Від фейків до фактів: чому в Україні хочуть змінити підхід до викладання історії

Українська історична освіта має стати більш сучасною, європейською та орієнтованою на розвиток критичного мислення. Саме про це йшлося під час міжнародного історичного симпозіуму Ради Європи, де Україна представила власне бачення майбутніх змін у викладанні історії.

19 червня делегація Міністерства освіти і науки України взяла участь у міжнародному заході «Історичний симпозіум: національні рефлексії та європейський вимір», організованому Обсерваторією з викладання історії в Європі Ради Європи.

Під час зустрічі українська сторона презентувала результати національних консультацій щодо розвитку історичної освіти. Протягом лютого-квітня 2026 року до обговорення долучилися історики, освітяни, студенти/ки та експерти/ки з провідних українських університетів.

Серед головних напрямів, які обговорюють для оновлення історичної освіти, — перегляд змісту навчання з урахуванням європейського контексту.

Фахівці/ні наголошують, що історія України має вивчатися не окремо від світових подій, а як частина європейських та глобальних історичних процесів.

• оновлення навчальних програм і підручників відповідно до сучасних наукових досліджень;

• використання багатоперспективного підходу до вивчення історичних подій;
• розвиток дослідницьких навичок учнів/ць;
• посилення уваги до демократичних цінностей та громадянської освіти.

Окремий акцент під час дискусій зробили на формуванні історичної грамотності та критичного мислення.

Учнів/иць планують активніше залучати до роботи з історичними джерелами, аналізу різних поглядів на події та виявлення маніпуляцій.

У МОН зазначають, що такі навички особливо важливі в умовах інформаційної війни та поширення російської пропаганди.

Серед перспективних напрямів розвитку також назвали використання сучасних цифрових технологій.

Йдеться не лише про впровадження цифрових інструментів у навчання, а й про формування державної політики щодо використання штучного інтелекту в освіті та наукових дослідженнях.

Зокрема, обговорюється створення етичних рекомендацій, підтримка українськомовних наборів даних та визначення правил використання ШІ в освітньому процесі.

Читайте також: 

Однією з ключових тем симпозіуму став вплив російської агресії на українську освіту.

Представники України наголосили, що повномасштабна війна посилила процеси деколонізації освітнього змісту, переосмислення політики пам'яті та ролі України в європейській історії.

Учасники/ці також обговорили підходи до викладання складних і травматичних тем, серед яких Голодомор, Бабин Яр та Чорнобильська катастрофа.

Напрацьовані під час симпозіуму рекомендації мають стати основою для подальших змін в українській історичній освіті.

У МОН очікують, що співпраця з європейськими партнерами допоможе створити сучасні навчальні матеріали, посилити міжнародний обмін досвідом та зробити викладання історії більш актуальним для сучасних учнів/ць.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.