Безробіття в Україні: чому дипломи не гарантують роботу і як це змінить нова модель освіти

В Україні роками готують фахівців за спеціальностями, які не завжди відповідають потребам економіки. У результаті роботодавці не можуть знайти потрібних працівників, тоді як частина випускників не знаходить роботи за фахом. Саме так виявляється структурне безробіття — коли освіта і ринок праці не збігаються.

На цю проблему звернув увагу голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, одна з причин полягає у тому, як держава формує замовлення на підготовку майбутніх спеціалістів.

«Один із факторів, який впливає на структурне безробіття, – те, що система держзамовлення в освіті повністю відірвана від реальності. Міністерство економіки досі формує плани підготовки кадрів не під запити ринку, а на основі інформації від університетів, які намагаються забезпечити годинами свій викладацький склад», – зазначив Гетманцев.

За його словами, це призвело до того, що країна відчуває гострий дефіцит представників робітничих професій, тоді як за окремими спеціальностями випускають більше людей, ніж може працевлаштувати ринок. Ситуацію також ускладнила війна: багато внутрішньо переміщених осіб переїхали до регіонів, де не можуть знайти роботу за своєю професією, а ефективної державної системи перекваліфікації поки що немає.

Розв'язати цю проблему має законопроєкт № 10399, який Верховна Рада готує до другого читання.

Його головна ідея — змінити підхід до фінансування вищої освіти та зробити його більш орієнтованим на потреби країни і самих вступників та вступниць.

Насамперед пропонують змінити принцип формування бюджетних місць. Їхню кількість планують визначати не за заявками університетів, а на основі прогнозу потреб ринку праці. Тобто держава фінансуватиме підготовку тих спеціалістів, яких економіка реально потребує для відновлення, розвитку та забезпечення оборони.

При цьому державне замовлення повністю збережеться для військової освіти та підготовки кадрів для сектору безпеки, де випускникам гарантуватимуть подальше працевлаштування.

Законопроєкт також розширює механізми державної підтримки студентів.

Окрім традиційних бюджетних місць, вступники та вступниці зможуть отримувати державні гранти на навчання. Вони передбачені для абітурієнтів/ок із високими результатами вступних випробувань, представників соціально вразливих категорій, а також молоді зі спортивними або мистецькими досягненнями.

Окремі гранти планують запровадити для ветеранів, учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та інших категорій громадян.

Ще одна важлива новація — підтримка тих, хто захоче змінити професію вже у дорослому віці.

За певних умов українці зможуть повторно здобути освіту за державної підтримки. Це стосуватиметься, зокрема, людей із тривалим страховим стажем, ветеранів війни та тих, хто більше не може працювати за попередньою професією через стан здоров'я.

Фактично законопроєкт має створити більше можливостей для перекваліфікації, що особливо актуально в умовах післявоєнного відновлення економіки.

Якщо документ ухвалять, основні положення нової системи фінансування вищої освіти запрацюють із 1 січня 2027 року. Для студентів, які вже навчаються, правила не зміняться — вони завершать навчання на тих умовах, які діяли під час вступу.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.