В Україні запроваджують нову модель фінансування науки на основі державної атестації

У 2026 році в Україні стартує нова модель базового фінансування наукової діяльності, що ґрунтується на результатах державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ. Фінансування наукової сфери вже збільшили більш ніж на 40 %. Це перше за понад 30 років загальнодержавне системне оцінювання ефективності наукової діяльності, яке проведели за єдиною методикою та прозорими правилами, ідеться на сайті Міністерства освіти і науки України.

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ НОВА МОДЕЛЬ ФІНАНСУВАННЯ

Нова система передбачає комплексне оцінювання результатів наукової діяльності, яке поєднує:

  • кількісні показники;
  • незалежне експертне оцінювання;
  • аналіз суспільного впливу досліджень.

Оцінювання провели за спеціальною методикою, яку у 2023–2024 роках розробили представники/ці національних і галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки та технологій, Національного фонду досліджень, міжнародних партнерів та інші стейкхолдери. Методику погодили всі головні розпорядники бюджетних коштів і затвердили наказом МОН України № 1485 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1743-24#Text від 21 жовтня 2024 року. Проведення атестації також передбачає Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text  та постанова Кабінету Міністрів України № 540 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-2017-%D0%BF#Text.

ЯК ПРОВОДИЛИ АТЕСТАЦІЮ В ОСТАННІ РОКИ

У 2024–2025 роках атестацію проводили за науковими напрямами. Установи та заклади вищої освіти подавали інформацію в електронній формі з документальним підтвердженням результатів наукової діяльності, кадрового потенціалу, участі в проєктах, міжнародної співпраці та фінансових показників. Дані проходили обов’язкову верифікацію в державних електронних системах, зокрема в Національній електронній науково-інформаційній системі URIS.

Окремо оцінювали вплив наукових результатів на суспільство, економіку, державну політику, безпеку, охорону здоров’я та довкілля. Методика також передбачала коригувальні коефіцієнти для врахування роботи в умовах воєнного часу, переміщення установ і втрати інфраструктури.

За результатами атестації установам присвоювали одну з чотирьох груп — А, Б, В або Г. До групи А потрапили установи з результатом понад 75 %, до групи Б — від 50 % до 75 %, до групи В — від 25 % до 50 %, а до групи Г — менш ніж 25 %. Установи групи Г вважають такими, що не пройшли державну атестацію.

Водночас низька атестаційна група не означає автоматичного припинення діяльності установи. Подальші управлінські рішення може ухвалювати Кабінет Міністрів України з урахуванням стратегічної доцільності на підставі пропозицій Національної академії наук та галузевих академій.

Атестаційні результати використовуватимуть для формування нової моделі базового і конкурсного фінансування науки, планування розвитку дослідницької інфраструктури та визначення стратегічних пріоритетів державної наукової політики.

Фото Canva