Відрахування студентів: за що насправді можуть позбавити статусу й відстрочки

У публічному просторі з’явилася інформація про нібито масові відрахування студентів-чоловіків призовного віку через пропуски занять. Народна депутатка та секретарка комітету Верховної Ради з питань науки, освіти та інновацій Наталія Піпа заявила в інтервʼю для NV, що студентів можуть відраховувати навіть після одного-двох пропусків, що автоматично позбавляє їх права на відстрочку від мобілізації. Також вона пояснила, що заклади вищої та фахової передвищої освіти перевіряють присутність студентів через різке зростання кількості вступників призовного віку. 

«Вчися.Медіа» вирішило перевірити й уточнити, чи справді закон дозволяє відраховувати студентів/ок лише за кілька пропущених занять і за що насправді можливе відрахування здобувачів/ок освіти. Для цього ми звернулися по коментарі до Міністерства освіти і науки, Державної служби якості освіти та проаналізували норми чинного законодавства.

Підстави для відрахування здобувачів/ок вищої освіти чітко визначені статтею 46 Закону України «Про вищу освіту». Згідно з нею, студента або студентку можуть відрахувати в таких випадках:

• завершення навчання за відповідною освітньою або науковою програмою;
• за власним бажанням;
  
• через переведення до іншого закладу вищої освіти;
  
• через невиконання індивідуального навчального плану;
  
• у разі порушення умов договору (контракту) на навчання;
  
• в інших випадках, передбачених законом.
  

У разі відрахування до завершення навчання студент/ка має отримати академічну довідку з переліком дисциплін, оцінок і кількістю здобутих кредитів ЄКТС.

У Міністерстві освіти і науки редакції пояснили, що основною підставою для відрахування є невиконання академічного плану. Ідеться зокрема про:

• незадовільні результати сесії;
• недопуск до семестрового контролю;
  
• неможливість скласти сесію через відсутність балів поточного оцінювання;
  
• відрахування за власним бажанням.
  

Крім того, рішення щодо участі студента в навчальному процесі можуть ухвалюватися за результатами перевірок ДСЯО.

У МОН також зазначили, що у 2025 році зросла кількість першокурсників/ць порівняно з 2024-м, водночас значно зменшилася частка здобувачів/ок освіти віком 25+ на всіх рівнях вищої освіти.

У Державній службі якості освіти наголошують, що в таких випадках діють норми законів «Про вищу освіту» та «Про фахову передвищу освіту», а також принцип автономії закладів освіти.

Це означає, що університети та коледжі мають право самостійно конкретизувати умови відрахування у своїх локальних документах — незалежно від статі, віку чи форми навчання студента/ки.

У ДСЯО пояснюють, що систематична відсутність на заняттях фактично свідчить про ризик невиконання навчального плану або неопанування частини освітньої програми. Тому, якщо у внутрішніх правилах закладу передбачена можливість відрахування за пропуск кількох занять, такий заклад діє в межах закону.

Заклади вищої освіти деталізують підстави для відрахування у власних положеннях. Наприклад, у КПІ імені Ігоря Сікорського студента/ку можуть відрахувати, зокрема:

• за власним бажанням або у зв’язку з переведенням до іншого ЗВО;
• якщо він / вона не з’являється на заняття протягом 10 днів після початку навчання і не повідомляє деканат про поважну причину;
  
• за невиконання навчального плану, зокрема в разі недопуску до семестрового контролю з трьох і більше дисциплін;
  
• за академічну неуспішність (три й більше «незадовільно» або провал одного предмета після трьох спроб);
  
• у разі неліквідації академічної заборгованості у встановлені терміни;
  
• за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку;
  
• за порушення умов договору, зокрема щодо оплати навчання.
  

Тож відрахування студентів не може відбуватися довільно, однак пропуски занять можуть стати підставою для цього, якщо вони призводять до невиконання навчального плану і це передбачено внутрішніми правилами закладу. Саме втрата статусу студента, а не сам факт перевірки, автоматично позбавляє права на відстрочку від мобілізації.

Фото Canva