Спалені росією підручники передруковують: 44% уже відновили — МОН

Понад 10% накладу українських підручників цього року було знищено під час війни — частину книжок втратили на складах виробників і під час доставки. Водночас Міністерство освіти і науки працює над відновленням накладів та шукає міжнародне фінансування для компенсації збитків видавцям.

Про це повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, де обговорювали забезпечення шкіл підручниками та доступ до їхніх електронних версій.

Цього року МОН визначило два основні терміни доставки підручників.

90% накладу планували доставити до 1 вересня, ще 10% — до 1 жовтня.

Станом на момент доповіді до кінцевих споживачів уже доставили 88,6% підручників із тієї частини, яку планували передати до 1 вересня.

Ще близько 2–3% уже надрукованих книжок відвантажені, але затрималися в дорозі через логістичні проблеми. За словами Бутенка, вони не вважаються втраченими.

Ще близько 1% підручників вдалося знайти протягом останнього тижня. Міністерство разом з «Укрпоштою» працює над їхньою подальшою доставкою.

«Ми маємо сподівання, що найближчими днями матимемо всі 90%. І тут я хочу наголосити, що це важливо: це 90% у кінцевого споживача, а не так, як це було раніше, коли ми звітували про доставку в обласні центри чи на обласні склади», — зазначив Андрій Бутенко.

Для підручників, які мають бути доставлені до 1 жовтня, наразі показник становить 7% доставлених до кінцевого споживача.

Наприкінці липня — на початку серпня було знищено кілька партій підручників, які перебували на складах виробників або були в процесі доставки.

Загалом, за словами міністра, Україна втратила трохи більше 10% запланованого на цей рік накладу.

МОН зараз працює з міжнародними партнерами та організаціями, щоб компенсувати видавцям витрати на знищені книжки.

Попередньо Україна має домовленість із ЮНІСЕФ про близько 300 тисяч доларів на компенсацію таких витрат. Водночас загальні прямі збитки видавців оцінюють приблизно у 150 млн грн.

Ця сума, як уточнили під час засідання, стосується саме вартості матеріалів і поліграфічних послуг. До неї не включені електронні додатки, авторська винагорода та інші витрати.

Паралельно триває передрук знищених накладів.

Станом на момент засідання понад 44% знищених підручників уже відновили. За словами представників МОН, основні групи накладів уже перебувають у роботі.

Окремо обговорювали підтримку видавців. Запропонована програма пільгового кредитування виявилася недоступною для книговидавців через законодавчі обмеження та вимоги щодо забезпечення кредитів.

Тому міністерство продовжує шукати кошти у міжнародних донорів. Серед можливих партнерів називали, зокрема, Світовий банк.

Під час засідання також повідомили про підготовку окремої програми підтримки видавців.

Йдеться про додаткове державне замовлення на 100 млн грн для закупівлі книжок для шкільних бібліотек.

За словами Бутенка, така програма допоможе книговидавничій галузі, хоча й не компенсує безпосередньо збитків від знищених накладів.

Водночас депутати запропонували провести спільну нараду за участі Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки та Міністерства фінансів, щоб окремо опрацювати механізми підтримки видавців.

Ще один блок розмови стосувався електронних підручників та інтерактивних додатків.

МОН наголошує на їхній ролі в умовах, коли через безпекову ситуацію учень або вчитель може перервати очне чи дистанційне заняття.

Ідея міністерства — зробити так, щоб під час повітряної тривоги дистанційний урок за можливості не припинявся автоматично: вчитель і дитина переходять у безпечне місце, а навчання може продовжуватися.

Саме тут електронні підручники та інтерактивні додатки можуть допомогти учневі самостійно опрацювати матеріал, якщо він пропустив частину уроку.

За даними, озвученими під час засідання, у 2026 році на конкурсний відбір подали 190 електронних підручників, із яких відібрали 173.

Усі підручники, якими користуються українські школи, мають бути безкоштовно доступними для учнів і педагогів через відповідні освітні ресурси.

У МОН також наголосили на важливості наповнення освітніх платформ електронними версіями підручників та їхніми інтерактивними додатками.

Окреме питання — якість таких цифрових продуктів.

Під час засідання запропонували провести окрему робочу зустріч за участі представників МОН, УІРО та інших фахівців, щоб переглянути електронні додатки, які закуповують за державні кошти.

Мета — оцінити їхню якість та визначити мінімальні вимоги, яких мають дотримуватися такі продукти надалі.

Йдеться не лише про наявність електронного додатка, а й про те, наскільки він справді допомагає дитині зрозуміти матеріал і продовжувати навчання самостійно.

«Тепер наша задача все ж таки довести це до розуму, для того, щоб всі інтерактивні додатки були відповідної якості», — зазначив  Андрій Бутенко.

За словами міністра, надалі такі перевірки якості планують проводити регулярно, щоб поступово підвищувати вимоги до інтерактивних додатків.

Для української школи це питання стає дедалі важливішим: паперовий підручник може затриматися через логістику або бути фізично знищений, а електронна версія в таких умовах стає одним зі способів не переривати навчання.

Фото пресслужби Міністерства освіти та науки України 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.