Рада ухвалила закон про освіту нацменшин: що зміниться для шкіл і як це наблизить Україну до ЄС

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України"  законопроєкт №16119. За документ проголосували 266 народних депутатів. Закон має допомогти розблокувати відкриття двох переговорних кластерів у процесі вступу України до Європейського Союзу.

Документ визначає умови навчання мовами національних меншин поряд із державною українською мовою, запроваджує статус спеціальних закладів освіти для окремих шкіл і передбачає додаткові гарантії для учнів.

Про ухвалення закону повідомив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. За його словами, Україна очікує на відкриття двох переговорних кластерів протягом найближчих днів.

12 жовтня Верховна Рада розглянула законопроєкт №16119. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, під час голосування за основу документ підтримали 273 парламентарі, а в цілому — 266.

Перед розглядом основного законопроєкту освітній комітет провів термінове засідання через появу альтернативного документа №16119-1. За словами Сергія Бабака, комітет одноголосно рекомендував парламенту відхилити альтернативний законопроєкт, оскільки вважав його гіршим для національних інтересів України.

Основний законопроєкт №16119, за повідомленнями народних депутатів, має допомогти подолати блокування з боку Угорщини щодо переговорів про вступ України до ЄС.

Документ унормовує право дітей із національних меншин і корінних народів України навчатися рідною мовою поряд із державною українською. Водночас українська мова залишається обов’язковою складовою освітнього процесу.

Як раніше пояснювали в Міністерстві освіти і науки, додаткові мовні права стосуватимуться мов корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу. Російська мова до цього переліку не входить.

Наприклад, у класі з навчанням угорською мовою учні зможуть використовувати угорську не лише під час занять, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу — поряд з українською.

Закон також дає батькам можливість ініціювати збільшення кількості предметів, які викладають українською мовою. Для цього потрібна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків відповідного класу.

Закон запроваджує поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу освіти національної меншини (спільноти) або корінного народу.

Щоб претендувати на такий статус, у школі має бути щонайменше 50% учнів плюс один учень, які навчаються мовою відповідної національної меншини.

За оцінками МОН, цей статус потенційно зможуть отримати 149 шкіл — близько 1,2% від загальної кількості закладів загальної середньої освіти в Україні.

Для збереження статусу частка учнів, які навчаються мовою меншини, має становити не менше ніж 20%. Якщо цей показник знизиться нижче встановленого рівня, школа може втратити статус за погодженням із МОН.

Водночас окремі права передбачені й для закладів, які не матимуть такого статусу, але де працює хоча б один клас або група з навчанням мовою меншини. Зокрема, для відповідного класу можна буде дублювати цією мовою вивіски, службову документацію та документи про освіту — за заявою батьків.

Закон передбачає додаткові гарантії для закладів освіти зі спеціальним статусом. Реорганізувати або ліквідувати комунальну школу такого типу можна буде лише за обов’язкового погодження з Міністерством освіти і науки.

Крім того, засновник закладу має гарантувати учням можливість продовжити навчання в школі з відповідним статусом у межах тієї самої громади — якщо цього захочуть батьки.

За оцінками МОН, ці положення можуть стосуватися максимум 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.

Окремі положення закону стосуються підтвердження рівня володіння українською мовою керівниками приватних закладів освіти, де є класи або групи з навчанням мовами національних меншин чи корінних народів.

Керівників, які вже обіймають відповідні посади на момент набрання законом чинності, звільняють від обов’язку підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом на час перебування на цих посадах.

Водночас вимога володіти українською мовою та використовувати її залишається чинною. За оцінками МОН, ця норма стосується керівників 29 закладів освіти по Україні.

Ухвалення законопроєкту №16119 є частиною зусиль України для просування переговорів про вступ до Європейського Союзу. Документ має врегулювати питання освітніх прав національних меншин і корінних народів, яке було одним із предметів суперечок у відносинах з Угорщиною.

Після голосування Сергій Бабак заявив, що Україна очікує на відкриття двох переговорних кластерів протягом наступних кількох днів.

Водночас фактичне відкриття кластерів залежить від подальших рішень у межах переговорного процесу з ЄС. Саме ухвалення закону не означає автоматичного відкриття переговорних розділів.

Фото: Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.