Дитина з ООП у школі: хто відповідає за її навчання та що каже закон

Дитину з особливими освітніми потребами не можна відрахувати з групи подовженого дня — навіть якщо вона виявляє агресію. Асистенти вчителів не повинні виконувати функції нянь. А несвоєчасні виплати за корекційні заняття — це порушення трудового законодавства.

Навколо інклюзивного навчання та створення сприятливих умов для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) виникає чимало запитань і навіть конфліктів: хто відповідає за безпеку в класі, хто може одержувати додаткові 20 % до зарплати, що робити, якщо місцева влада затримує кошти за навчання учнівства з ООП?

Разом із Володимиром Божинським, юристом, науковим співробітником навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, розбираємося, що насправді гарантує законодавство дітям з особливими освітніми потребами, а також педагогам/иням, які з ними працюють.

Нагадаємо: у межах рубрики «Година з експертом (або експерткою)» редакція організовує онлайн-зустрічі з фахівцями та фахівчинями, а також готує письмові юридичні пояснення, щоб разом шукати відповіді на наболілі питання освітянства. Свої запитання можете поставити за лінком або через кнопку «Напишіть нам» на сайті «Вчися.Медіа». Ми неодмінно прокоментуємо їх письмово або обговоримо під час онлайн-зустрічей з експертами чи експертками.

ЗМІСТ

• Про відрахування дітей з ООП з групи подовженого дня
• Заміна асистента: алгоритм та оплата
• Чому затримують оплату корекційних занять
• Хто має право на доплату 20 %
• Асистент учителя та асистент дитини: різниця
• Хто контролює наявність асистентів

💭Дитина з ООП на групі подовженого дня (ГПД) б’є учнів, обзиває вчителя, говорить ненормативною лексикою. Асистент вихователя не прописаний у висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Чи може директор заборонити учню відвідувати ГПД? Якщо ні, то що робити, щоб учень не скалічив дітей?

Ні, директор/ка не має права в односторонньому порядку відрахувати дитину з ГПД або заборонити їй відвідування через поведінку.

Діяльність груп подовженого дня регулює Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затверджений наказом МОН № 677.

• Згідно з цим документом, зарахування та відрахування учнів / учениць до ГПД здійснюють за наказом керівника/ці закладу на підставі заяви батьків.
• Законодавство не передбачає механізму «примусового відрахування» з групи подовженого дня за порушення дисципліни, агресивну поведінку чи неуспішність. 

Часто закладам освіти бракує асистентів вихователя/ки через бюджетні законодавчі обмеження та інклюзивні норми (саме асистенти могли б узяти на себе фізичний супровід та контролювати поведінку учня або учениці). Школа не має права ввести ставку асистента самостійно. Це можливо лише за наявності відповідної рекомендації у висновку ІРЦ.

Агресивна поведінка дитини (фізичне насильство, ненормативна лексика) свідчить про те, що поточний висновок інклюзивно-ресурсного центру не відповідає її реальним потребам, а отже, дитина має пройти повторну комплексну оцінку для призначення асистента. Якщо у висновку ІРЦ немає інформації про рівень підтримки учня / учениці, тоді його визначає команда психолого-педагогічного супроводу закладу за участю представника інклюзивно-ресурсного центру, що видав такий висновок. Також до уваги беруть складність порушень дитини.

З одного боку, школа зобов’язана гарантувати безпечні умови здобуття освіти для всіх учасників освітнього процесу, а з іншого — не може відрахувати кривдника/цю. Тоді адміністрація повинна діяти за таким алгоритмом: співпрацювати з батьками та змінити умови здобуття освіти через правові інструменти.

Кожен факт агресії варто фіксувати документально (доповідні записки вихователя/ки, акти про агресивні випадки, записи в журналі психолога/ині). Зібрані матеріали є підставою для офіційної рекомендації від команди психолого-педагогічного супроводу закладу батькам щодо повторної комплексної оцінки дитини в ІРЦ. Якщо батьки ігнорують цю рекомендацію, а дитина й далі вчиняє насильство в будь-якій формі, заклад освіти може застосувати Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом МОН № 1646.

Крім цього, цілком правомірно звернутися до підрозділів ювенальної превенції Національної поліції із заявою про невиконання батьками обов’язків щодо виховання дитини (ст. 184 КУпАП).

Залучення правоохоронних органів та загроза адміністративної відповідальності — це єдині законні важелі впливу, що можуть примусити батьків погодитися на повторне звернення до ІРЦ. Він своєю чергою перегляне попередній висновок та передбачить у новому посаду асистента/ки вихователя/ки.

Читайте також:

💭 На які нормативні документи спиратися, коли керівництво відмовляється протягом навчального року надавати заміну асистента вихователя, пояснюючи це браком чи економією коштів, відсутністю посади підмінного асистента, неможливістю оформити заміну на вихователів, які у вільний від зміни час погоджуються заміняти асистента? І чи правомірно це?

Відмова керівництва закладу освіти призначати заміну для тимчасово відсутнього асистента/ки вчителя/ки (вихователя/ки) є неправомірною. Така бездіяльність порушує права дитини з ООП на освіту, а також умови інклюзивного навчання, закріплені в індивідуальній програмі розвитку (ІПР). Згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», керівник/ця закладу відповідає за «освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти», зокрема за організацію безпечного та інклюзивного середовища. Якщо дитина з ООП залишається без супроводу, передбаченого ІПР, це загрожує безпеці учасників освітнього процесу та є прямим порушенням посадових обов’язків директора/ки.

Аргументи адміністрації щодо браку механізмів або коштів для заміни можна легко спростувати.

Згідно з п. 73 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН № 102), оплату заміни здійснюють погодинно. Якщо заміна триває понад два місяці, оплату проводять за тарифікацією (п. 68 Інструкції), що фактично є тимчасовим розширенням навантаження. У разі відсутності основного/ї працівника/ці (через хворобу, відпустку без збереження зарплати тощо) формується економія фонду оплати праці. Керівник/ця зобов’язаний/а спрямувати ці кошти на оплату праці особи, яка здійснює заміну.

Крім цього, у листі МОН «Щодо заміни вчителів у закладах загальної середньої освіти» № 1/10-3943 чітко зазначено: керівник/ця закладу зобов’язаний/а організувати заміну тимчасово відсутнього/ї педагогічного/ї працівника/ці.

Законодавство не вимагає наявності окремої посади «підмінного асистента». Заміну можуть здійснювати інші педагогічні працівники закладу (учителі, вихователі) у вільний від основної роботи час.

Зверніть увагу на позицію освітнього омбудсмена з питань заміни педагогічних працівників.

Щоб відновити законність, варто дотримуватися такого порядку дій:

• подати на ім’я директора/ки заяву (з обов’язковою реєстрацією вхідного номера) з вимогою забезпечити виконання ІПР та організувати заміну, посилаючись на Інструкцію № 102 та лист МОН № 1/10-3943;
• у разі ігнорування заяви — направити скаргу до органу управління освітою (засновника) та освітнього омбудсмена щодо протиправної бездіяльності керівника/ці закладу.

💭Не платять вчасно кошти за корекційні заняття. Як впливати на міські ради?

Систематична затримка виплат за проведені корекційно-розвиткові заняття порушує законодавство про працю або умови цивільно-правових договорів, що не може бути виправдане технічними процедурами бухгалтерії чи «економією» бюджетних коштів. Фінансування цих занять здійснюють коштом цільової освітньої субвенції (постанова КМУ № 88). Ці кошти мають чітко визначене призначення й не підлягають перерозподілу на інші потреби громади.

З юридичного погляду, найчастішою причиною затримок у 2025–2026 роках є колізія в нарахуванні надбавок.

• Відповідно до роз’яснення МОН (лист № 1/4747-25 від 12 березня 2025 року), години корекційних занять оплачують за ставкою, підвищеною на 20 %.
• При цьому на ці самі години не нараховують доплату за роботу в несприятливих умовах (постанова уряду № 1286).

