Революція у дошкіллі: чому українські садки більше не працюватимуть за старими правилами

Українська дошкільна освіта переходить до нового етапу. Новий державний стандарт дошкільної освіти має змінити не лише зміст навчання у дитячих садках, а й сам підхід до організації освітнього процесу.

Головна ідея документа — не диктувати педагогам і педагогиням один правильний шлях роботи з дітьми, а визначити, яких результатів має досягти дитина наприкінці дошкільної освіти. А вже як саме цього досягати — вирішуватимуть самі заклади, враховуючи потреби дітей, запити батьків та особливості громади.

Про це йшлося під час вебінару, організованого Асоціацією об’єднаних територіальних громад у партнерстві з Офісом підтримки реформ Міністерства освіти і науки.

Одна з головних змін нового стандарту — перехід від опису процесу до визначення результатів. Документ не встановлює детальних інструкцій для педагогів/инь: які саме заняття проводити, які методики використовувати чи який розклад має бути в кожній групі.

Натомість стандарт визначає орієнтири розвитку дитини — знання, уміння та компетентності, які мають формуватися у дошкільному віці.

Такий підхід дасть змогу враховувати індивідуальність кожної дитини. Адже дошкільник/ця — це не учень/иця, якому потрібно виконати однаковий набір завдань у визначений термін. Кожна дитина має власний темп розвитку, свої потреби, інтереси та можливості.

Саме тому новий стандарт створює основу для більш гнучкої та дитиноцентричної освіти.

За словами експертів, стандарт фактично формує образ дитини, до якого має прагнути система дошкільної освіти. Йдеться не про оцінки чи перевірки, а про розвиток ключових компетентностей, необхідних людині в сучасному світі.

Новий документ орієнтується на європейські підходи до формування компетентностей упродовж життя. Їх розвиток починається ще з дошкільного віку.

Для батьків це означає більше розуміння того, чого вони можуть очікувати від дитячого садка: як дитина розвиватиметься, які навички формуватиме та як дошкільна освіта готує її до наступного етапу — початкової школи.

Для педагогів і педагогинь — це чіткі орієнтири для створення освітніх програм і планування роботи.

Одна з ключових змін, яку відкриває новий стандарт, — посилення автономії закладів дошкільної освіти. Дитячі садки отримують більше свободи в тому, як організовувати освітній процес.

Заклад може самостійно визначати:

• які освітні програми використовувати;
• як адаптувати їх до потреб конкретних дітей;
• які методики та форми роботи обирати;
• як організовувати освітнє середовище;
• які додаткові напрями розвитку пропонувати вихованцям.

Водночас автономія означає не лише свободу, а й відповідальність. Заклад має самостійно ухвалювати рішення, але ці рішення повинні бути спрямовані на досягнення результатів, визначених державним стандартом.

Читайте також: 

Новий підхід відкриває можливість для більшої різноманітності освітніх програм. Заклади можуть використовувати програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки, або обирати інші, які відповідають встановленим вимогам.

Також дитячі садки можуть розробляти власні програми, враховуючи:

• потреби дітей;
• запити батьків;
• особливості громади;
• професійні можливості педагогічного колективу.

Наприклад, один садок може зробити більший акцент на творчому розвитку, інший — на мовленнєвому розвитку чи дослідницькій діяльності. Головна умова — будь-яка програма має забезпечувати результати, визначені державним стандартом.

Новий підхід передбачає, що батьки стають не просто отримувачами освітньої послуги, а партнерами дитячого садка. Їхні запити можуть враховувати під час вибору освітніх програм, організації додаткових напрямів роботи чи створення окремих груп.

Наприклад, якщо батьки зацікавлені в певному напрямі розвитку, а садок має відповідних педагогів/инь і можливості, заклад може організувати таку діяльність.

Це допоможе зробити дошкільну освіту більш гнучкою та наближеною до потреб конкретної родини.

У новій системі педагог/иня перестає бути лише виконавцем затверджених інструкцій. Він / вона отримує більше професійної свободи: може самостійно обирати методи роботи, навчальні матеріали, форми організації освітнього процесу та способи оцінювання розвитку дітей.

Але для цього заклади мають забезпечити педагогів/инь необхідними ресурсами — методичними матеріалами, обладнанням, сучасними інструментами навчання.

Новий державний стандарт — це не просто оновлений документ. Це зміна філософії дошкільної освіти. В центрі має бути не програма заради програми, а дитина та її розвиток.

Дитячий садок майбутнього — це не місце, де всі діти виконують однакові завдання за одним сценарієм. Це простір, де педагог/иня має можливість бачити кожну дитину, враховувати її особливості та створювати умови для розвитку.

Саме в цьому полягає головна ідея реформи: дати садкам більше свободи, щоб вони могли краще відповідати потребам дітей.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.