Українські школярі втрачають базові математичні навички: результати дослідження

Українські учні й учениці демонструють суттєве зниження рівня математичної підготовки, а ключові освітні втрати формуються вже в шостому класі. Таких висновків дійшли автори трирівневого дослідження «Освітні втрати з математики», яке у 2024–2025 роках провела студія онлайн-освіти «EdEra» спільно з «The Tokarev Foundation».

ШОСТИЙ КЛАС — ПЕРІОД НАЙБІЛЬШИХ ВТРАТ

За даними PISA-2022, 42% українських підлітків і підліток не досягають базового рівня математичної грамотності. Це означає, що вони мають труднощі з елементарними повсякденними розрахунками: плануванням витрат, визначенням часу в дорозі або аналізом простих числових даних.

Водночас, за результатами НМТ-2025:

  • середній бал із математики — лише 5–6 правильних відповідей із 30 можливих;
  • 12 % учасників і учасниць (кожен/а восьмий/а) не впоралися із завданнями рівня 5–7-х класів. Для порівняння: з української мови та історії таких всього 1 %, тобто кожен сотий. 

«Невтішні результати НМТ за 2023–2024 роки підтверджують тренд: кількість учнів та учениць, які набирали максимальні 200 балів, скоротилася на 40 % — з 1905 до 1131. Простими словами: ми втрачаємо таланти, а значна частина дітей опановує лише найпростіші математичні навички», — додають аналітики.

Скриншот із дослідження «Освітні втрати з математики»

Згідно з даними дослідження, критичний період — шостий клас. Адже:

  • у п'ятому класі ще триває повторення матеріалу початкової школи;
  • у шостому класі закладається фундамент для алгебри та геометрії;
  • далі з’являються предмети, що потребують сформованих обчислювальних навичок: фізика, хімія, географія.
Якщо прогалини виникають на етапі шостого класу, учням / ученицям складно опановувати STEM-дисципліни в середній і старшій школі

ЯКІ ТЕМИ НАЙСКЛАДНІШІ ДЛЯ УЧНІВСТВА?

Серед тем, з якими у школярів і школярок виникають найбільші труднощі:

  • арифметичні дії зі звичайними дробами;
  • буквені вирази та їх перетворення;
  • додатні й від’ємні числа;
  • робота з координатною площиною;
  • побудова геометричних фігур і просторове мислення.
Теми, з якими в українських школярів і школярок виникають найбільші труднощі

Докладніше з проблемними темами в кожному з класів можна ознайомитися за посиланням.

ФЕНОМЕН МАТЕМАТИЧНОЇ ТРИВОЖНОСТІ

Окрему увагу дослідники приділили феномену математичної тривожності. За їхніми даними, 40 % українських школярів/ок регулярно відчувають тривогу перед контрольними, а 60 % дітей сумніваються у власних здібностях. 

Це неабияк впливає на навчальний процес, адже тривожні учні й учениці рідше відповідають вголос, соромляться просити про допомогу та мають гірші оцінки навіть тоді, коли їхній рівень знань такий же, як у менш тривожних однолітків/ок.

Війна та уривчасте навчання лише посилили проблему. Адже:

  • часті переїзди та зміни формату навчання знижують впевненість;
  • постійний стрес і розфокусування уваги ускладнюють мотивацію;
  • високий рівень тривожності характерний для учнів / учениць із нестабільним навчальним досвідом (втрата контакту з класом, нерегулярне навчання — то онлайн, то офлайн).

Тривожність вчителів/ок теж впливає на атмосферу: 7 із 10 опитаних педагогів/инь відчувають виснаження та бояться не надолужити програму. Освітяни/ки працюють під тиском часу та обставин, часто без належної підтримки, що ще більше посилює напруження в класі. 

Аналітики називають декілька причин системної кризи у вивченні математики:

  1. Учні й учениці часто не бачать зв’язку між теорією та реальним життям: не розуміють, як математика допомагає планувати маршрут, розрахувати час у дорозі чи зрозуміти принципи роботи алгоритмів.
  2. Дефіцит учителів/ок математики та природничих дисциплін.
  3. Накопичення однакових прогалин із року в рік.
  4. Відсутність масштабних національних рішень, спрямованих на системне підвищення якості математичної освіти.

ЯК СЛАБКІ МАТЕМАТИЧНІ НАВИЧКИ ВПЛИВАЮТЬ НА СУСПІЛЬСТВО Й ЕКОНОМІКУ?

Недостатній рівень математичної підготовки учнівства має наслідки, що виходять далеко за межі шкільного класу. Йдеться не лише про результати тестів, а про фінансову спроможність, якість мислення та довгостроковий економічний розвиток держави.

Міжнародні аналітичні дані вказують: у країнах із вищим рівнем когнітивних навичок школярів/ок економіка щороку зростає на 0,6–0,7% швидше, ніж у державах із нижчими освітніми показниками. Тобто математична грамотність є фактором макроекономічної стабільності.

Скриншот із дослідження «Освітні втрати з математики»

Крім того, рівень базових обчислювальних навичок безпосередньо впливає на здатність людини керувати власними фінансами. За результатами досліджень, українські десятикласники/ці в середньому набирають лише 3 із 12 можливих балів у тестах на фінансову грамотність.

Дані Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) також свідчать, що молодь віком 18–19 років демонструє найнижчий серед дорослого населення рівень математичних навичок — 10,1 за відповідним індексом. Для порівняння, серед осіб старших за 60 років цей показник становить 11,6, а у віковій групі 25–34 роки — 12,7.

Низький рівень математичної грамотності означає складнощі з плануванням бюджету, оцінкою кредитних ризиків, розумінням умов договорів і довгострокових фінансових рішень.

До того ж, математична підготовка тісно пов’язана зі здатністю аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. За наявними оцінками, лише 11% українців/ок здатні впевнено відрізняти правдиву інформацію від сумнівного або маніпулятивного контенту. Математика формує навички логічного аналізу, роботи з даними та причинно-наслідковими зв’язками — тобто ті інструменти, що лежать в основі критичного мислення.

За даними UNICEF, математична грамотність належить до фундаментальних навичок розвитку поряд із емоційними, безпековими та навичками самоідентифікації. Дослідження також показують, що тривале вивчення математики у віці 14–18 років підтримує пластичність нейронних мереж мозку. А відмова від системного навчання у цей період може знижувати здатність до планування та ухвалення рішень. Зокрема, у United Kingdom було провели дослідження серед підлітків, які припинили вивчати математику після 16 років. Результати засвідчили нижчий рівень γ-аміномасляної кислоти (GABA) — нейромедіатора, що відіграє ключову роль у розвитку когнітивних функцій. Це корелює зі зниженням показників виконавчих функцій мозку.

Проблема має і стратегічний вимір. Нині кількість заяв на фізику та математику серед вступників/ць до закладів вищої освіти становить менш ніж 5% від кількості заяв на менеджмент. Це означає скорочення кадрового резерву у сферах, критично важливих для оборони, технологій та інноваційного розвитку.

«Ми живемо в умовах технологічної війни, коли математичні навички напряму пов’язані з економічним зростанням 
і національною безпекою. Україна не може дозволити собі ще одне покоління дітей, які вважають, що в них немає хисту до математики, тоді як насправді їхній досвід навчання не завжди давав змогу розкрити власний потенціал», — Анастасія Дєєва, виконавча директорка «Tokarev Foundation.

Фото Freepik, скриншоти з дослідження «Освітні втрати з математики»