Онлайн-ризиків більшає: які нові цифрові небезпеки для дітей фіксують експерти

Майже 96 % українських дітей використовують інтернет щодня, а понад 75 % проводять у мережі понад три години на добу. Кожна четверта дитина перебуває онлайн понад сім годин — це більше, ніж було в період пандемії.

За результатами дослідження цифрової та ШІ-грамотності 2025 року від Міністерства цифрової інформації, 78 % підлітків мали проблемний досвід, пов’язаний з онлайн-безпекою:

• кожна третя / кожен третій регулярно бачить насильницький контент, через це відчуває постійну тривогу, страх або злість;
• третина опитаних за останній рік стикалася із сексуальним насильством чи експлуатацією онлайн;
• у половині випадків підлітки не розповідали про це ні батькам, ні друзям.

Які нові ризики виникають у цифровому світі та як уберегти від них дітей? Які політики щодо онлайн-безпеки розробляють у ЄС, Великобританії, Ірландії, Сінгапурі, Канаді та США? Про це говорили експерти й експертки громадських організацій «Dignity Online», «Save the Children» та платформи «Дія.Освіта» під час тематичної дискусії. Ділимося основними думками фахівців/чинь.

Після запуску ChatGPT у 2022 році цифрове середовище суттєво трансформувалося. Інструменти штучного інтелекту стали доступними та простими у використанні. Будь-хто може створювати тексти, зображення, відео та аудіо для навчання, спілкування й розваг.

Водночас зросли ризики використання цих інструментів для маніпуляцій, шантажу та створення шкідливого контенту. Посилився технологічний розрив між поколіннями: діти швидко адаптуються до нових цифрових можливостей, а дорослі часто не мають достатнього розуміння принципів роботи алгоритмів і пов’язаних із ними ризиків.

«Дуже важко захистити своїх дітей, якщо батьки не розбираються в принципах роботи штучного інтелекту. І зараз ми бачимо цей розрив поколінь щодо ШІ. Діти активно використовують його, а дорослим це дається важче, водночас їм складніше захистити своїх дітей», — пояснює засновниця ГО «Dignity Online» Анастасія Дьякова.

1. Фейковий контент і цифрові маніпуляції.

ШІ спрощує створення переконливих фейкових зображень, відео, аудіо чи текстів, зокрема дипфейків (фальшивий контент, який правдоподібно імітує реальну людину). Через це користувачам/кам дедалі складніше відрізнити правду від підробки. Наслідки вже відчутні: дезінформація, викрадення особистих даних, репутаційні атаки та шантаж. 

2. Онлайн-переслідування.

Штучний інтелект може не лише спростити, а й масштабувати кібербулінг. Ідеться про автоматичне генерування образливих повідомлень, масове поширення принизливого контенту та точніші персоналізовані атаки. У результаті тиск на жертву стає інтенсивнішим.

3. Когнітивні виклики та зниження критичного мислення.

Що активніше користувачі покладаються на ШІ для пошуку відповідей і створення контенту, то менше вони аналізують інформацію самостійно. Поступово формується надмірна довіра до згенерованих відповідей, навіть коли вони неточні або упереджені. 

«Когнітивне мислення — теж виклик, який кидає нам штучний інтелект. Коли ми не думаємо над завданням самостійно, а одразу звертаємося до ШІ, потреба в осмисленні зменшується. Важливо навчити дітей користуватися інструментом і водночас розвивати критичне мислення», — додає Анастасія Дьякова.

4. Психологічні ризики.

Взаємодія з ШІ-сервісами впливає і на емоційний стан користувачів/ок. Дослідники вже говорять про ризик надмірної прив’язаності до чат-ботів, підміну живого спілкування цифровим і зростання інформаційного перевантаження. Для дітей і підлітків це ускладнює соціалізацію та створює відчуття самотності.

5. Загрози приватності.

Більшість ШІ-систем працює на великих масивах персональних даних. Це означає підвищені ризики витоків інформації, непрозорого профілювання та використання даних третіми сторонами. Користувачі/чки не до кінця усвідомлюють, який обсяг інформації про них обробляє штучний інтелект.

6. Поява ШІ-аватарів.

ШІ-аватар — це цифровий персонаж, створений за допомогою алгоритмів, який імітує зовнішність, голос і поведінку людини та може взаємодіяти з користувачами. Такі технології активно використовують для шахрайства та інформаційних маніпуляцій. У результаті межа між реальною та синтетичною присутністю людини в мережі стає розмитою.

