Не слухає чи не чує? Як допомогти дитині зосередитися завдяки діям

Чому діти неуважні? Чому їм важко сконцентруватися на чомусь одному? Зрештою, чому вони не слухають дорослих? Часто такі запитання ставлять педагоги, щоб зрозуміти, як подолати труднощі.

Утім, правильніше запитувати: чому дитина не чує наше прохання саме зараз? Такий підхід радить застосувати Людмила Шпакович, лікарка, монтессорі-педагогиня з досвідом роботи понад 10 років в Україні та Чехії, асистентка тренера на міжнародних курсах підготовки педагогів, засновниця дитячого центру «Montessori together», діячка ГО «Монтессорі ЮА», та батьківської спільноти «Племʼя».

• Які є види уваги та як це впливає на концентрацію?
• Яким має бути простір навколо дитини, щоб стимулювати розвиток уважності?
• Які прості правила допоможуть дітям бути зосередженими?

Про все це читайте в нашому матеріалі.

Увага — це здібність, яку має розвинути дитина. Ця функція мозку формується поступово й залежить від розвитку префронтальної кори — ділянки, яка дозріває від 18 до 24 років. До цього віку, особливо в ранньому дитинстві,  дитина не завжди здатна сконцентруватися «на вимогу».

Розрізняють три види уваги:

• мимовільна — виникає, коли дитина самостійно цікавиться певною діяльністю. У середовищі Монтессорі для цього створюють умови, у яких дитина сама обирає роботу з-поміж тих, що відповідають її потребам розвитку зараз, — тоді зосередженість виникає без вольових зусиль;
• довільна — увага за волею, коли ми кажемо «будь уважним/ою!», але ця здатність ще формується;
• післядовільна — коли ми почали «через треба», а потім захопилися настільки, що важко зупинитися.

Водночас на зосередженість впливає низка зовнішніх та внутрішніх чинників.

Наприклад, звуки, аромати, рівень освітленості або кисню в повітрі. Такі прості речі, як килимок для роботи чи фартушок, можуть стати елементами, що допоможуть утримувати увагу. Натомість нове місце або незнайомий простір знижують здатність до концентрації.

Внутрішні чинники, як-от емоційний стан, відчуття голоду, втома, теж впливають на здатність концентруватися. Важливо також пам’ятати про добові ритми. Хтось більш ефективно та сконцентровано працює о восьмій ранку, інший — ближче до десятої.

Важливо спостерігати й давати можливість індивідуально обирати час для різної діяльності.

Для цього варто дотримуватися кількох правил. Насамперед не перебивайте, якщо бачите зосередженість дитини, навіть якщо виконує монотонну дію, наприклад, переливає воду з глечика в миску ій навпаки: у такий спосіб вона вчиться фокусуватися.

Використовуйте чіткі, поетапні інструкції. Довге або заплутане завдання — це одна з причини втрати уваги.

Повторення — найкращий інструмент. Малюки обожнюють слухати ті самі історії. У цей момент їхній мозок тренує увагу, передбачаючи наступні події.

Уміння зосереджуватися — це не вимога, а наслідок досвіду, підтримки та правильно організованого середовища.

Працюючи з дітьми, важливо не лише викладати матеріал, а й знати, як функціонує їхній мозок, розуміти, що вони не просто «не слухають» — інколи їм складно почути через шум, утому або емоційне напруження. А простір, у якому дитина може діяти відповідно до своїх потреб, — найкращий помічник педагога/ині в цій справі.

Фото: Canva