Нові професії, дуальне навчання і сучасна інфраструктура: як профтехи разом із бізнесом оновлюють професійну освіту

Професійна освіта в Україні — на етапі великої трансформації: заклади оновлюють інфраструктуру, готують нові навчальні програми та активно будують партнерства з бізнесом.

Аби краще підготувати молодь до сучасного ринку праці, викладачі/ки та директори/ки з профтехів Харкова, Сум, Дніпра та Кривого Рогу пройшли стажування в провідних компаніях у межах проєкту «EduBiz: інноваційне стажування для директорів/ок і викладачів/ок ПТНЗ в Україні». Його запустила ГО «Я і моя школа» в грудні 2024 року.

Також на основі стажування в бізнес-компаніях заклади мають оновити свої навчальні та профорієнтаційні програми.

• Що нового пропонуватимуть учням та ученицям профтехи?
• Чому необхідно оновлювати навчальні та профорієнтаційні програми?
• Як бізнес може впливати на зміст освіти і як налагоджувати співпрацю?

Про це ми поспілкувалися з представницями кількох профтехів, які брали участь у стажуванні.

«Пройшовши стажування, ми по-новому подивилися на потреби ринку праці та переглянули наші освітні підходи. Це стало поштовхом до оновлення навчальних програм, зокрема у сферах відновлюваної енергетики та гірничодобувної промисловості. Саме ці напрями є нині найбільш перспективними та потрібними, особливо в нашому регіоні. Попит серед здобувачів освіти, однак, невеликий», — розповідає Тетяна Стойчик, заступниця директора ліцею.

Часто причиною цього, за її словами, є хибне уявлення про деякі професії. Наприклад, гірничодобувна галузь досі в багатьох асоціюється із застарілим обладнанням. Тож у закладі прагнуть змінити це сприйняття — як завдяки оновленню програм, так і завдяки інформаційним заходам для молоді.

Щоб відповідати сучасним викликам, гірничо-технологічний ліцей уже інтегрував до навчальної програми професії «Електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування» новий модуль із відновлюваної енергетики. Також закупили необхідне обладнання: цей напрям набирає дедалі більшої популярності. Заклад пройшов і ліцензування нової професії — «Майстер із монтажу й обслуговування систем відновлюваної енергетики».

«Усі нові програми ми розробляли в тісній співпраці з компаніями у сфері відновлювальної енергетики. Вони мали змогу впливати на назви модулів, їхній зміст і практичне наповнення, щоби програми відповідали сучасним вимогам. Також у цій програмі плануємо впроваджувати дуальну форму навчання: 30 % теорії та 70 % практики на підприємствах із відновлюваної енергетики. Такий підхід дає учням і ученицям нагоду краще засвоїти матеріал і підготуватися до реальної роботи», — ділиться Тетяна Стойчик.

Крім того, обов’язковою умовою співпраці закладу з роботодавцями було стажування педагогічних працівників на сучасному обладнанні, щоб вони могли ефективно передавати практичні знання учнівству.

«Зокрема, хочемо укласти меморандум про співпрацю з провідною компанією-постачальником гірничого обладнання в Кривому Розі. Завдяки цьому учнівство зможе навчатися на сучасній техніці, яку використовують під час видобутку корисних копалин», — акцентує заступниця директора.

Окрім традиційних програм, у закладі також активно працюють над упровадженням мікрокваліфікацій — це короткострокові освітні курси тривалістю приблизно один тиждень, які проходять у позаурочний або позаробочий час. Вони орієнтовані як на учнівство, так і на доросле чи незайняте населення.

Заняття тривають 2–3 години на день, а учасники й учасниці здобувають одну конкретну компетентність. Наприклад:

• у зварювальному виробництві — горизонтальне чи вертикальне зварювання;
• в електротехнічних технологіях — розробка схеми електропостачання квартири тощо.

Після завершення курсу учасник чи учасниця отримує сертифікат, виданий закладом освіти. Його реєструють у єдиній базі даних закладу. Також документ має QR-код, за яким роботодавець може перевірити його справжність. За словами Тетяни Стойчик, така система дає змогу за короткий час опанувати нову навичку, що створює додаткову конкурентну перевагу на ринку праці.

«Стажування показало нам, що професійна освіта та бізнес насправді тісно пов’язані між собою, адже ми готуємо майбутні кадри, а компанії беруть їх на роботу. Обидві сторони зацікавлені в тому, щоб фахівці відповідали сучасним вимогам і вміли адаптуватися до них. Щоб це забезпечити, маємо працювати разом, як партнери», — розповідає Наталія Юкляєвська, директорка закладу.

Завдяки стажуванню викладачі та викладачки коледжу змогли побачити, як великі компанії координують роботу своїх працівників, як використовують інструменти штучного інтелекту в HR та в навчанні персоналу, формують свій бренд тощо. Окремим відкриттям стало те, що бізнес також має власні академії, школи, у яких працівники можуть вдосконалюватися та навчатися.

«Ми побачили, як корпоративне навчання, цифрові інструменти та залучення штучного інтелекту можуть покращити управління та комунікацію. Дізналися більше про роботу компанії з відділом кадрів, ветеранами холдингу тощо. Цей досвід став каталізатором оновлення наших підходів.

Зокрема, зараз працюємо над оновленням своєї профорієнтаційної програми. Але це не просто про зовнішні зміни, а і про внутрішні. Ми переконані, що ефективна програма — це не лише набір інформаційних матеріалів, а передусім зміна світогляду колективу. Лише повіривши в значущість професійної освіти, можна якісно донести її цінність до учнівства та батьків», — акцентує директорка.

Аби зробити свій бренд привабливішим, у закладі оновили рекламні матеріали, адаптували меседжі, слогани. Також оновили формати співпраці з учнями й ученицями. Наприклад, замість зустрічей щодо профорієнтації проводять профорієнтаційні квести, під час яких учнівство дізнається про важливі якості, властиві людям професій, які пропонує заклад.

Крім оновлення власного сайту, соцмереж і форматів роботи з учнівством, у Регіональному центрі акцентують на зміні підходу до профорієнтаційних заходів із самими учнями / ученицями закладу.

«Сьогодні профорієнтацію часто сприймають лише як роботу зі школами, але насправді вона має охоплювати підготовку учнівства до реального працевлаштування. Це не тільки про вибір професії, а і про формування готовності до професійного зростання, адаптації тощо.

Тому ми розповідаємо учням / ученицям про перший досвід роботи, наголошуємо, що він може бути різним, а якщо щось не вдалося відразу, це не трагедія. Часом це просто не їхній роботодавець. Важливо, щоб вони не втрачали впевненості й не знецінювали себе», — пояснює Олена Усиченко, викладачка, керівниця Центру кар’єрного розвитку молоді в закладі.

В оновлену профорієнтаційну програму Регіонального центру додали такі теми:

• як скласти своє портфоліо й заявити про себе роботодавцям;
• як успішно пройти співбесіду;
• як знайти перше місце роботи чи стажування;
• як стартувати у власній справі (основи підприємництва) тощо.

Серед інших форматів профорієнтаційних заходів:

• майстер-класи з викладачами та фахівцями підприємств;
• кар’єрні симуляції (ігрові формати вибору професії);
• розроблення бізнес-проєктів;
• психологічні практики (індивідуальні та групові консультації);
• ярмарки кар’єри (виставки, демонстрація професійних навичок тощо).

Наталія Юкляєвська акцентує на тому, що сьогодні директор/ка профтеху — це не лише адміністратор/ка, а комунікатор/ка і своєрідний місток між освітою та бізнесом. Керівництво має виходити за межі свого кабінету й бути там, де формуються нові можливості: на заходах, форумах, у діалозі з роботодавцями, у пошуку партнерств.

Також директорка радить звертати увагу не тільки на великі підприємства, а й на малі: за її словами, часто саме нові або невеликі компанії відкритіші до партнерств. Вони готові до експериментів, нових форм співпраці, бо прагнуть розвиватися і бути помітними.

Тетяна Стойчик радить:

1. Активно комунікувати. Зараз, за її словами, співпраця з роботодавцями має бути в пріоритеті, тож, попри управлінську завантаженість, важливо знаходити час для постійного діалогу з бізнесом.
2. Надавати перевагу особистим зустрічам. Жива комунікація значно ефективніша за листування чи онлайн-зустрічі: саме під час неформального спілкування часто народжуються ідеї для партнерства.
3. Шукати точки дотику. Важливо знайти спільні інтереси — і для бізнесу, і для закладу освіти. Співпраця має бути не формальною, а живою, гнучкою та взаємовигідною.

«Основне правило в будь-якому партнерстві — робити все якісно і з любов’ю. Коли ви працюєте натхненно, зі щирим бажанням розвивати свою справу, до вас обов’язково притягуються люди, ресурси та можливості», — підсумувала Наталія Юкляєвська.

Фото надані співрозмовницями