Як росія вибудовує систему ідеологічного контролю та асиміляції на ТОТ: деталі аналітичного звіту

Під приводом протидії «екстремізму» росія бореться з будь-якими проявами української ідентичності, нав’язуючи дітям і молоді свої ідеологічні наративи.
Про це розповіли під час презентації аналітичного звіту «Як Росія стирає українську ідентичність під виглядом боротьби з екстремізмом», підготовленого Центром громадянської просвіти «Альменда» в межах проєкту «Відстоювання ідентичності: захищаючи українських дітей на окупованих територіях».
Переглянути повний текст звіту можна тут.
У документі, зокрема, є інформація про те, як росія використовує «протидію екстремізму» для:
- ідеологічного оброблення та асиміляції дітей на тимчасово окупованих територіях;
- переслідування, залякування і психологічного тиску на школярів;
- стирання української культури, мови й національної ідентичності;
- створення підґрунтя для відповідальності виконавців на міжнародному рівні.
Також авторський колектив звіту аналізує російське законодавство, наводить приклади переслідувань у школах на ТОТ, визначає категорії, які рф називає «екстремістськими», й оцінює довгострокові наслідки для дітей та молоді.
Освіта в російській федерації стає тим інструментом, який використовують не в боротьбі з тероризмом чи екстремізмом, а саме проти української позиції.
Тетяна Личко, документаторка
Як приклад, вона навела спеціальний курс, розроблений за участю російських спецслужб. У його матеріалах український патріотизм прирівнюють до неонацизму, а українську державу називають «штучно створеною ворогами росії».
Водночас після 2022 року рф перейшла до жорсткіших методів впливу. У їхній основі — тиск, залякування, адміністративна та кримінальна відповідальність.
«На цих територіях (маються на увазі тимчасово окуповані території — ред.) перебуває близько 6 мільйонів українців, з яких понад півтора мільйона — діти. І ці діти живуть у постійному страху — навіть за випадково вдягнуту жовту і блакитну шкарпетку може бути адміністративна чи кримінальна відповідальність. Тож нам потрібно про це дуже голосно говорити», — наголошує Валентина Потапова, керівниця національної адвокації.
Фото: фейсбук ЦГП «Альменда»