Складність адміністрування цього розподілу часто стає формальним приводом для затримок із боку бухгалтерій, однак це не звільняє роботодавця від відповідальності за порушення строків виплати згідно зі ст. 115 КЗпП України.

Однією з підстав для невиплати коштів наразі є брак журналу обліку проведення корекційно-розвиткових занять нової форми (відповідно до постанови КМУ № 1386 (Додаток 31). Акти виконаних робіт більше не є єдиним документом для оплати — без належно оформленого журналу з підписами батьків Державна казначейська служба не пропустить платежу.

Ще одним чинником є кваліфікація платежу органами казначейства згідно з урядовою постановою № 590.

• Якщо педагог / педагогиня є штатним/ою працівником/цею, оплату класифікують як заробітну плату (друга черга платежів; під час воєнного стану до першої черги входять критичні видатки, зокрема оборона та національна безпека — ред.).
• Якщо ж фахівець / фахівчиня працює за цивільно-правовим договором (ЦПХ), казначейство може зарахувати ці виплати до третьої черги («інші послуги»), що призводить до блокування коштів за браку фінансового ресурсу.

Водночас безпідставне утримання на рахунках місцевих рад коштів субвенції без їх розподілу — це порушення бюджетної дисципліни, на що вказує Мінфін у листі № 07010-07-6/1793.

Для примусового стягнення коштів педагогічний/а працівник/ця має забезпечити наявність первинної документації: підписаних актів виконаних робіт або журналу обліку занять з підписами батьків.

Ефективний алгоритм дій передбачає:

• письмову вимогу до роботодавця про надання розрахунку заборгованості;
• після цього — звернення до Держпраці зі скаргою на порушення трудового законодавства (штрафна санкція для роботодавця — три мінімальні зарплати);
• у разі подальшого ігнорування стягнення проводять у судовому порядку через процедуру наказного провадження, яка звільнена від сплати судового збору.

💭 Чому психологи та соціальні педагоги в закладах освіти не одержують 20 % доплати за роботу з дітьми з ООП, хоча входять до команди підтримки, консультують учителів, батьків, дітей?

Правовий режим оплати праці педагогічних працівників, залучених до роботи в інклюзивному освітньому просторі, регулює постанова Кабміну «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів та доплат за окремі види педагогічної діяльності» № 1391. Згідно з додатком до цієї постанови, за роботу в інклюзивних класах (групах) передбачена доплата в граничному розмірі 20 % посадового окладу. Проте нормативно-правовий акт містить імперативну обмежувальну умову, відповідно до якої зазначену доплату встановлюють педагогічним працівникам та помічникам вихователів виключно за години роботи в цих класах (групах).

Для тарифікації та нарахування заробітної плати поняття «години роботи в класі» трактують як час проведення навчальних занять (уроків) безпосередньо в приміщенні класу з учнями / ученицями відповідно до розкладу.

• Специфіка роботи практичних психологів та соціальних педагогів полягає в здійсненні психолого-педагогічного супроводу, діагностики та консультування, однак не передбачає проведення уроків та постійного перебування в класі під час викладання предметів.
• Робочим місцем таких фахівців є кабінет психолога/ині або інші приміщення закладу, а їхня участь у команді психолого-педагогічного супроводу входить до посадових обов’язків, які виконують поза межами академічних годин навчального плану класу.

Оскільки облік годин безпосередньої роботи в інклюзивному класі не передбачений, то немає правових підстав для встановлення 20 % доплати до основного посадового окладу психолога.

Винятками можуть бути випадки, коли практичний/а психолог/иня має педагогічне навантаження (викладає навчальні предмети) в інклюзивних класах. Тоді доплату в розмірі 20 % нараховують, але виключно на ту частину заробітної плати, яка відповідає годинам викладацької роботи в цих класах. 

Читайте також:

💭 Як захистити асистента вчителя від вимоги батьків учня з ООП, щоб він виконував функції асистента дитини?

Однією з найпоширеніших проблем в інклюзивному навчанні є те, що батьки й адміністрація ототожнюють функції асистента вчителя та асистента дитини. Юридично це дві різні посади з відмінними кваліфікаційними вимогами, джерелами фінансування та сферами відповідальності.

Асистенти вчителів є педагогічними працівниками, їхню діяльність регулює Закон України «Про повну загальну середню освіту» та в перспективі відповідний професійний стандарт (наразі його немає). Водночас позиція МОН полягає в тому, що асистент/ка вчителя/ки має:

• забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів / учениць;
• допомагати в навчанні не лише дитині з ООП, а й іншим учням / ученицям класу;
• брати участь у розбудові інклюзивного навчання разом з іншими вчителями школи;
• організовувати спільно з учителем / учителькою освітній процес за допомогою засобів дистанційного навчання;
• забезпечувати комунікацію школи та батьків учнів / учениць з особливими освітніми потребами.

Водночас жоден нормативний акт не покладає на асистента вчителя обов’язків щодо обслуговування фізіологічних потреб учня / учениці (допомога в туалеті, перевдягання, годування). Вимога виконувати такі дії є прямим порушенням статті 31 КЗпП, яка забороняє вимагати від працівника/ці виконання роботи, не обумовленої трудовим договором та посадовою інструкцією.

Ба більше, оскільки асистенти вчителів не мають кваліфікації молодшого медичного персоналу чи соціальних робітників, проведення гігієнічних процедур за їхньої участі створює юридичні ризики. Тож відмова від виконання невластивих функцій (туалет, годування) — це не лише питання принципу, а і юридичної безпеки.

Якщо асистент/ка вчителя/ки погодиться відвести дитину в туалет, де та травмується, педагог/иня може понести кримінальну відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я, при цьому не маючи обов’язку перебувати в туалеті. Виконуючи роботу асистента/ки дитини без належного оформлення, ви підставляєте себе під удар закону.

Функції фізичного супроводу та догляду законодавчо закріплені за асистентом дитини. Це не педагогічна посада, а форма надання соціальної послуги, яку регламентує Закон України «Про соціальні послуги» та Державний стандарт соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання. Саме до обов’язків асистента дитини належать допомога в самообслуговуванні (умивання, відвідування туалету), організація харчування (годування), пересування закладом та контроль за станом здоров’я (приймання ліків). Цю роль можуть виконувати батьки, уповноважені ними особи або соціальні робітники, які пройшли спеціальну підготовку та уклали цивільно-правовий договір із закладом освіти.

Якщо адміністрація або батьки наполягають на тому, щоб асистент/ка вчителя/ки виконував/ла функції догляду, варто діяти виключно в правовому полі:

• перевірте свою посадову інструкцію. Якщо вона містить розмиті формулювання про «догляд», ініціюйте її перегляд;
• подайте доповідну записку на ім’я керівника/ці закладу з посиланням на ст. 31 КЗпП. Аргументуйте відмову тим, що виконання функцій няні змушує вас залишати робоче місце (клас), що порушує права інших учнів / учениць з ООП на педагогічний супровід;
• на засіданні команди психолого-педагогічного супроводу поясніть батькам, що потреба дитини у фізичній допомозі (особливо для 4–5 рівнів підтримки) є підставою для залучення асистента/ки дитини, а не перепрофілювання педагога/ині.

Батьки мають право на отримання послуги асистента/ки дитини. Для цього треба звернутися до управління соціального захисту (на підставі висновку ІРЦ) або особисто забезпечити такий супровід. Завдання школи та асистента/ки вчителя/ки — не підміняти цю послугу, а сприяти батькам у її правильному оформленні.

Читайте також:

💭 Хто контролює наявність і кваліфікацію асистентів у школах з інклюзією і чому часто їхня відсутність перекладає всі завдання на вчителя? Чи проводять оцінку реального навантаження в класах з інклюзією? Що роблять, якщо це навантаження перевищує людські можливості?

Відповідно до пункту 3 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти зобов’язані створювати умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного та методичного забезпечення. Керівник/ця закладу освіти відповідно до пункту 7 цього Порядку формує команду психолого-педагогічного супроводу та забезпечує її функціонування.

Кадрове забезпечення (зокрема й відповідність кваліфікаційним вимогам) мають контролювати:

• засновник закладу освіти;
• орган ліцензування в межах дотримання ліцензійних умов;
• Державна служба якості освіти України під час проведення інституційного аудиту.

У такий спосіб контроль має системний характер і не обмежується внутрішнім управлінням школи.

Законодавство чітко розмежовує ролі асистента/ки вчителя/ки та асистента/ки учня / учениці.

Асистент/ка вчителя/ки: 

• є педагогічним/ою працівником/цею;
• вводиться в штат із розрахунку одна ставка на інклюзивний клас;
• бере участь у спільному плануванні та реалізації освітнього процесу;
• має відповідати кваліфікаційним вимогам до педагогічних працівників.

Педагогічне навантаження асистента/ки вчителя/ки становить 25 годин на тиждень, що передбачає стаття 25 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Асистент/ка учня / учениці, відповідно до статті 26 цього Закону, забезпечує соціальні потреби учнівства з ООП. Таку посаду може обіймати соціальний/а працівник/ця, один із батьків або уповноважена ними особа.

Асистент/ка учня / учениці:

• не є педагогічним/ою працівником/цею;
• не здійснює освітньої діяльності;
• допускається до освітнього процесу за умови проходження відповідної підготовки.

Закон не встановлює, що допуск асистента/ки учня / учениці здійснюють лише на підставі висновку ІРЦ. Ключова умова — забезпечення спеціальної підготовки.

Стаття 26 Закону України «Про повну загальну середню освіту» зобов’язує заклад освіти утворювати інклюзивний клас за письмовим зверненням батьків дитини з ООП. Відмовити в здобутті освіти особі з ООП заклад права не має. 

Водночас, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту», педагогічні працівники/ці зобов’язані забезпечувати збереження життя, фізичного та психічного здоров’я здобувачів/ок освіти під час освітнього процесу.

Отже, якщо посада асистента вчителя вакантна, асистент тимчасово відсутній, асистент учня не забезпечений, то учитель/ка не має юридичного права залишити учня / ученицю без нагляду або припинити освітній процес. Фактично всі функції з організації навчання та гарантування безпеки концентруються на асистентах.

Законодавство допускає можливість заміни тимчасово відсутнього/ї асистента/ки іншими педагогічними працівниками з погодинною оплатою, однак це є управлінським рішенням керівника/ці, а не автоматичним механізмом.

Законодавство не містить методики оцінки:

• інтенсивності праці педагога/ині;
• психологічного або фізичного навантаження;
• рівня емоційного виснаження в інклюзивному класі.

Нормування здійснюють виключно в академічних годинах:

• 18 годин на тиждень — педагогічне навантаження вчителя/ки (ст. 25 Закону про повну загальну середню освіту);
• 25 годин на тиждень — педагогічне навантаження асистента/ки вчителя/ки.

Додатково враховують рівні підтримки відповідно до Порядку № 957, однак вони не трансформуються в спеціальні коефіцієнти трудового навантаження.

Порядок № 957 передбачає функціонування команди психолого-педагогічного супроводу, яка забезпечує реалізацію індивідуальної програми розвитку.

У разі відсутності кадрового забезпечення юридично важливими є:

• фіксація неможливості повного виконання ІПР;
• відображення цього факту в протоколах роботи команди супроводу;
• управлінські рішення керівника/ці закладу щодо кадрового забезпечення.

Спеціальної процедури «визнання перевищення навантаження» законодавство не встановлює, а відповідальність за забезпечення належних умов покладають на заклад освіти та його засновника.

У такий спосіб відповідно до законодавства:

• контроль за наявністю та кваліфікацією асистентів здійснює засновник, орган ліцензування та ДСЯО;
• асистенти учителів та учнів мають різний правовий статус і функціонал;
• у разі відсутності асистента/ки відповідальність за освітній процес і безпеку учнів / учениць залишається за вчителем / вчителькою;
• нормативної методики оцінки реального навантаження в інклюзивному класі немає;
• перевищення фактичного навантаження юридично виявляється в неможливості повного виконання ІПР або порушенні належних умов навчання.

Фото Canva

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер