Літо без стресу: як спланувати режим, провести час разом та підготувати дитину до табору
У дітей — літні канікули, а в батьків — щоденний квест. Доки учні та учениці відпочиваювать, дорослі думають:
- який режим дня запропонувати;
- як балансувати між свободою та дисципліною;
- як допомогти дитині відновитися перед новим навчальним роком:
- як спокійно й безпечно відправити її до літнього табору.
Щоб зменшити тривожність батьків, психологині громадської організації «Центр психологічної допомоги “Конфіденс”» Дарина Пластун та Діана Костенко поділилися низкою порад.
РЕЖИМ ДНЯ НА КАНІКУЛАХ: ЩО ТРЕБА ВРАХУВАТИ
Якщо впродовж навчального року в дитини був графік дня, то влітку вона теж зможе виконувати рутинні справи. За словами Діани Костенко, під час канікул обов’язкових пунктів стає менше, наприклад, замість десяти — три, тоді дитині легше погодитися на їх виконання. До того ж буденні задачі можна описати як спосіб боротьби з нудьгою.
Коли ж такого розпорядку не було, то запровадити його влітку та ще й додати нові заняття чи спробувати підтягнути шкільні предмети — не вдасться.
В обох випадках для дитини важлива підтримка батьків та похвала. Діана Костенко радить хвалити навіть за дрібні завдання, наголошувати на тому, що дитина сьогодні старалася, читаючи книжку, виконуючи тести або миючи посуд.
Улітку режим дня має бути подібним до навчального року. Час пробудження та відходу до сну може варіюватися в межах двох годин, наприклад, під час навчання лягали спати о 21:00, а тепер — о 23:00.
«Якщо під час навчального року не лягали спати за графіком, то влітку можна це виправити та вибудувати правильний режим сну. Також корисно запровадити прогулянки, провітрювання кімнати та відмову від гаджетів за годину до сну», — радить психологиня.
Найкращим варіантом для балансу між дисципліною та свободою може стати домовленість із дитиною.
- Запропонуйте їй прописати своє бачення літнього режиму. Дитина має зрозуміти, що її слово теж має вагу.
- Вислухайте пропозиції дитини, опишіть свої правила, які вона зможе адаптувати.
«Дітей не дуже мотивують аргументи про далеке майбутнє: треба вставати вчасно, щоб у вересні легше налаштувати режим. Важливо шукати мотивацію, яка має сенс тут і зараз. Наприклад, пояснити, що ранній підйом дасть можливість зробити день більш насиченим. Якщо дитина хоче погуляти з друзями, щось зробити чи кудись поїхати, для цього варто прокинутися раніше, а не після полудня. Саме така мотивація може виявитися дієвою», — зазначає Дарина Пластун.
ЯК ПРОВЕСТИ ЯКІСНО СПІЛЬНИЙ ЧАС ІЗ ДИТИНОЮ
Якщо батьки мають не багато часу на спільне дозвілля з дитиною, то краще розпланувати його так, щоб усі були задоволені.
«Спочатку можна знайти активність, яка приносить задоволення батькам. Потім навпаки — робити те, що до вподоби дитині. Батьки часто недооцінюють той факт, що не знають багатьох деталей із життя дітей. А варто знати, хто їхні улюблені герої аніме, якого рівня вони досягли в улюбленій грі чи яку музику слухають. Коли дитина бачить щирий інтерес до своїх захоплень, тоді авторитет батьків зростає», — додає Дарина Пластун.
Щоб знайти цікаве заняття, можна згадати про улюблені активності з дитинства батьків. Це дасть змогу поностальгувати та розповісти дитині про забавки, які вона навряд чи знає.
Після повернення додому з роботи, батькам варто знайти кілька хвилин та вислухати дитину. Для неї важливо поділитися тим, що сталося за день, розпитати батьків про їхні справи, тож активне спілкування в ці хвилини вкрай необхідне.
ВІДПРАВЛЯЄМО ДИТИНУ В ЛІТНІЙ ТАБІР: ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ
Дарина Пластун радить перш за все зрозуміти: якщо ви віддаєте дитину в табір, треба довіряти дорослим, які будуть із нею поруч, адже саме вони першими розв’язуватимуть усі питання на місці. Втім, якщо хвилювання все ж таки є, можна розробити план дій на випадок ситуацій, які лякають вас чи дитину.
«Важливо також розуміти, що дитина перші кілька днів матиме адаптацію, навіть якщо часто відвідує табори. Треба її підтримати: не звинувачувати, не сварити, а дати зрозуміти, що це мине, і всі довкола неї переживають схожі відчуття та емоції», — зазначає Дарина Пластун.
Психологиня також наголошує: якщо дитина поїхала в табір і забуває дзвонити батькам чи говорить із вами буквально декілька хвилин і мусить кудись іти — це хороший знак. Така поведінка означає, що їй там цікаво, вона здобуває новий досвід та емоції, а також не почувається настільки розгубленою, щоб бути постійно на зв’язку з батьками.
«У такому випадку батькам буде складніше, ніж дитині. Найкращий варіант — не звинувачувати її, не сварити за віддаленість», — радить психологиня.
Якщо ж дуже цікаво, що відбувається в таборі, про це можна дізнатися у вожатих або із чатів для батьків, де щодня викладають фотографії чи описують розпорядок дня.
«Табір — це місце, де діти можуть прожити маленьке життя, де здобувають значно більше знань, ніж у домашньому повсякденні. Їм потрібно вибудувати взаємовідносини, виявити творчість, знайти комунікацію, інколи розв’язати конфліктні ситуації», — акцентує Дарина Пластун.
Відпочинок у таборі може стати нагодою виявити самостійність, а батьки навчаться довіряти дитині. Також це привід зауважити, що основні приготування до дорослого життя ви, як батьки, уже зробили, а якщо треба чогось довчити — табір дає нагоду зробити це в безпечних контрольованих умовах.
Якщо це перша поїздка в табір, можна обрати такий, що не далеко від дому, звідки можливо забрати дитину в разі проблем, радить психологиня. Варто зрозуміти для себе, чого саме ви боїтеся. Дуже часто ці страхи пов’язані з тим, чим лякали батьків у дитинстві або що вони самі пережили. Саме тому важливо розділяти: те, що було раніше — це одне, а зараз — інший час.
«Інші реальні страхи можна продумати наперед: якщо я боюся за життя дитини під час тривог — уточню про укриття, якщо дитина невпевнено плаває — розпочну з нею тренування, якщо переживаю за харчування — запитаю про це в керівництва табору», — радить Діана Костенко.
Перед поїздкою до табору можна обговорити з дитиною, що:
- батьки завжди поруч і їм можна подзвонити в будь-якій ситуації. Запевніть, що емоційна реакція можлива перші декілька хвилин, але потім ви одразу будете рятувати дитину із ситуації, у якій вона опинилася (для цього, звісно, мають бути довірливі стосунки);
- дитина може сказати «Ні» на будь-яку пропозицію;
- інтерес дорослих до дітей повинен мати чіткі межі. Якщо увага дорослого здається надмірною або викликає дискомфорт, про це потрібно повідомити батькам чи іншому дорослому, якому дитина довіряє.
Фото Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: