі та здатність долати труднощі.

Окремий блок досліджень показує зв’язок між гіперопікою та психологічними труднощами в майбутньому.

Чим менше у дітей було:

• самостійної гри
• «ризикових» ситуацій (наприклад, лазіння, активні ігри)
• досвіду прийняття рішень без дорослих

тим частіше у підлітковому та дорослому віці фіксують:

• тривожність
• нижчу самооцінку
• відчуття слабкого контролю над життям

Дослідження також підкреслюють: помірний ризик у дитячих іграх — важлива частина розвитку.

Саме такі ігри допомагають:

• зменшувати страхи
• формувати стресостійкість
• розвивати впевненість у власних силах

Вчені не закликають ігнорувати безпеку, особливо в умовах війни. Але наголошують: повний контроль не замінює досвіду самостійності.

Йдеться радше про баланс:

• безпечне середовище
• але з простором для вільної гри
• і поступовим навчанням автономності

Дослідники припускають, що саме такий підхід може стати одним із факторів профілактики тривожності в майбутніх поколінь.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.