В Україні запускають нову аспірантуру: як зміниться підготовка PhD

В Україні запустили експериментальний формат проєктної аспірантури. Підготовка докторів/ок філософії відтепер може відбуватися через участь у реальних дослідницьких проєктах із фінансуванням і практичними результатами. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України і оголосило старт конкурсу PhD-дослідницьких проєктів. 

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПРОЄКТНА АСПІРАНТУРА

У межах проєктної аспірантури навчання будується навколо виконання реального дослідження. Такий підхід передбачає наявність фінансування, команди, чіткого плану та очікуваного результату.

Як зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, це пілотна модель, яка має показати ефективність підготовки PhD через практичну дослідницьку роботу. Водночас традиційна аспірантура зберігається — новий формат діятиме паралельно.

ЯК ПРОХОДИТИМЕ КОНКУРС

Добір до конкурсу PhD-дослідницьких проєктів здійснюватимуть у два етапи:

  • 16 березня – 1 травня 2026 року — подання заявок через систему URIS;
  • 2 травня – 8 червня — наукова експертиза проєктів.

Результати планують затвердити до 26 червня, а фінансування відібраних проєктів розпочнеться з 1 липня 2026 року.

ХТО МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ

Участь можуть узяти університети та наукові установи груп А і Б, які мають ліцензію на підготовку PhD. Заявку подає команда: майбутній/я аспірант/ка і науковий/а керівник/ця.

Серед вимог до кандидатів/ок — диплом магістра, досвід наукової діяльності та проведення досліджень переважно в Україні.

Серед пріоритетних напрямів:

  • Data Science, штучний інтелект, квантові технології;
  • нові матеріали та енергетика;
  • екологія та управління ресурсами;
  • біотехнології та медицина.

Перевагу надаватимуть проєктам, що мають практичну цінність для економіки та безпеки України.

ЯКІ УМОВИ ТА ФІНАНСУВАННЯ АСПІРАНТУРИ 

Максимальне фінансування одного проєкту — до 900 тис. грн на рік. Передбачено оплату праці аспіранта/ки (до 25 тис. грн на місяць), керівника/ці та окреме фінансування матеріалів, досліджень і відряджень.

Також встановлено жорсткі вимоги до академічної доброчесності — заборонено плагіат, фальсифікацію даних і повне використання ШІ для створення заявок.

У МОН наголошують: нова модель має посилити зв’язок між освітою, наукою та реальними потребами держави. Якщо експеримент буде успішним, формат можуть масштабувати на всю систему підготовки науковців.

Фото Canva 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: