У МОН розглядають скасування обов’язкової базової військової підготовки для студентів

З 1 вересня 2025 року в українських закладах вищої освіти мають запровадити обов’язковий курс базової військової підготовки (БЗВП) для студентів другого курсу. Однак у Міністерстві освіти і науки вважають, що такий підхід може спричинити значні ризики, тож МОН ініціює зміни до законодавства. Новий курс, за задумом, матиме іншу концепцію. Про це повідомляє ZN.UA, посилаючись на слова заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького.

Що таке курс БЗВП?

Це новий обов’язковий курс для студентів-другокурсників (чоловічої статі) денної та дуальної форми, який стартує в університетах і коледжах з 1 вересня 2025 року. Курс міститиме теоретичну (у закладі) та практичну (на полігонах) частини. 

Програма охоплюватиме 300 годин навчання, зокрема вогневу, тактичну й домедичну підготовку.

Михайло Винницький повідомив, що вже зареєстрували новий законопроєкт, який скасовує обов’язкову БЗВП для студентів. Замість базової військової підготовки, яку з вересня мали проходити 120 тисяч другокурсників, пропонують нову програму — «Основи національного спротиву». 

Він не розповів подробиці нового законопроєкту, але вказав, що в новому курсі тривалість теоретичної частини не змінюватимуть.

«Однак все решта має суттєво змінитися і буде змінено до найближчого часу», — стверджує заступник міністра.

Михайло Винницький висловив критичне ставлення до ідеї зробити курс БЗВП обов’язковим. Він наголосив, що примусова участь може спричинити масове ухилення від проходження підготовки та створити умови для корупції.

«Що ми будемо робити з такою реальністю, коли велика кількість людей (я говорю про тисячі), захочуть відкупитися від БЗВП: "Я не хочу — не можу з різних причин, а давай, шановний пане інструкторе, запишеш мене, і ось тобі 100 баксів". І це буде загальнонаціональна проблема», — додав він.

На його думку, обов’язковість БЗВП може створити «корупціогенну пастку», яка лише шкодитиме державним інтересам та суспільній довірі до освітніх і військових інституцій.

Народна депутатка Інна Совсун у коментарі ZN.UA також наголосила на необхідності чіткої та прозорої комунікації щодо курсу військової підготовки. Вона підкреслила, що студентам слід повідомити, до чого саме їм варто готуватись, і не залишати їх у підвішеному стані.

«Особливо комунікація потрібна в умовах, коли ми кажемо студентам: "Зараз треба буде готуватися до отримання спеціальності стрільця, але ми колись поміняємо закон, може, до першого вересня, може, після, а ви якось там розбирайтеся, тримайтеся, ми щось придумаємо походу”. Це так не працює, коли йдеться про сотні тисяч людей», — заявила депутатка.

Які ще проблеми впровадження БЗВП бачать фахівці та освітяни?

Як пише ZN.UA, на думку військових та освітян, без належного фінансування курс може перетворитися на формальність. Так, капітан 12-ї бригади НГУ «Азов» Ігор Якубовський вважає, що без грошей і людських ресурсів університети можуть формально «домовлятись» із навчальними центрами, які «закриють очі» на відсутність справжнього навчального процесу, а в підсумку просто видадуть сертифікати й приймуть присягу. 

Крім того, для якісного викладання БЗВП необхідні:

• викладачі у ЗВО (для теорії);
• інструктори на полігонах (для практики);
• координатори й організатори, які мають військовий досвід.

Однак знайти таких фахівців надзвичайно складно.

Водночас заступник директора департаменту військової освіти і науки МОУ Максим Кас’яненко наголошує, що військові ЗВО та навчальні частини вже й так перевантажені. Їхні педагоги займаються підготовкою курсантів і одночасно змушені залучатися до курсів для викладачів БЗВП.

Командир батальйону 95-ї десантно-штурмової бригади Ярослав Секрет також пояснив, що реалізувати курс на базі бойових частин практично неможливо, адже там немає ресурсів і людей. Альтернативою могли б стати навчальні центри, але спершу потрібно створити систему співпраці між ними та ЗВО.

Фото з сайту «Арміяinform»