Попит падає, потреба зростає: які спеціальності втрачають популярність серед абітурієнтів

В Україні стрімко падає інтерес молоді до природничих та інженерних спеціальностей, попри те, що саме такі фахівці й фахівчині є критично важливими для оборони, технологічного розвитку та майбутньої відбудови. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла Тетяна Кагановська, ректорка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

На думку Тетяни Кагановської, структура вступної кампанії сьогодні дуже точно відображає реалії країни під час війни: абітурієнти/ки обирають ті професії, які здаються їм найбільш потрібними та практичними в короткостроковій перспективі. Водночас спеціальності, що формують науковий та технологічний фундамент держави, опинилися на периферії уваги.

У стабільному топі за кількістю поданих заяв уже декілька років поспіль залишаються: 

• ІТ-напрями;
• психологія;
• менеджмент;
• економіка;
• міжнародні відносини;
• право;
• медицина.

«Ці факультети традиційно мають високий конкурс, і це можна пояснити як якістю освіти, так і очевидним попитом на ці професії в Україні та світі», — зазначає ректорка.

За її словами, особливо помітним за останні роки стало зростання інтересу до спеціальностей, пов’язаних із реабілітацією та відновленням здоров’я. Це напрями, які безпосередньо відповідають на виклики війни та потреби тисяч людей.

Університети також почали активно відкривати нові програми у сфері управління та комплаєнсу. Як каже Тетяна Кагановська, запит на прозорість, ефективне державне управління та доброчесність бізнесу після початку широкомасштабної війни лише посилився.

Попри потребу держави у фахівцях/чинях технічного та наукового профілю, саме ці спеціальності дедалі частіше залишаються без достатньої кількості вступників/ць.

Особливо складна ситуація з хімією та фізикою. Якщо ще приблизно десять років тому на хімічний факультет вступали приблизно 80 студентів/ток, то торік в Каразінському університеті їх було лише 14.

Окремо Тетяна Кагановська звертає увагу на ядерну фізику. Торік набір на цю спеціальність вдалося збільшити удвічі — до 20 студентів/ок. У нинішніх умовах це вже вважають значним досягненням.

Така тенденція створює довгострокові ризики для держави. Без достатньої кількості інженерів, фізиків, хіміків та математиків Україна може зіткнутися з дефіцитом кадрів у критично важливих галузях. А саме ці фахівці/чині працюють над цифровими системами, зв’язком, технологічними рішеннями для безпеки та оборонної промисловості.

«Міждисциплінарні напрями, як-от робототехніка, геоінформатика та науки про Землю, також уже стали інструментами оборони, медицини й управління територіями», — пояснює ректорка.

Після завершення війни потреба в таких спеціалістах лише зростатиме. Адже Україна потребуватиме масштабної відбудови інфраструктури, енергетики, промисловості, цифрових систем та житлового фонду. Тому університети, переконана Тетяна Кагановська, мають не лише готувати таких спеціалістів, а й змінювати ставлення молоді до технічної освіти.

«Університети мають зробити все, щоб технічні напрями стали для молоді не “складними”, а престижними та сучасними», — наголошує вона.

Фото Magnific та Media_studio

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.