Безпечна освіта від 2 років: історія створення на Харківщині першого в Україні підземного дитячого садка
Понад 500 вихованців і вихованок, розбудова нового корпусу та черга з кількасот охочих — так виглядало дошкільне життя громади на Харківщині до лютого 2022 року. Широкомасштабне вторгнення росії зупинило розширення закладу, змусивши дітей та педагогів перейти в онлайн. Однак громада вирішила не чекати закінчення війни, а адаптуватися до нових реалій: після успішного запуску двох підземних шкіл тут наважилися на будівництво першого підземного дитячого садка.
Сьогодні безпечний простір приймає дітей на навчання, садочок заповнений на 100 %, а попит перевищує очікування — до закладу подали понад 300 заявок на 260 місць.
Як громаді поблизу лінії фронту вдалося залучити державні та місцеві кошти, чому підземний садок став магнітом для повернення молодих сімей та з якими викликами адаптації дітей і пошуку спеціалістів зіштовхнулася команда — розповідають:
- Олег Чернобай, селищний голова
- та Оксана Ноздріна, директорка закладу дошкільної освіти.
ЯКИМ БУВ САДОЧОК ДО ШИРОКОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ
Олег Чернобай пригадує, що до широкомасштабного вторгнення цей садочок громади був найбільшим у Харківському районі, його відвідували понад 500 дітей, а для всіх охочих бракувало місць. Плани на реконструкцію і розширення почали втілювати у 2021 році — будувати новий корпус за підтримки Харківської обласної адміністрації. Ще на цьому етапі в черзі до дитсадка було понад 200 дітей.
«У нашій громаді завжди, на щастя, було багато дітей і молодих сімей, а отже, є постійна потреба в садочках і школах. До війни садочок працював і був переповнений, а ми мали великі плани на його реконструкцію і розширення. Через широкомасштабне вторгнення ми не встигли добудувати новий корпус, розрахований на п’ять додаткових груп, а садочок, як і всі інші заклади освіти, перевели на дистанційне навчання», — згадує Олег Чернобай.
Першим кроком громади до виведення дітей на офлайн-навчання стало будівництво двох підземних шкіл на понад 2000 учнів й учениць. Ці будівлі також слугують укриттям для мешканців громади під час повітряних тривог.
«Ми відчули велику підтримку не тільки від батьків, а й взагалі від громади: коли працюють школи — громада живе, молоді сім’ї з дітьми не планують переїжджати, а навпаки, повертаються», — додає селищний голова.
Через війну до громади переїхало понад 13 тисяч ВПО, наголошує Олег Чернобай, тож попит на садочки та школи навіть підвищився.
«Після відкриття підземних шкіл у нас на два класи збільшилася кількість першачків — уперше за час широкомасштабного вторгнення. Торік, наприклад, було 285 першачків, що на 30 більше, ніж попереднього року, тому в нас виникла ідея щодо організації безпечного простору і для дошкільнят», — описує розвиток подій Олег Чернобай.
Із будівництвом підземного садочка громаду підтримали Харківська обласна військова адміністрація і Міністерство освіти і науки України. Олег Чернобай зазначає: одразу почали опитувати батьків і вихователів/ок щодо такої ідеї. Усі відгукнулися позитивно, а більшість педагогів/инь була готова виходити офлайн — у час широкомасштабного вторгнення садочок зберігав місця працівникам/цям.
Оксана Ноздріна, директорка садочка, пригадує: до побудови підземного простору вихователі/ки працювали онлайн: приходили до садочка й підключалися звідти, щоб навчати дітей.
ЯК БУДУВАЛИ ПІДЗЕМНИЙ САДОЧОК?
Для початку в громаді розробили проєкт реконструкції наявного садочка з добудовою підземної частини. Планували завершити те, що розпочали до широкомасштабної війни: будівництво нового корпусу, який з’єднаний із підземною частиною через безпечний перехід.
«Після завершення війни діти зможуть навчатися в надземній частині й матимуть змогу миттєво спускатися в укриття через перехід, якщо буде якась загроза. Також під час будівництва ми зробили повну реконструкцію благоустрою території: дитячі майданчики, озеленення, гойдалки», — акцентує Олег Чернобай.
Загальна вартість проєкту склала 168,9 млн грн. Із них 109,8 млн — це кошти за державною субвенцією, 38,4 млн грн — гроші місцевої громади (вони передусім ішли на початок будівництва та проєктування). Потім до співфінансування долучилася область — 20,7 мільйонів гривень громада одержала від Харківської обласної військової адміністрації.
«Садок розрахований на 260 дітей, а в нас понад 300 заявок. Нам замало навіть новозбудованого дитячого садочка, тож плануємо далі рухатися в цьому напрямі», — зауважує Олег Чернобай.
У зарахуванні на навчання найперше віддають пріоритет сім’ям громади, а також таким, де батьки є військовослужбовцями або військовослужбовицями. Якщо вільні місця залишаться — планують зараховувати дітей із Харкова.
ЯК САДОЧОК ПРАЦЮЄ ЗАРАЗ
Підземний дитсадок відкрили в липні 2026 року, а з вересня повноцінно стартувало харчування. Зараз діти можуть відвідувати садок із 8:00 до 13:00. Ті, чиї обидвоє батьків працюють у соціальній сфері (лікарі, поліція, військові, вчителі тощо), залишаються на повний день до 17:00. Однак кількість таких місць обмежена: садок може прийняти лише 52 дитини на повний день. На сьогодні цього достатньо, стверджують у закладі.
«Раніше ми працювали за програмою UNICEF, коли діти приходили до садочка раз на тиждень на дві години. Тепер, коли є окремий підземний простір, вони можуть бути тут довше та частіше. Вихователі теж помічають, що діти потроху адаптувалися до навчання наживо», — ділиться директорка Оксана Ноздріна.
За її словами, до обговорення повноцінної роботи повернуться після того, як запустять усі необхідні процеси в закладі. У жовтні садочок планує відкрити оновлений харчоблок, реконструкцію якого здійснює Фундація Олени Зеленської. Після цього тут будуть чітко розмежовані цехи на м’ясо, рибу та овочі за всіма вимогами Держспоживслужби та протоколу HАССP.
Підземний простір має вентиляційну систему, а також генератори на випадок знеструмлень. Садочок також обладнаний інтерактивними дошками й підлогою, яка реагує на дотики: діти можуть грати у футбол інтерактивним м’ячем, малювати ногами квіти тощо.
Дітей приймають на навчання з двох років. У садочку зараз 16 груп. Основна частина дітей ходить неповний день, діти батьків, які працюють у соціальній сфері, — повний день. Також у закладі є група для дітей з особливими освітніми потребами та спеціальна група для дітей з 4–5 рівнями підтримки.
«В інклюзивній групі працюють практичний психолог і вчитель-логопед. Зараз ми шукаємо вчителя-дефектолога. Можливо, залучимо на роботу випускниць Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди», — розповідає Оксана Ноздріна.
Олег Чернобай додає, що громаді вистачає вихователів, а от фахівців для роботи в інклюзивній групі бракує. Дехто виїхав або пішов працювати в інші заклади.
Усі вихователі та виховательки долучаються до регулярних тренінгів від міжнародних партнерів — наприклад, щодо впливу війни на психіку дитини. Такі навчання, наголошує Олег Чернобай, проводять не тільки для освітянства, а й для працівників/ць житлово-комунального господарства та селищної ради.
На майбутнє в громаді планують побудувати ще одну підземну школу, щоб вивести на очне навчання всіх учнів й учениць: наразі діти ходять до школи два-три дні на тиждень, а решту часу вчаться дистанційно.
Читайте також:
ЯК ВІДКРИТИ ПІДЗЕМНИЙ САДОК У ГРОМАДІ: ВИКЛИКИ ТА РІШЕННЯ
«Перший виклик стосувався будівництва та здачі об’єкта в експлуатацію: ми були перші й не мали з ким порадитися. Другий виклик — це адаптація дітей до перебування в садочку офлайн. Багато хто ходив у садок давно (або не ходив ніколи), тож після години в закладі просився додому. Наші діти були не готові, не соціалізовані. Втім, колектив разом із батьками зміг усе правильно організувати, і практично всі питання щодо адаптації зараз розв’язані», — ділиться Олег Чернобай.
Управлінцям інших громад, які хочуть відкрити підземний садочок, Олег Чернобай радить:
- Проаналізувати попит: порахуйте, скільки дошкільнят потребують садочка. На основі цього дослідження можна давати технічне завдання проєктувальникам.
- Знайти джерела фінансування: залучайте державні кошти, кошти обласного рівня, громади, іноземних донорів. Цьогоріч Кабінет Міністрів України та Міністерство освіти і науки вперше почали фінансувати будівництво й реконструкцію безпечних освітніх просторів у закладах дошкільної освіти.
- Громада мусить виділити перші гроші самостійно, щоб проєкт рухався: на початку треба розробити проєкт майбутнього простору. Готова проєктно-кошторисна документація дасть змогу долучитися до конкурсів на платформі DREAM та одержати необхідне фінансування.
Читайте також:
«Основне джерело коштів — це державний бюджет. Необхідно комунікувати з Міністерством освіти і науки, регіональною владою. Коли фінансування не вистачало, ми зверталися саме до начальника обласної військової адміністрації, щоб будівництво не зупинилося. Іноді важливо мати саме зараз умовні сто тисяч, а від партнерів вони можуть прийти через два-три місяці, відповідно, темп будівництва зменшиться, процеси будуть затримуватися», — наголошує Олег Чернобай.
- Управлінцям важливо бути включеними в процес будівництва, комунікувати з місцевими мешканцями, батьками, педагогічними колективами про хід робіт.
Громада на Харківщині вже пройшла цей шлях і готова ділитися досвідом з іншими. Директорка дитсадка Оксана Ноздріна зізнається, що, попри війну, планують роботу закладу в мирних умовах. Навчання знову повернеться до звичних груп та графіка, а підземні кімнати стануть додатковим простором для гуртків, спортивних секцій або ж центру педагогічного партнерства, у який приходитимуть батьки з немовлятами.
Фото співрозмовника та співрозмовниці, а також Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: