Коштів на пальне для шкільних автобусів не вистачає? Як обмеження казначейських платежів вплинули на учнів

На початку жовтня в соцмережах почали з’являтися дописи від стурбованих батьків про те, що в низці громад школи не організовують підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних закладів освіти. Тож батьки змушені возити дітей самостійно або ж попутним транспортом. Якщо ж такої можливості немає, учні й учениці залишаються вдома попри те, що в школі триває очне навчання.

У самих громадах таку ситуацію обґрунтовують затримкою проведення необхідних платежів Державною казначейською службою, через що місцева влада не може закупити не лише пальне для шкільних автобусів, а й оплатити роботу комунальників, фінансувати пункти незламності, аварійно-відновлювальні роботи тощо.

Чому так сталося і що потрібно, щоб це вирішити, розібралося «Вчися.Медіа».

У низці українських громад виникли проблеми з організацією довезення учнівства до опорних шкіл через блокування коштів на пальне для шкільних автобусів із боку Державної казначейської служби.

Так, на Львівщині територіальні громади повідомляли, що не можуть отримати фінансування на пальне для шкільних автобусів, пише «Високий Замок». У Долинській громаді Івано-Франківської області також виникли проблеми з оплатою необхідних платежів. Громада не може придбати пальне для сміттєвозів і шкільних автобусів, а також розрахуватися за міжнародними проєктами, повідомляв міський голова Іван Дирів виданню «Прикарпатська інформаційна корпорація».

У Зіньківській громаді на Полтавщині, як ідеться в матеріалі «Суспільного», з 13 жовтня перестали курсувати шкільні автобуси до закладів освіти. Тому батьки возять дітей у школи на власних авто, таксі або ж учні й учениці дістаються попутним транспортом.

Схожа ситуація виникла й на Хмельниччині, зокрема у Ямпільській селищній територіальній громаді. Як пояснювали в Ямпільському ліцеї, у бюджеті селищної ради хоч і передбачили кошти на закупівлю пального для шкільних автобусів, через те, що платежі не проведені Державною казначейською службою, пальне так і не отримали, а постачальники не відпускають його в борг. Як рішення, у закладі звернулися до місцевих агропідприємств — і ті погодилися допомогти з пальним для автобусів.

У сусідній Білогірській селищній територіальній громаді у Квітневському ліцеї, як повідомили батьки в одній із фейсбук-груп, ухвалили рішення про залучення добровільної спонсорської допомоги від батьків на придбання дизельного пального для шкільних автобусів. Орієнтовно йшлося про 300 гривень на одну дитину. Такі заяви керівництво ліцею розіслало батькам, у яких вони мали вказати, чи згодні надавати спонсорську допомогу.

Також 7 жовтня п’ять громад Кіровоградщини повідомили, що не можуть підвозити дітей до шкіл. Учнів і учениць, яких не вдається підвезти, переводять на дистанційний формат навчання, ідеться в матеріалі «Гречки».

Нестача пального для шкільних автобусів впливає не лише на підвезення дітей до закладів освіти, а й на організацію всього освітнього процесу, додає в коментарі для «Вчися.Медіа» освітня омбудсменка Надія Лещик.

«Через те, що громади не можуть провести платежі й закупити пальне для шкільних автобусів, деякі заклади освіти змушені поєднувати очний і дистанційний формати. Учителі й учительки одночасно проводять уроки для дітей у класі та тих, хто долучається онлайн, бо не змогли доїхати до школи. Але це створює подвійне навантаження на педагогічні колективи. Крім того, через різну тривалість очних та онлайн-уроків частину матеріалу діти, яких вимушено перевели на дистанційне навчання, опрацьовують самостійно, що може позначатися на якості освіти», — наголошує освітня омбудсменка.

Крім цього, за її словами, проблема із блокуванням коштів стосується не лише шкільних автобусів, а й пального для генераторів, оскільки частина закладів освіти також є пунктами незламності. У разі тривалих знеструмлень генератори мають забезпечувати їхню роботу, однак у деяких школах обладнання є, а пального для нього немає. Також у зверненнях до Служби освітнього омбудсмена деякі батьки повідомляли, що через брак резервного живлення діти змушені відвідувати школу відповідно до графіків відключень світла.

Читайте також:

Наприкінці вересня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо пріоритезації бюджетних видатків в умовах обмеженого фінансового ресурсу. Її необхідність обґрунтували так:

«За підсумками виконання державного бюджету за перші вісім місяців 2026 року зафіксовано суттєве відставання надходжень зовнішньої фінансової допомоги від запланованих обсягів.

Щоб уникнути ситуації, коли розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання, які бюджет не може профінансувати вчасно, Уряд запроваджує механізм щоденного та подекадного прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку і — за потреби — тимчасові обмеження на відкриття асигнувань (виділення коштів) державного та місцевих бюджетів».

Що це означає?

Якщо грошей не вистачатиме, то Держказначейство перераховуватиме кошти та здійснюватиме платежі лише за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування державного (місцевого) боргу, виплата пенсій, заробітної плати та соціальних платежів. Постанова діятиме до 31 грудня 2026 року, а практичне застосування передбачених нею заходів почалося з жовтня.

Здавалося б, до чого тут рахунки громад, якщо пальне для шкільних автобусів і генераторів фінансують із місцевих бюджетів? На рахунках конкретних громад є кошти, але «реально» вони збираються на єдиному рахунку казначейства. Навіть якщо баланс за рахунком громади показує, що кошти є, ці цифри можуть не підкріплюватися реальними коштами на казначейському рахунку.

«Громада може мати кошти на своїх рахунках, передбачити відповідні видатки рішенням місцевої ради, укласти договори та взяти бюджетні зобов’язання — але фактично не мати можливості провести платіж. Тож виконання місцевого бюджету починає залежати не від фінансового стану конкретної громади, а від загальної ліквідності єдиного казначейського рахунку», — пояснював раніше голова Всеукраїнської асоціації ОТГ Олександр Корінний в ефірі телеканалу «Перший» Суспільного мовлення.

Саме тому наслідки таких обмежень громади вже відчувають на практиці, адже сюди входять розрахунки за виконані роботи, підготовка теплового господарства, ремонт систем опалення, закупівля енергоносіїв і пального для генераторів, фінансування пунктів незламності, аварійно-відновлювальних робіт, ремонт критичної та соціальної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів, забезпечення комунальної техніки та шкільних автобусів пальним тощо.

Крім цього, за словами Олександра Корінного, непроведення платежів за вже укладеними договорами створює для громад кредиторську заборгованість, ризики порушення договірних зобов’язань і судових спорів.

Тому Всеукраїнська асоціація ОТГ звернулася до уряду та центральних органів влади й пропонує:

• переглянути застосування нового механізму щодо місцевих бюджетів;
• визначити перелік критично необхідних видатків громад, на які обмеження не повинні поширюватися;
• надати місцевому самоврядуванню чіткий алгоритм щодо підстав, строків запровадження та скасування таких обмежень;
• невідкладно провести консультації з громадами та всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування.

До Кабміну також звернулася освітня омбудсменка з проханням включити закупівлю пального для шкільних автобусів і генераторів у закладах освіти до переліку першочергових платежів. У відповідь вона отримала лист, у якому повідомили, що пропозицію розглядають. Подальша ситуація залежатиме від рішень уряду.

*«Вчися.Медіа» також надіслало запити до Мінфіну та Кабміну з проханням надати роз’яснення, як діяти закладам освіти та громадам у цій ситуації та коли можна очікувати відновлення платежів. Як тільки редакція отримає відповіді, ми оприлюднимо їх на сайті.

Додамо, що наразі Україна чекає на необхідне фінансування від ЄС, яке мало б покрити дефіцит бюджету. Однак, щоб його тримати, Верховна Рада має проголосувати за низку законопроєктів, зокрема антикорупційних. Водночас голосування за необхідні рішення довгий час не відбувалося: частину не всі депутати підтримували, а частину відкладали через канікули.

Тому прем’єр-міністр Сергій Корецький закликав депутатів повернутися з місячної перерви на день раніше, 12 жовтня, щоб проголосувати за законопроєкти, які дозволять отримати необхідне фінансування, передавало «Суспільне». Якщо далі відтерміновувати голосування, то через внутрішні процеси узгодження і виділення коштів Україна може не отримати цих коштів.

Зауважимо, що депутати таки повернулися до роботи 12 жовтня після місячної перерви. Однак на момент публікації матеріалу не всі необхідні законопроєкти ухвалили. «Вчися.Медіа» й далі стежитиме за ситуацією.

Фото із сайтів Вінницької обласної військової адміністрації, РБК-Україна та «Децентралізація»

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.