Новий закон про академічну доброчесність: які правила запрацюють із 31 липня, що зміниться для ЗВО та які санкції загрожують порушникам

Із 31 липня 2026 року в Україні повноцінно запрацює закон «Про академічну доброчесність» (№ 4742-IX). Ухвалений наприкінці 2025 року документ є першим єдиним кодексом, що встановлює чіткі правила для педагогів і педогогинь, науковців і науковиць, а також здобувачів/ок освіти всіх рівнів. Зокрема, закон легалізує та регулює використання штучного інтелекту, захищає права студентства, вводить жорсткі санкції за плагіат і фальсифікації та вперше покладає відповідальність за порушення не лише на людей, а й на заклади освіти.

У новому матеріалі «Вчися.Медіа» розібралося:

• що мали зробити університети, викладачі/ки та органи студентського самоврядування до 31 липня;
• які вимоги новий закон встановлює для наукових журналів і видавництв;
• яка відповідальність передбачена за порушення академічної доброчесності;
• що загрожує закладам вищої освіти (ЗВО), які не забезпечують академічної доброчесності;
• які нові правила та обмеження діятимуть для адміністрації ЗВО;
• чи можуть автора/ку притягнути до відповідальності за порушення, скоєні до того, як закон набув чинності;
• які вимоги тепер висувають до написання академічних творів та їх публікації;
• як потрібно декларувати використання штучного інтелекту;
• які обов’язки мають студенти/ки та чи можуть вони оскаржити свої оцінки;
• за яким алгоритмом розглядатимуть справи про порушення академічної доброчесності.

(У фокусі цього аналізу — переважно вища освіта. Утім, закон поширюється на всі рівні освіти (середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, позашкільну), а також на всі наукові установи України — ред.)

Хоч Закон «Про академічну доброчесність» формально набув чинності 1 лютого 2026 року, до 31 липня тривав перехідний період. За цей час учасники/ці освітнього та наукового процесу мали увідповіднити свою роботу, внутрішні документи й нормативну базу до нових вимог. Тепер же порушення норм може стати підставою для санкцій.

Так, після 31 липня 2026 року навчально-методичні матеріали, зокрема силабуси та робочі програми дисциплін, мають відповідати чітким вимогам і можуть підлягати перевірці. 

1. Достовірність навчального контенту, який використовують на заняттях і в методичних матеріалах. Поширення застарілої, науково спростованої або недостовірної інформації можуть розглядати як порушення професійних обов’язків.
2. Обсяг і складність завдань повинні відповідати кількості годин, передбачених навчальним планом, та кредитів ЄКТС, зокрема на самостійну роботу. Наприклад, вимога виконати за два дні завдання, яке об’єктивно потребує кількох тижнів, може підштовхнути студента/ку до недоброчесності.
3. У силабусі має бути однозначно вказано, які завдання студенти/ки виконують індивідуально, а де дозволена групова робота чи допомога інших людей.
4. Критерії оцінювання мають бути чіткими та зрозумілими й давати змогу об’єктивно визначити, наскільки студент/ка досягнув/ла запланованих результатів навчання. 
5. Для студентів/ок мають діяти однакові правила без необґрунтованих привілеїв чи додаткових бар’єрів (наприклад, через дискримінацію чи упереджене ставлення до студентів/ок через їхні переконання, стать, походження, соціальний статус або будь-які інші ознаки). Виняток — офіційна додаткова підтримка для людей з особливими освітніми потребами (ООП).
6. Якщо це відповідає завданню, у силабусі можна прямо дозволяти студентам/кам використовувати повністю або частково власні академічні роботи, створені раніше. Це допомагає уникнути безпідставних звинувачень у самоплагіаті.

Також викладачі/ки мають своєчасно, неупереджено й однаково реагувати на порушення академічної доброчесності. Наприклад, недопустиме вибіркове ігнорування списування чи інших порушень щодо «улюблених» студентів/ок.

Для ЗВО новий закон запроваджує інституційну відповідальність за потурання недоброчесності чи відсутність внутрішнього контролю (аж до анулювання акредитації освітніх програм, позбавлення права присуджувати наукові ступені або утворювати спеціалізовані вчені ради). Щоб уникнути таких наслідків, адміністрація університету має до 31 липня 2026 року:

• закріпити на локальному рівні нормативну процедуру обов’язкової перевірки кандидатів/ок на керівні посади нижчої ланки: проректорів/ок, деканів/ок, директорів/ок інститутів, завідувачів/ок кафедр та інших;
• сформувати спеціалізовані уповноважені органи або призначити відповідальних осіб з етики та доброчесності, чітко окресливши їхні обов’язки, права, межі відповідальності й терміни роботи;
• встановити дієві внутрішні регламенти для запобігання, виявлення та врегулювання конфлікту інтересів під час перевірки робіт, проведення іспитів, атестацій та конкурсних доборів (наприклад, родинні зв’язки, підпорядкованість, співавторство);
• забезпечити викладачів/ок, науковці/иць та спеціалізовані комісії доступом до ліцензійного програмного забезпечення для виявлення ознак порушення академічної доброчесності (антиплагіатні системи, детектори текстових маніпуляцій та інструменти аналізу ШІ-генерованого контенту);
• затвердити стандарти створення, оприлюднення, оформлення, виконання та критеріїв оцінювання будь-яких академічних творів і навчальних робіт;
• затвердити покрокову процедуру подання й розгляду повідомлень про порушення, порядок збору доказів, забезпечення права особи на захист. Обов’язково необхідно створити єдиний реєстр фіксування повідомлень та документування абсолютно всіх рішень, ухвалених за результатами перевірок, із дотриманням процесуальних гарантій усіх сторін;
• опублікувати всі правила, акти, положення та ухвалені рішення у відкритому доступі на офіційному сайті ЗВО, а також регулярно оприлюднювати ухвалені за результатами розгляду справ рішення (із дотриманням законодавства про захист персональних даних). Також надалі там необхідно публікувати тексти дисертацій та магістерських і бакалаврських робіт, прийнятих до захисту (обов’язково в машинозчитувальному текстовому форматі).
• обов’язково погодити й погоджувати надалі нові внутрішні акти, які стосуються здобувачів/ок освіти, з вищим органом студентського самоврядування (загальні збори / конференція студентства) і з науковим товариством;

Важливо: усі внутрішні політики, заходи, регламенти та процедури забезпечення академічної доброчесності, які прямо стосуються здобувачів/ок вищої освіти, вчена рада ЗВО не може затверджувати одноосібно. За аналогією до Правил внутрішнього розпорядку ЗВО такі документи потребують обов’язкового погодження:

• із конференцією (загальними зборами) студентів/ок;
• із науковим товариством студентів/ок, аспірантів/ок, докторантів/ок і молодих учених.

Читайте також:

Закон надає ОСС реальні повноваження у формуванні правил і процедур, пов’язаних з академічною доброчесністю. Щоб їх реалізувати, ОСС мають:

• оновити Положення про студентське самоврядування: чітко визначити, який саме орган ОСС (наприклад, студентський парламент чи виконавчий комітет) і за якою процедурою обирає та делегує представників/ць студентства до органів, що розглядають питання академічної доброчесності, зокрема комісій та апеляційних рад;
• закріпити в Положенні процедуру оперативного скликання конференції або загальних зборів студентства для погодження актів про забезпечення академічної доброчесності.

Закон «Про академічну доброчесність» уперше покладає частину відповідальності за якість академічного контенту на видавців (раніше це стосувалося лише авторів/ок). Як наслідок, до 31 липня 2026 року наукові журнали й видавництва мали розробити, затвердити та оприлюднити прозорі правила рецензування й перевірки академічних творів на плагіат, фабрикацію, фальсифікацію та інші порушення (зокрема пов’язані з використанням штучного інтелекту). Якщо видання публікуватиме матеріали без дотримання власних оприлюднених процедур перевірки, воно може втратити статус фахового.

Окремі вимоги стосуються й академічних творів, які університети та наукові установи видають під власною назвою або рекомендують до друку, наприклад підручників, навчальних посібників, монографій чи збірників матеріалів конференцій. 

ЗВО та наукові установи також зобов’язані системно перевіряти роботи, на підставі яких присуджують освітні та наукові ступені. 

Одна з головних нормативних новацій закону «Про академічну доброчесність» — спроба чітко окреслити межі й види порушень, а також встановити диференційовану юридичну відповідальність залежно від того, хто саме їх вчинив.

Відповідальність викладачів/ок та наукових працівників/ць

• Відповідальність за плагіат визначають внутрішнім актом ЗВО або наукової установи з-поміж передбаченого законом переліку.
• Плагіат унаслідок відчуження авторства (наприклад, придбання готового академічного твору) передбачає звільнення з посади.
• Приписування авторства (включення до складу авторів/ок особи, яка фактично не брала участі у створенні твору) — звільнення з посади, оголошення догани або застосування інших санкцій, визначених внутрішніми актами (на вибір роботодавця). Якщо йдеться про вже оприлюднені твори, додатково відбувається відкликання (ретракція) твору.
• Відчуження авторства (наприклад, продаж власного академічного твору іншим особам) — звільнення.
• Фабрикація (вигадування даних чи фактів) або фальсифікація (свідома зміна / модифікація даних, що створює неправдиву інформацію) — звільнення, догана або інші внутрішні санкції закладу (на вибір).
• Схиляння інших осіб до порушення академічної доброчесності (тиск, прохання, вказівка, використання підпорядкованості) — одночасне оголошення догани та інші санкції, передбачені внутрішніми актами.
• Порушення академічної доброчесності під час вступних випробувань чи конкурсів — одночасне виведення зі складу відповідного органу (приймальної, конкурсної комісії) та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідальність здобувачів і здобувачок наукового ступеня: аспірантів/ок, докторантів/ок, здобувачів/ок PhD

Наслідком порушення на рівні вищої наукової кваліфікації є як особисті санкції, так і колективна відповідальність установ та наукових керівників/ць.

• За загальний плагіат відповідальність визначають за внутрішніми актами ЗВО або наукової установи.
• Плагіат у захищеній дисертації доктора філософії (PhD) — одночасно скасовують рішення про присудження наукового ступеня та анулюють диплом + наукового/ї керівника/цю позбавляють права здійснювати наукове керівництво + офіційних опонентів/ок, які надали позитивні висновки, та членів разової чи постійної спеціалізованої вченої ради на два роки позбавляють права брати участь в атестації докторів філософії + ЗВО або наукову установу на один рік позбавляють права утворювати спеціалізовані вчені ради з відповідної спеціальності.
• Приписування авторства — звільнення (якщо здобувач/ка є співробітником), або догана, або інші санкції за внутрішнім актом (на вибір роботодавця). Щодо опублікованих праць додатково проводять відкликання твору.
• Відчуження авторства (загальне) — відрахування із закладу / докторантури.
• Відчуження авторства щодо кваліфікаційної роботи (наприклад, продаж магістерської роботи чи дисертації) — відрахування.
• Фабрикація або фальсифікація (загальна) — відрахування або інші санкції за внутрішніми актами (на вибір).
• Фабрикація або фальсифікація у кваліфікаційній роботі, на підставі якої було присуджено ступінь, — позбавлення відповідного ступеня вищої освіти.
• Схиляння інших осіб до порушення академічної доброчесності — одночасно письмове попередження + інші санкції за внутрішнім актом.

Відповідальність студентів/ок бакалаврату та магістратури

• Плагіат поточний — відповідальність визначають внутрішніми актами ЗВО (від повторного проходження оцінювання до позбавлення стипендії).
• Плагіат у кваліфікаційній (дипломній) роботі, на підставі якої вже присуджено ступінь, — позбавлення відповідного ступеня вищої освіти та скасування диплома.
• Плагіат унаслідок відчуження авторства на кваліфікаційну роботу (наприклад, купівля дипломної роботи) — відрахування з університету.
• Приписування авторства або відчуження авторства (загальне) — відповідальність визначають за внутрішніми актами закладу. Оприлюднені твори відкликають.
• Відчуження авторства щодо кваліфікаційної роботи (продаж власної магістерської / бакалаврської роботи) — відрахування.
• Фабрикація або фальсифікація (поточна) — відрахування або інші санкції за внутрішніми актами закладу (на вибір).
• Фабрикація або фальсифікація в захищеній дисертації PhD (якщо ступінь було здобуто в межах освітньо-наукової програми) — одночасно скасовують рішення про присудження наукового ступеня та анулюють диплом + наукового/у керівника/цю позбавляють права здійснювати наукове керівництво + офіційних опонентів/ок, які надали позитивні висновки, та членів спеціалізованої вченої ради на два роки позбавляють права брати участь в атестації докторів філософії + ЗВО або наукову установу на один рік позбавляють права утворювати спеціалізовану вчену раду з відповідної спеціальності.

Закон виокремлює низку порушень, відповідальність за які настає незалежно від правового статусу особи, яка їх вчинила.

Наприклад, у разі самоплагіату застосовуватимуть такі санкції:

• щодо оприлюднених творів — одночасно відкликання статті та її повне неврахування для цілей присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань, одержання грантів чи проходження конкурсу на посаду;
• у звіті про виконання наукового / освітнього проєкту — проєкт визначають невиконаним або виконаним частково (що тягне за собою повернення грантових коштів чи фінансові санкції);
• додатково можуть застосовувати інші заходи, визначені внутрішніми актами ЗВО.

Водночас самоплагіат не вважають порушенням у випадку оприлюднення в дисертації на здобуття наукового ступеня раніше опублікованих власних наукових результатів (навіть без прямого зазначення джерела попереднього оприлюднення, якщо вони були виконані в межах цієї самої теми).

Крім того, передбачена відповідальність за:

• схиляння до приписування авторства з використанням службового становища (наприклад, вимога керівника/ці кафедри включити його / її у співавтори) — звільнення з посади;
• недоброчесне використання результатів, згенерованих ШІ, — відповідальність визначають за внутрішніми актами ЗВО (залежно від того, чи це прихована генерація всієї роботи, чи недотримання методики декларування);
• недоброчесне оцінювання, несамостійне виконання завдань, недозволена допомога — відповідальність визначають та диференціюють за внутрішніми актами ЗВО;
• академічний саботаж (дія або бездіяльність, що перешкоджають реалізації прав і законних інтересів іншої особи в її академічній діяльності) — санкції закріплюють у внутрішніх актах ЗВО;
• порушення академічної доброчесності під час вступних випробувань (конкурсів) — припинення участі у випробуванні. Якщо порушення виявили після проведення випробування — анулювання рішення про результати конкурсу у відповідній частині. Якщо порушення виявлено вже після зарахування абітурієнта/ки — відрахування із ЗВО.

Коли закон вказує, що відповідальність визначають за внутрішнім актом ЗВО, заклад не має права вигадувати довільні покарання: санкцію обирають виключно з визначеного загального переліку.

ЗВО має право додатково диференціювати відповідальність у власних положеннях:

• залежно від курсу або року навчання здобувача/ки (наприклад, поблажливіше ставлення може бути до першокурсників і жорсткіше — до магістрів);
• за ознакою повторності вчинення порушення;
• за обсягом та характером недоброчесного матеріалу.

Для вже захищених дисертацій і кваліфікаційних робіт передбачили важливе обмеження: якщо їх перевіряють після того, як закон набув чинності, наприклад, за скаргою або перед призначенням людини на певну посаду, оцінювати їх мають за правилами академічної доброчесності, які діяли на момент захисту. Так само до відповідальності можна притягнути лише за дії, які вважали порушенням на момент їх учинення. 

Утім, таких обмежень ретроспективної дії не передбачили для інших видів порушень академічної доброчесності, зокрема щодо незаконного привласнення авторства. У таких випадках важливим є встановлення самого факту порушення за процедурою, передбаченою новим законом. Передбачені ним обмеження, наприклад заборона обіймати посаду керівника/ці закладу вищої освіти, можуть застосовувати вже після встановлення такого порушення.

(Експертна та юридична спільнота вважають, що межі застосування цих норм та питання зворотної дії закону щодо актуальних правопорушень остаточно сформують у майбутній судовій практиці — ред.)

Важливим нововведенням є запровадження поняття інституційних порушень. Ідеться про випадки, коли ЗВО не створює належної системи забезпечення академічної доброчесності, не розглядає повідомлень про можливі порушення або не вживає необхідних заходів для їх виявлення та належного реагування.

Якщо факт системних / інституційних порушень доведуть (зокрема за результатами перевірок НАЗЯВО — Національної агенції із забезпечення якості вищої освіти), ЗВО можуть:

• позбавити права утворювати спеціалізовані вчені ради (як разові, так і постійні);
• позбавити права присуджувати наукові ступені (PhD, доктора наук) із відповідних спеціальностей;
• відмовити в акредитації освітніх програм чи скасувати чинну акредитацію;
• понизити інституційний рейтинг або обмежити заклад у державному фінансуванні наукових досліджень.

Для забезпечення академічної доброчесності новий закон встановлює низку вимог до ЗВО. Передбачено також обмеження щодо управління ними та їх контролю. Докладніше з відповідними положеннями можна ознайомитися, зокрема, у розділі III закону. 

Одна з найжорсткіших новацій передбачає, що особа не має права обіймати посаду керівника/ці закладу вищої освіти (ректора, директора, начальника) протягом 10 років, якщо щодо неї встановили факт учинення критичних порушень академічної доброчесності. Ідеться, зокрема, про:

• відчуження авторства (наприклад, продаж власних праць);
• плагіат, який став наслідком відчуження авторства (наприклад, купівля готової монографії чи дисертації);
• приписування авторства (включення «потрібних» осіб до складу авторів без їхнього фактичного внеску).

Крім того, встановлення одного з таких фактів є підставою для звільнення чинного керівника/ці.

(У юридичних та наукових колах уже обговорюють, що застосування цієї норми на практиці неминуче спричинить дискусії та судові спори через дві правові проблеми. 

По-перше закон вимагає, щоб факт порушення встановлювали «відповідно до закону». Отже, навіть якщо безпосередній факт плагіату чи купівлі роботи мав місце задовго до 31 липня 2026 року, десятирічне обмеження застосовуватимуть обов’язково (навіть якщо особа уникне інших дисциплінарних санкцій через закінчення термінів притягнення до відповідальності).

По-друге, у тексті вжито формулювання: «...було встановлено факт порушення академічної доброчесності, визначеного [перелік норм закону]». Але норми, на які посилаються, описують санкції та заходи відповідальності, а не склади самих порушень. Через цю нормотворчу похибку, судам, імовірно, доведеться виробляти окрему правову позицію щодо тлумачення цієї статті — ред.)

Новий закон також дозволяє ЗВО автономно закріпити у внутрішніх актах процедуру обов’язкової перевірки академічної доброчесності для кандидатів/ок на посади:

• проректорів і проректорок;
• керівників і керівниць навчально-наукових інститутів, деканів і деканок факультетів;
• керівників і керівниць випускових кафедр та наукових лабораторій.

Крім того, відповідно до оновленого документа, щоб забезпечити об’єктивність акредитації освітніх програм, інституційного аудиту тощо, особа не має права брати участі в будь-яких заходах зовнішнього забезпечення якості освіти (як експерт/ка НАЗЯВО, член/киня акредитаційної комісії тощо) щодо того ЗВО чи наукової установи, у якій вона навчалася або працювала, протягом трьох років з моменту її звільнення або завершення навчання.

Новий закон уперше запроваджує в українському законодавстві єдиний термін «академічний твір». Як наслідок, вимоги академічної доброчесності поширюються на всі види академічних робіт: як на коротку письмову відповідь чи презентацію, так і на докторську дисертацію.

Згідно із оновленим законом, створення доброчесного академічного твору базується на таких компонентах:

1. Прозорість даних: автори/ки мають описувати методи дослідження, джерела даних, вибірку, використане програмне забезпечення тощо.
2. Критичний аналіз і валідація джерел: під час роботи потрібно критично оцінювати інформацію та не використовувати ненадійних джерел без належної перевірки.
3. Маркування ступеня доведеності: у тексті слід чітко відділяти підтверджені дані від гіпотез і недоведених тверджень.
4. Повнота авторства й розширене атрибутування: окрім офіційних авторів/ок, у розділі «Подяки» або у вступі варто вказувати наукових консультантів/ок, рецензентів/ок та інших людей, які допомагали зі збором матеріалів, обробкою даних чи надавали професійні рекомендації.
5. Прозорість використання інструментів, зокрема ШІ.

Читайте також:

Якщо в процесі роботи над академічним твором за допомогою штучного інтелекту було згенеровано «певний об’єкт», автор/ка має прямо вказати це, додавши:

• опис способу генерування, ключових промптів і запитів;
• пряме посилання на відповідний сервіс або програмне забезпечення із зазначенням конкретної версії моделі.

Також обов’язково потрібно декларувати використання ШІ для створення суттєвої частини академічного твору — генерація тексту, висновків, окремих розділів або аналітичних узагальнень, які автор/ка надалі видає за власний інтелектуальний доробок.

(Остаточне тлумачення поняття «об’єкт» у контексті використання ШІ, ймовірно, сформують згодом у судовій та правозахисній практиці. Водночас, з огляду на ознаки порушень академічної доброчесності, у науковій, педагогічній і студентській спільноті часто можна натрапити на думки, що використання ШІ як допоміжного інструменту в дослідженні не є порушенням. Наприклад, ідеться про пошук інформації, після чого автор/ка здійснює належну її перевірку, або про редагування за допомогою ШІ тексту, який написали самі автор чи авторка, — ред.)

Закон «Про академічну доброчесність» визначає два ключові правила для здобувачів/ок освіти:

• Кожне навчальне завдання необхідно виконувати самостійно, за винятком випадків, коли в силабусі дисципліни прямо передбачили колективне / групове виконання або використання допомоги.
• Заборонено без дозволу повторно подавати свої раніше створені академічні твори (наприклад, курсову роботу за попередній курс або есе з іншої дисципліни) як нове завдання. Виняток — це прямо передбачено умовами навчального завдання в силабусі або на це є письмовий дозвіл викладача/ки.

Якщо студент чи студентка вважає, що його / її результати навчання (або результати навчання іншого/ї студента/ки) оцінили недоброчесно, упереджено чи з порушенням критеріїв, він / вона має право оскаржити такі оцінки відповідно до внутрішніх положень ЗВО. Заклад зобов’язаний забезпечити прозору процедуру подання таких апеляцій і створити незалежну комісію для переоцінювання знань.

Читайте також:

Встановлювати факт порушення академічної доброчесності можуть лише уповноважений орган або уповноважена особа закладу освіти. Водночас закон передбачає гнучку модель роботи таких органів. Комісія з питань етики та академічної доброчесності може діяти на постійній основі, розподіляючи обов’язки з уповноваженою особою, або її можуть створювати тимчасово, для розгляду конкретного випадку.

Алгоритм розслідування приблизно такий:

1. Підставою для початку розгляду справи може бути отримання повідомлення про можливе порушення або спрацювання вимоги законодавства чи внутрішнього документа закладу освіти. Наприклад, перевірка може бути обов’язковою перед призначенням людини на посаду заступника керівника/ці закладу вищої освіти. Водночас, якщо людину схиляють до порушення академічної доброчесності, вона зобов’язана повідомити про це уповноважений орган або уповноважену особу. Якщо ж у людини є докази можливого порушення академічної доброчесності, вона має право повідомити про це.
2. У випадку повідомлення уповноважений орган або особа протягом 10 робочих днів перевіряє, чи є достатні фактичні дані для подальшого розгляду справи. Якщо підстави є, розпочинають офіційний розгляд за процедурою, яку затвердила вчена рада закладу освіти.
3. Далі встановлюють провину особи (зокрема наявність умислу або істотної недбалості). 
4. За результатами розгляду уповноважений орган або особа ухвалює рішення про наявність чи відсутність порушення та визначає відповідні наслідки.
5. Рішення оприлюднюють на офіційному сайті закладу освіти. 
6. Особа має право оскаржити рішення за внутрішньою процедурою ЗВО. Якщо йдеться про позбавлення наукового ступеня або диплома, рішення також можна оскаржити в НАЗЯВО або в суді.

Якщо питання про порушення академічної доброчесності розглядають щодо студента/ки, уповноважений розслідувальний орган (комісія з етики) зобов’язаний залучити до свого складу представника/цю (або кількох) від органів студентського самоврядування.

Фото Magnific, Getty Images

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.