Парні уроки, монодні та модульна система: що пропонують школи замість традиційних 45-хвилинних занять
Чи відповідає традиційна класно-урочна система викликам сучасного світу? Таке питання на своїй сторінці у Facebook порушила Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов № 1.
«Що ми маємо сьогодні? 45-хвилинні уроки, де учні ледь встигають зануритися в тему. Однаковий темп для всіх – незалежно від здібностей чи інтересів. Фрагментація знань і відсутність часу для глибокого дослідження. Орієнтація на учнів середнього рівня. Відсутність умов для індивідуальної роботи…», – написала директорка.
Водночас вона сумнівається, чи всім школам підійде відхід від класно-урочної системи. Адже «не кожен заклад має кадрову, матеріальну та організаційну спроможність здійснити таку зміну».
«Вчися.Медіа» поспілкувалося з декількома українськими закладами освіти, які внесли зміни в традиційну класно-урочну систему, та дізналося про альтернативи, які можна запропонувати, а також – про переваги й недоліки.
ПАРНІ УРОКИ
У Білоцерківському академічному ліцеї «Вектор» – гімназії № 18 вже приблизно 20 років практикують парні уроки зі всіх предметів у 8-11-х класах, розповідає Тетяна Мартинюк, директорка закладу.
Предмети, які вивчають по декілька годин на тиждень у різні дні, об’єднують в один день і вивчають їх один за одним. Наприклад, замість по одній годині математики у вівторок та п’ятницю, учні мають ці два уроки поспіль лише у вівторок.
«Такий розклад більш розвантажувальний, адже учням потрібно менше часу для підготовки домашніх завдань (умовно не 7 різних домашок на один день, а лише 4). Водночас парами викладають не тільки профільні предмети, а всі», – розповідає Тетяна Мартинюк.
Уроки тривають по 45 хв, між двома парними заняттями є 5-хвилинна перерва. Водночас перерви між парами уроків – по 10–15 хв.
Ось, наприклад, так виглядає один день із розкладу восьмикласників:
- алгебра
- алгебра
- географія
- географія
- українська мова
- українська мова
- фіз.вих.
- фіз.вих.
За словами директорки, під час парних уроків діти можуть опрацювати великий обсяг інформації. Така система дає змогу повноцінно організувати практичні роботи – учні встигають їх виконати, презентувати, провести самооцінювання та рефлексію. Повноцінно вистачає часу й на виконання мініпроєктів, роботу в парах та групах.
Однак, як додає Тетяна Мартинюк, така система вимагає ґрунтовної підготовки вчителя/ки. Також, коли діти пропускають декілька днів через хворобу, велика частина матеріалу залишається на самоопрацювання.
Парні уроки також практикують у старших класах ліцею «Максимум» Кропивницької міської ради. Надія Кравченко, директорка закладу, каже, що запровадили цю систему на запит батьків. Вони мотивували це тим, що парні уроки допоможуть зменшити навантаження та скоротити кількість домашніх завдань.
«Але серед вчителів думки щодо ефективності такого підходу різняться. Наприклад, у випадку з іноземними мовами вважається більш доцільним вивчати їх регулярно – по декілька разів на тиждень – ніж лише раз.
Адже, щоб засвоїти іноземну мову, потрібно занурюватися в мовне середовище хай потрохи, але щодня. Водночас для інших предметів (наприклад, математика, біологія, фізика, хімія) парні уроки дають змогу глибше опрацьовувати матеріал, особливо коли тема об’ємна», – каже директорка.
Надія Кравченко також додає, що до впровадження такої системи треба підходити з погляду методики викладання і кількості годин, яка виділяється на той чи той предмет. Навіть якщо є одна година на тиждень, уроки можна проводити парою раз на два тижні.
«Загалом ця система дає змогу більш гнучко організовувати навчальний процес, враховувати інтереси учнів і ефективно розподіляти навчальне навантаження. Але також усе залежить від вчителів та від того, як вони побудують ці уроки. Звісно, якщо два уроки поспіль учні слухатимуть лише лекцію, то їм буде нецікаво. Тому важливо змінювати види діяльності», – каже директорка.
МОНОДНІ
У вже знайомому нам Білоцерківському академічному ліцеї «Вектор» – гімназії № 18 у 5–7-х класах цього навчального року почали впроваджувати монодні.
Раз на місяць по 4 години цим класам викладають одногодинні курси: «Здоров’я, безпека й добробут», технології, мистецтво, інформатика тощо. Тобто, наприклад, один тиждень учні мають монодень із технологій (4 уроки з цього предмета в один день), на наступний – монодень з інформатики…
Наприклад, як пояснює директорка, на технологіях за такий монодень учні можуть щось викроїти, пошити, тобто довести до фінального результату якусь роботу. Тож вдома вже не доводиться щось доробляти.
«Проте досвід показує, що найбільш ефективні монодні з таких предметів, як технології, мистецтво, інформатика, ЗБД. Наприклад, цьогоріч ми в 7 класах спробували так викладати ще хімію. Та вчителі кажуть, що класи не готові засвоїти специфічний навчальний матеріал у такому обсязі. Наступного року хімію викладатимемо парами через тиждень», – додає директорка.
МОДУЛЬНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ
Уже 20 років у Вишнівському академічному ліцеї № 1, що на Київщині, працюють за модульною системою, розповідає Алла Костюренко, вчителька української мови та літератури. За її словами, цю систему запровадив у закладі директор Володимир Плахотнюк. Навчаються за таким принципом учні з 5 до 11 класу.
Замість класичних уроків у закладі навчаються за модулями:
- один модуль триває півтори години (це класичні два уроки);
- він складається з трьох блоків – по 30 хв кожен. Між блоками є перерви по 5 хв;
- між самими модулями перерви трохи більші – від 10 до 20 хв.
Загалом у розкладі є максимум 4 модулі, що відповідає 8 традиційним урокам. Але замість 8 різних дисциплін в один день, учні вчать максимум 4.
За словами Алли Костюренко, такий підхід дає змогу ефективно поєднувати теми, оптимізувати підготовку. А ще система зручна для інтегрованих та бінарних уроків.
Завдяки поділу уроків на три блоки по 30 хвилин із перервами, учні легше сприймають матеріал, мають змогу відпочити й перемикнутися. Це актуально в умовах великої школи, де важливо враховувати «логістику» переходів між кабінетами.
Також модульна система допомагає більш гнучко планувати: вчителі можуть поєднувати або, навпаки, розділяти теми залежно від їхньої складності. Система дає змогу ущільнювати матеріал, що допомагає компенсувати можливі перерви в навчанні, зокрема через повітряні тривоги.
«Наприклад, на уроках української мови я можу перших 30 хв актуалізувати знання, повторити матеріал, перевірити домашнє завдання. Наступний блок – вивчення теорії, і завершальний блок – практичне закріплення отриманих знань», – пояснює вчителька.
Усі наші співрозмовниці розповіли, що це не впливає на тарифікацію педагогів. Адже на тиждень вчителям надається фіксована кількість годин у межах норми, які вони мають вичитати. А те, як розподілені ці години в розкладі (чи то по декілька уроків поспіль, чи то через урок), не має значення. Головне, щоби вчителі працювали в межах тижневого навантаження.
Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонений