Як отримати грошову компенсацію за моральну шкоду через війну: що потрібно довести в суді

Українці, які через війну пережили вимушене переселення, обстріли, втрату близьких або погіршення здоров’я, можуть вимагати від росії компенсацію моральної шкоди через суд. У 2026 році суди розглядали такі позови й присуджували від сотень тисяч до мільйонів гривень. Водночас заявлена сума не гарантує, що суд задовольнить вимоги повністю. Про це пише «Судово-юридична газета» 

Питання компенсації за моральну шкоду через війну стосується й освітян, які могли пережити вимушене переселення, обстріли, окупацію, втрату близьких або інші травматичні обставини. На прикладі реальних судових справ розглянемо, за яких обставин суди присуджують грошове відшкодування, які докази можуть знадобитися постраждалим і чим відрізняються можливості отримати компенсацію через українські суди, Міжнародний реєстр збитків для України та Європейський суд з прав людини. 

У справі № 363/3336/24 чоловік вимагав від росії 11 млн грн моральної та 1 млн грн майнової шкоди.

Ще у 2014 році через проблеми з водопостачанням, відсутність електроенергії та опалення він був змушений виїхати з Родинського Донецької області до Вишгорода. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік із родиною опинився в окупованих Козаровичах, де вони переховувалися в підвалі. Згодом сім’я евакуювалася спочатку до Лютежа, а потім — до Івано-Франківської області.

Вишгородський районний суд присудив позивачу 5 млн грн моральної шкоди, але відмовив у стягненні 1 млн грн майнових збитків через недостатність доказів конкретних витрат. Апеляційний суд залишив рішення без змін, а 1 вересня 2026 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу.

Верховний Суд також зазначив, що відсутність висновку психолога або психіатра сама по собі не є підставою для відмови в компенсації моральної шкоди.

Майнові збитки можна підтверджувати не лише чеками та квитанціями, а й іншими доказами: банківськими операціями, договорами оренди, відомостями про маршрути евакуації, показаннями свідків. Важливо, щоб вони допомагали встановити реальний розмір втрат.

У справі № 572/3018/26 Сарненський районний суд Рівненської області 1 жовтня 2026 року розглянув позов військовослужбовця до російської федерації.

Чоловік вимагав 1 млн грн моральної шкоди. Він брав безпосередню участь у бойових діях, був свідком загибелі та поранення побратимів і мирних жителів, постійно перебував під загрозою смерті. Крім того, його брат, також військовослужбовець, загинув у бою поблизу Куп’янська.

Позивач повідомляв про порушення сну, дратівливість і негативні спогади після пережитого. Суд задовольнив вимоги повністю та присудив 1 млн грн моральної шкоди.

В іншій справі — № 711/1833/26 — Придніпровський районний суд Черкас 1 червня 2026 року розглянув позов жінки, яка вимагала від росії 5 млн грн моральної шкоди. Через окупацію села Новоянисоль Маріупольського району вона пережила обстріли, перебування в підвалі, погрози російських військових і вимушену евакуацію. Родина втратила можливість користуватися будинком, земельними ділянками, технікою та господарством. Суд дослідив також медичні документи щодо стану здоров’я жінки та її дитини. Однак замість заявлених 5 млн грн присудив 300 тис. грн. Серед іншого, суд звернув увагу, що позивачка не навела конкретного обґрунтування, чому визначила моральну шкоду саме в такому розмірі. Ці рішення показують: закон не встановлює фіксованої суми компенсації за пережиті через війну страждання. Суд оцінює обставини кожної справи окремо, а позивач має обґрунтувати свої вимоги.

Право на відшкодування моральної шкоди передбачене статтями 23 та 1167 Цивільного кодексу України. Майнові збитки можна вимагати, зокрема, на підставі статей 22 та 1166 ЦК.

Залежно від обставин справи підтвердженням можуть бути:

• документи про вимушене переселення та статус ВПО;
• свідоцтва про смерть близьких;
• документи про участь у бойових діях, поранення;
• медичні довідки та документи про лікування;
• документи про право власності на пошкоджене або знищене майно;
• договори оренди, банківські виписки, чеки та квитанції;
• фотографії, відео, листування та свідчення очевидців.

Важливо розрізняти два види шкоди. Для відшкодування моральної потрібно обґрунтувати пережиті страждання та їхній зв’язок із війною. Для майнової — підтвердити факт і розмір конкретних втрат.

Постраждалі від російської агресії також можуть звернутися до міжнародного Реєстру збитків для України. Станом на листопад 2026 року він відкрив усі 43 категорії заяв: 21 — для фізичних осіб, 11 — для юридичних осіб і 11 — для держави.

Серед категорій для громадян:

• A1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;
• A2.1 — смерть близького члена сім’ї;
• A2.3 — серйозні тілесні ушкодження;
• A2.10 — інші визначені порушення міжнародного права;
• A3.1 — пошкодження або знищення житлової нерухомості;
• A3.3 — втрата житла або місця проживання.

Заяви подають через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, обрати відповідну категорію, описати обставини та додати докази.

Водночас важливо розуміти: Реєстр не визначає розмір компенсації та не виплачує гроші. Його завдання — приймати, перевіряти й фіксувати заяви, які надалі мають стати основою для міжнародного механізму відшкодування.

Міжнародний механізм відшкодування збитків для України передбачає три складові:

1. Реєстр збитків — приймає та фіксує заяви постраждалих.
2. Міжнародна компенсаційна комісія — має розглядати вимоги по суті й визначати розмір відшкодування.
3. Компенсаційний фонд — має забезпечити майбутні виплати.

Станом на листопад 2026 року Реєстр уже працює, однак повноцінна система розгляду вимог і виплат ще формується. Тому подання заяви не означає автоматичного призначення або отримання грошей.

Ще один механізм захисту — звернення до Європейського суду з прав людини. Однак його повноваження щодо росії мають часові обмеження.

росія перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини 16 вересня 2022 року. Водночас ЄСПЛ зберіг юрисдикцію щодо можливих порушень Конвенції, вчинених росією до цієї дати. Тобто Суд може розглядати відповідні заяви щодо подій до 16 вересня 2022 року, але не щодо нових порушень після цієї дати.

Також потрібно враховувати вимогу про вичерпання ефективних національних засобів юридичного захисту та чотиримісячний строк подання заяви після остаточного національного рішення. Тому ЄСПЛ не є універсальним способом отримати компенсацію за всі наслідки повномасштабної війни.

Український суд може присудити відшкодування моральної та майнової шкоди. Міжнародний Реєстр збитків фіксує вимоги для майбутнього механізму компенсацій. ЄСПЛ розглядає справи про порушення Конвенції в межах своєї юрисдикції щодо росії.

Ці процедури мають різні завдання, умови та наслідки. За наведеними судовими рішеннями 2026 року, суми присудженої моральної шкоди становили 300 тис. грн, 1 млн грн і 5 млн грн.

Водночас позитивне рішення українського суду ще не гарантує фактичного отримання коштів, а внесення заяви до Реєстру не означає призначення виплати.

Тому постраждалим важливо зберігати документи, які підтверджують вимушене переселення, втрату житла й майна, медичні наслідки війни, загибель близьких та інші збитки. Вони можуть стати основою для звернення по відшкодування.

Фото: Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.