Зараз ця технологія розвивається у трьох форматах: доповненої (AR), змішаної (MR) та віртуальної реальності (VR). 

• Віртуальна реальність (VR) створює цифрові світи за допомогою гарнітури. Її використовують в іграх, навчанні та психотерапії.
• Доповнена реальність (AR) додає цифрові елементи в реальний світ, який можна побачити через смартфон. АR є в таких додатках, як Pokémon GO та фільтри Snapchat.
• Змішана реальність (MR) поєднує AR і VR, що дає змогу взаємодіяти фізичним і віртуальним елементам. Її використовують в іграх та в навчанні.

Розширена реальність може створювати підвищене психологічне навантаження. Досвід 3D-присутності під час перегляду сцен насильства або воєнних подій є інтенсивнішим за традиційний 2D-формат і може мати сильніший вплив на психіку дітей.

Попри те, що українські діти щодня стикаються з ризиками в інтернеті, Україна наразі не має комплексних правил або національної стратегії для їхнього захисту. Натомість у світі вже впроваджено низку ефективних практик і законодавчих рішень, які дають змогу обмежувати доступ дітей до шкідливого контенту та покращувати їхню онлайн-безпеку. 

• Європейський Союз

ЄС реалізує стратегію Better Internet for Kids, яка передбачає співпрацю з індустрією, роботу з дітьми та батьками, а також активну участь дітей у формуванні політик. Важливим напрямом є впровадження Age Verification — механізмів для перевірки віку та обмеження доступу до шкідливого контенту.

• Велика Британія

У Великій Британії діє закон Online Safety Act, який зобов’язує платформи запобігати доступу дітей до незаконного або шкідливого контенту. Закон криміналізує створення порнографічних дипфейків для шантажу та поширення інтимних матеріалів без згоди особи.

• Ірландія

Ірландія ухвалила закон Online Safety and Media Regulation Act 2022 та створила окремий регулятор онлайн-безпеки. Закон передбачає фільтрацію контенту для дітей, механізми перевірки віку та обов’язкові інструменти батьківського контролю.

• Австралія

Тут заборонили реєстрацію в соціальних мережах особам до 16 років. Регулятор має повноваження видаляти незаконний контент, включно з матеріалами сексуального насильства над дітьми.

• Сінгапур

У 2025 році Сінгапур ухвалив закон, який передбачає механізми швидкого правового захисту осіб, що постраждали від шкідливої онлайн-діяльності. Закон також містить визначення доксингу як публічного розкриття персональних даних з метою шкоди або переслідування.

Читайте також:

Захист дітей в інтернеті вже давно перетворився на глобальний виклик. Саме для його подолання створено міжнародні альянси, які об’єднують держави, експертів та технологічні компанії. Одни із них — WeProtect Global Alliance, учасницею якого стала Україна. Альянс пропонує системні підходи до онлайн-безпеки: від державного управління та міжсекторальної співпраці до відповідальності платформ і підтримки постраждалих дітей. 

В Україні ці принципи можна реалізувати через кілька ключових напрямів:

• розробку та впровадження цілісної державної стратегії онлайн-безпеки дітей із чіткою координацією між органами влади;
• масштабування системної цифрової освіти для дітей, батьків і педагогів/инь;
• посилення спроможності кіберполіції та розвитку цифрової криміналістики;
• створення доступної та комплексної системи підтримки дітей, які постраждали від онлайн-насильства.

Коли йдеться про онлайн-безпеку дітей, слід визнати: батьки не в змозі повністю ізолювати їх від інтернету, однак здатні допомогти зорієнтуватися в цифровому світі та зменшити ризики. Насамперед потрібно більше розмовляти: цікавтеся, що дивиться дитина, із ким спілкується, які відео чи ігри її приваблюють. Разом аналізуйте контент, пояснюйте, чому деякі матеріали можуть бути маніпулятивними або шкідливими.

Важливим елементом є розвиток критичного мислення: навчіть дитину ставити запитання «Це правда?» або «Чи варто цьому довіряти?» навіть у простих ситуаціях, як меми чи короткі відео. Технічні засоби: фільтри, батьківський контроль, обмеження за віком — працюють лише в комбінації з розмовами та поясненнями. І головне: будьте поруч. Дитина має знати, що може звернутися до вас без страху осуду, якщо щось в інтернеті викликає тривогу чи дискомфорт.

Фото Саnva

Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер