Навіщо профтехам розвивати власний бренд? Історія Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту

За останні два роки в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту відбулися разючі зміни. У ньому оновили фасад, кабінети та майстерні, облаштували коворкінг і бомбосховище, у планах — упорядкувати зелену зону, трансформувати центр відновлювальної енергетики, оновити кабінет «Захисту України» та запустити ліцейне радіо. Усе це для того, щоб змінити ставлення учнівства до профтехів та показати підліткам гідну альтернативу університетам.

Частину змін ліцей утілював на власний розсуд, а з 2024 року долучився до створення посібника «Новий профтех. Путівник із ремонтних робіт у закладах професійної освіти». Співпрацюючи з його розробниками, представники Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту (ЧПЛЗТ) мали змогу консультуватися з експертами щодо дизайну та візуалізації своїх архітектурних рішень. Завдяки такій співпраці у профтесі оновили фасад, центр зварювання та бомбосховище, таблички на кабінетах й інформаційне табло.

*Посібник розробила команда урбан-бюро Big City Lab спільно з агенцією ARC Wayfinding Systems за підтримки Міністерства освіти і науки України та Swisscontact. Він має на меті допомогти закладам професійної (професійно-технічної) освіти оновити свої приміщення, зробивши їх більш функціональними, естетичними та комфортними для учнівства й викладачів/ок.

Як трансформувати профтех сучасно, функціонально й де шукати на це фінансування? Своїм досвідом із «Вчися.Медіа» поділився Максим Поджарий, директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту.

На початку трансформації ніхто не знав, як робити її правильно. За словами Максима Поджарого, у закладі панували ситуативні ремонти та «архітектурний вінегрет», адже викладачі самі визначали, якими будуть їхні кабінети.

«Ми розуміли, що позитивний імідж закладу — надважливий. Його можна сформувати не лише через ремонти в кабінетах, а й завдяки айдентиці, брендбуку, розвитку соціальних мереж та сайту. Але на старті змін ми працювали геть не за тим напрямом, а системної роботи не було», — розповідає Максим Поджарий.

Директор упевнений, що починати треба з айдентики, на основі якої робити ремонти. Над айдентикою заклад задумався ще до участі в розробленні посібника «Новий профтех. Путівник із ремонтних робіт у закладах професійної освіти». Перші ремонти зробили за власними ідеями, а далі всі питання щодо візуалізації узгоджували з експертами МОН та Big City Lab, тож досвід професійного ліцею увійшов до посібника.

«Айдентика впливає на впізнаваність закладу й має велике значення в профорієнтації. На прикладі свого закладу можу сказати, що левову частку профорієнтаційної кампанії забезпечує його бренд. Важливі логотип, колір, навіть форма приймальної комісії — у цьому велика сила. Усі наші працівники, майстри та члени приймальної комісії мають форму з логотипом профтеху, і коли виходять у місто на обід, перехожі розпитують їх про ліцей та навчання в ньому», — пояснює Максим Поджарий.

Директор радить іншим закладам профтехосвіти ретельно попрацювати над своїм логотипом: не вкладати в нього всі символи, а зробити лого максимально інформативним із мінімумом деталей.

Також Максим Поджарий рекомендує використовувати рекламні стратегії бізнесу для популяризації профтеху. Це допоможе змінювати ставлення до профтехосвіти загалом, а також популяризувати програми в окремих закладах. 

«Ми маємо вчитися в бізнесу продавати свою послугу та налагоджувати процеси. Нам з іншими закладами варто не перетягувати випускника чи випускницю з одного профтеху в інший, а об’єднуватися, щоби направляти та пропонувати альтернативу університету, який потрібен не всім», — додає директор.

З ініціативи Максима Поджарого в закладі з’явилася робоча група «агентів змін», до якої увійшли як викладачі/ки, так і учні / учениці. Усі мають відчувати залученість до оновлення, вважає директор. У закладі є учнівське самоврядування, яке пропонує свої ідеї, наприклад, створення радіо та запис подкастів. Це допоможе популяризувати профтех та розвінчувати стереотипи, пов’язані з профтехосвітою.

«Обговорення всіх питань щодо трансформації відбувається поза ієрархією. Коли я, як керівник, пишу наказ, виконавці вже розуміють, що це насправді їхня ідея, просто перенесена на папір. Завдяки цьому працівники та працівниці втілюють заплановані зміни зі ще більшим захопленням», — пояснює директор.

На одній із таких нарад обрали кольори ліцею (ще до видання посібника) та почали працювати над окремими локаціями. Першими оновили коворкінг та місце для відпочинку, а до роботи залучили дизайнера.

«Після створення коворкінгу всі були в захваті: невже це можливо в закладі професійної освіти? Потім ліцей виграв грант на створення локації відпочинку для учнівства. Ми дуже багато працюємо над осучасненням кабінетів, а поспілкуватися немає де. Тож в одному з холів організували місце, у якому можна пограти в настільний футбол, аерохокей, поставили там кулери та крісла», — розповідає Максим Поджарий.

Під час днів відкритих дверей директор спілкувався з абітурієнтами й цікавився, чого, на їхню думку, не вистачає в закладі. У такий спосіб вималювався наступний проєкт — оновлення першого поверху ліцею. Складність була в тому, щоб дійсно трансформувати коридор та водночас зберегти інформативність простору (стіни тут використовували для різних оголошень та інфографік), а не просто освіжити фарбу.

«Ми все демонтували й пожили з голими стінами два тижні: шукали, чого не вистачає. Наприклад, прийшли до стіни пошукати щось, а його нема. Як виявилося, мало що й потрібно: інформаційного табло й розкладу достатньо. У нас там ліцензії висіли й ще багато всього, через що простір був захаращений, а інформація тиснула. Коли все зняли, то коридор наче на добрий метр став ширшим», — ділиться досвідом директор.

У межах роботи над посібником у закладі оновили центр зварювання, фасад, бомбосховище, таблички на кабінетах та інформаційне табло. Максим Поджарий розповідає, що спочатку уявляв центр зварювання зовсім іншим. Після розмов з учнівством директор планував зробити ремонт у стилі лофт, із брутальними світильниками та брезентом, а в кабінеті мав лунати рок.

«Ця ідея сподобалася й донорам, але під час роботи з Big City Lab ми зрозуміли, що звужуємо коло вступників: декому з підлітків може не подобатися ця брутальність, а професія потрібна. Таке рішення могло стати однією з перешкод для вступника чи вступниці», — пояснює директор.

Наразі в ліцеї оновлюють кабінет «Захисту України» та центр відновлювальної енергетики. У центрі підлітки вчаться ремонтувати сонячні батареї, а також встановлювати та обслуговувати обладнання сонячних електростанцій. За ремонт центру взялися донори з Бельгії і вже провели обстеження: зовнішній вигляд закладу, якому сотня років, залишать, а простір усередині зроблять сучасним та функціональним.

Крім зовнішніх змін, Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту приділяє увагу спорту. У команд є свій прапор, з яким їздять на змагання, скоро закуповуватимуть форму. Максим Поджарий наголошує, що спорт для закладу — це не просто ігри, а вагомий складник іміджу.

«Наш керівник фізичного виховання активно приділяє увагу профорієнтації та рекрутингу дітей. Він приходить на спортивні змагання школярів і розповідає про ліцей, про подальші перспективи участі в змаганнях. Так дитина розуміє, що додатково до навчання матиме важливий для неї спортивний розвиток, а це ще один плюс для закладу», — запевняє Максим Поджарий.

Максим Поджарий упевнений, що, маючи ідею розвитку закладу та пов’язані з нею візуальні рішення, знайти гроші не складно — таких можливостей зараз багато. А от сформувати цю ідею треба самостійно. Із цим може допомогти посібник та консультації з роботодавцями, зацікавленими у кваліфікованих кадрах, яких випускатиме профтех. Максим Поджарий наголошує, що найперше питання — для чого ми шукаємо гроші, а вже потім — де їх знайти.

«Роботодавці можуть співфінансувати заклади профтехосвіти. В одного можна попросити кошти на візуалізацію, в іншого — порахувати ремонт в АВК (програмний комплекс для розрахунку кошторисної документації — ред.). Оцініть цю роботу, додайте їхні рахунки до співфінансування проєкту. І коли такий проєкт цікавить велике коло організацій або людей, то й донори знайдуться швидше, адже вони орієнтовані саме на такі ініціативи», — пояснює директор.

Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту не збирається зупинятися на досягнутому. У планах — створення мініпарку біля профтеху, термомодернізація основного корпусу, оновлення профорієнтаційного хабу, спортивної зали й душових. А з навчальних центрів на черзі — центр із теплових помп і кондиціювання повітря.

На думку Максима Поджарого, важливо дбати і про корпоративну етику. Окрім ремонтів, у межах трансформації закладу директор планує розвивати м’які навички в колективі та розробляти мотиваційні портрети кожного працівника / працівниці.

Завдяки цим змінам учні й учениці вже не впізнають свій профтех. А заодно розуміють, що всі оновлення враховують їхні пропозиції та створюють нові можливості для розвитку.

«Зараз ми працюємо над озелененням території: спроєктуємо лавочки, освітлення, нові насадження, приберемо паркан. Люди, проходячи повз, нарешті побачать сучасну будівлю, парк, майстерні, наших учнів і працівників — і тоді усвідомлять, наскільки ефективно та комплексно змінюється наш ліцей», — ділиться Максим Поджарий.

Фото Максима Поджарого та з Facebook-сторінки Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту