5 кроків розробки проєктів для розвитку закладів профосвіти

Багато хороших ідей так і залишаються «у шухляді», бо складно конвертувати момент натхнення в структурований проєкт. Але для представників закладів профосвіти є перевірені практичні кроки, які допоможуть перетворити ідеї на вплив та відчути реальні зміни.

Крок 1: знайдіть проблему, яка справді «болить»

Успішний проєкт ніколи не виникає з вакууму. Він завжди є реакцією на певний «недолік» або дискомфорт, якого ви хочете позбутися. Щоб знайти таку проблему, не треба чекати осяяння — достатньо провести діагностику. 

• Проведіть самоаудит. Проаналізуйте свій день. Просто згадайте, що заважає вашому закладу працювати ефективно. Можливо, це складна бюрократія під час закупівель? Брак сучасного обладнання для практики? Або слабкий зв’язок зі студентами та бізнесом? Якого інструменту вам бракує? Часто відповідь лежить на поверхні. 
• Розбийте заклад «на молекули». Подивіться на свій заклад як на екосистему з твердих (інфраструктура, обладнання, аудиторії) та м’яких (процеси, програми, комунікація) елементів. Візьміть один процес, наприклад взаємодію з роботодавцями, і розбийте його на найдрібніші кроки. Ви швидко побачите, де саме «зламані» ланки. 
• Перевірте проблему на інших. Ваша ідея має бути корисною не лише вам. Проведіть мініопитування, зберіть фокус-групу зі студентів/ок чи колег. Якщо вісім із десяти людей кажуть, що стикаються з тією самою проблемою — ви знайшли точку, у яку варто інвестувати час.

Крок 2: не хапайтеся за перше-ліпше рішення

Коли проблему знайдено, є спокуса одразу вигукнути «Купимо нове обладнання!» або «Створимо нову кафедру!». Але гарне рішення — це не те, яке першим спало на думку.

• Згенеруйте 3+ альтернативи. Поставтеся до проблеми як до річки, яку треба перетнути. Можна побудувати міст (дороге рішення), запустити пором (дешевше) або зробити канатну переправу (може стати атракцією). Жодне рішення не ідеальне, доки ви не знаєте контексту. 
• Порівняйте альтернативи. Запитайте себе: скільки людей перетинатиме річку? Це туристи чи місцеві, що їздять на роботу? Можливо, замість дорогого обладнання для аудиторії (міст) краще налагодити глибоке партнерство з бізнесом для практики на його базі (пором). Обирайте те, що найбільш доцільне саме зараз.

Крок 3: побудуйте логіку проєкту (і бюджет)

Будь-який концепт, який ви готуєте для партнерів чи для власного керівництва, має чітку структуру. Це піраміда, в основі якої цілі, а на вершині — вплив: ціль → завдання → дії → результати → вплив.

1. Ціль (Aim/Goal): щось велике й бажане (покращити практичні навички студентів/ок). 
2. Завдання (Objectives): три-п’ять великих кроків для досягнення цілі (розробити три нові навчальні програми, навчити 50 викладачів/ок користуватися новим інструментом). 
3. Дії (Activities): конкретні кроки для виконання завдань (підготувати презентацію, провести тренінг, зібрати фідбек).

Важливо! Розрізняйте продукти (Outputs) й результати (Outcomes). Презентація — це продукт. Те, що учасники й учасниці тренінгу вдосконалили навички й почали щось робити інакше, — це результат.

Рекомендація: закладіть реалістичний бюджет.

Якщо ви плануєте зйомку відеоуроків, передбачте оплату оператору та режисеру монтажу. Якщо потрібні дизайнер чи дизайнерка для онлайн-курсу, вкажіть це. Деталізуйте план дій до дрібниць.

Крок 4: заплануйте моніторинг (і будьте чесними)

Моніторинг та оцінювання — це не каральний інструмент, а чіткий індикатор. Він допомагає зрозуміти, чи ви рухаєтеся в правильному напрямі.

• SMARTуйте цілі: переконайтеся, що ваші завдання є конкретними (Specific), вимірюваними (Measurable), досяжними (Achievable), реалістичними (Relevant) та обмеженими в часі (Time-bound). 
• Виміряйте «точку А» до старту: ви не зможете довести, що щось покращили, якщо не заміряли, як було на початку. 
• Не бійтеся недовиконання — це найпоширеніший страх.

На етапі планування керуйтеся принципом «Promise under, deliver over» («Обіцяй менше, роби більше»). Краще пообіцяти привести на подію 30 учасників/ць, а насправді прийде 50, ніж навпаки.

На етапі реалізації: якщо ви бачите ризик (наприклад, через блекаути люди не приходять на тренінги), негайно прокомунікуйте це з партнером. Не приховуйте проблеми. Поясніть причину й запропонуйте коригувальні дії (наприклад, «Ми надішлемо всім запис»). Чесність цінують вище, ніж ідеальні, але намальовані цифри.

Читайте також:

Крок 5: продайте свою ідею (передусім собі)

Навіть найкраща ідея потребує переконливої подачі — як для партнера, так і для команди. Коли у вас є логіка, ви готові до пітчингу. Презентація — це не двогодинний виступ про все, а коротка розповідь, яка даватиме відповідь на дев’ять ключових питань:

• Назва та глобальна ціль: яка ваша велика мрія (точка Б)? 
• Проблема: що зараз заважає її досягти?
• Альтернативи: які три шляхи розв’язання ви бачили? 
• Обране рішення: чому саме ваш шлях найкращий? 
• Суть проєкту: що конкретно ви зробите? 
• Вплив: як саме це розв’яже проблему? 
• План дій: три-чотири ключові етапи. 
• Результат та сталість: що ви отримаєте наприкінці (індикатори) і як воно житиме після проєкту? 
• Потреба в підтримці: хто й чим саме вам допоможе?

Автономія — це не лише право діяти, а й обов’язок мислити проактивно. Навіть без великого бюджету, але зі знаннями можна перетворити проблему на рішення та проєкт.

[Проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» впроваджує ГО «EasyBusiness» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL)].

Ярослав Жидик, керівник проєкту ПАМ, керівник напрямку регіонального розвитку ГО «EasyBusiness», Сніжана Леу-Севериненко, старша експертка з розвитку професійної освіти, та Валерія Шемшученко, старша консультантка ГО «EasyBusiness» та проєкту ПАМ

Фото та ілюстрації ГО «EasyBusiness»