Школи стають доступнішими, але залишаються слабкі місця: результати моніторингу ДСЯО

88% педагогів та педагогинь вважають, що територія українських шкіл є безпечною та зручною для пересування, однак учні й учениці та батьки оцінюють ситуацію стриманіше. Такі дані містить щорічне моніторингове дослідження Державної служби якості освіти, організоване на початку 2025–2026 навчального року у сфері загальної середньої освіти.

Опитування показало суттєві розбіжності між групами учасників/ць освітнього процесу, що свідчить про різне бачення критеріїв доступності. Педагоги/ні більше фокусуються на технічному стані території, тоді як учні/иці та батьки — на реальних умовах пересування (наявності пандусів, поручнів, безпечних переходів та зручного доступу до приміщень).

Про безпечний рух територією зазначили:

• 88 % педагогів/инь;
• 70 % батьків;
  
• 68 % учнів/иць;
  
• 64 % керівників/ць.

Різниця у відповідях демонструє, що фактичну зручність пересування для дітей часто оцінюють нижче, ніж технічний стан, який бачать адміністратори/ки та педагоги/ні.

Читайте також: 

Доступ до будівель і споруд позитивно оцінили 83 % педагогів/инь, але лише 56 % учнів/иць. Серед проблем — невідповідність кутів нахилу пандусів, відсутність поручнів та нерівне покриття.

Найбільшими проблемами є ліфти та санвузли. Більшість шкіл не мають ліфтів чи підйомників, особливо в старих будівлях. Результати опитування про міжповерхове пересування наступні: 74 % педагогів/инь підтверджують наявність необхідних умов, водночас із цим згодні 47 % учнів/иць.

Туалетні кімнати для дітей з ООП доступними вважають:

• 72 % педагогів/инь;
• 45 % учнів/иць.
  

Саме учнівство частіше відзначає брак поручнів та недостатній простір.

Фахівці наголошують, що більшість шкіл забезпечують базові елементи доступності, але для реальної інклюзії потрібні системні інвестиції, модернізація інфраструктури та впровадження універсального дизайну.

ДСЯО проводить моніторинг у межах виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року — ініціативи Першої леді України. Безбар’єрність в освіті — це не лише вимога нормативних документів, а й показник гуманістичного та інклюзивного підходу.

Фото Canva