Професійна освіта в Україні: заступник міністра розповів, що чекає на профтехи в найближчому майбутньому

Ухвалений Верховною Радою у другому читанні Закон «Про професійно-технічну освіту» є відправною точкою для масштабних трансформацій. Як наголосив Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, під час конференції «Серпнева-2025», — це результат багаторічної роботи тисяч освітян, управлінців та партнерів, а також інтенсивної підготовки протягом останніх двох років. Під час заходу він також представив основні напрями реформи професійної освіти та пояснив, які зміни очікують заклади вже найближчими роками. 

Одне з головних нововведень, за словами Дмитра Завгороднього, — спрощення процедур ліцензування. З 2026-го року, закладам не обов’язково буде отримувати окрему ліцензію на кожну професію. Достатньо буде ліцензії на рівень професійної освіти, після чого можна відкривати програми за будь-якими професіями, що мають затверджені професійні стандарти. 

«Два роки тому ми вирішили, що в закладах професійно-технічної освіти потрібно навчати операторів дронів. За рік вдалося зробити небагато: затвердити наказ про експеримент, включити до нього шість закладів освіти, ледь-ледь розробити професійний стандарт. Досі не створено повноцінний освітній стандарт для цієї професії, і незрозуміло, як закладам отримувати ліцензію на навчання. Загалом процес дуже складний. З наступного року будь-який заклад освіти зможе самостійно затверджувати програму підготовки операторів дронів та навчати за нею. Це несе певні ризики», — пояснив заступник міністра. 

Щоб убезпечити систему, у профтехах функціонуватимуть наглядові ради. До їхнього складу увійдуть представники бізнесу та засновників закладів. Саме вони затверджуватимуть навчальні програми та стежитимуть за їхньою актуальністю.

Читайте також:

До кінця року, за словами Дмитра Завгороднього, також мають ухвалити новий порядок призначення директорів/ок профтехів. Відтепер їх обиратимуть наглядові ради, а роботу керівників оцінюватимуть за ключовими показниками ефективності (KPI). Це відкриє можливість для гнучкої системи мотивації та «можливості заробити більше по досягненню цих показників».

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти також трансформують у комунальні товариства, що дасть їм змогу відійти від тарифної сітки та жорстких обмежень казначейства. Вони отримають право: 

• відкривати рахунки в банках, 
• укладати прямі контракти з викладачами/ками 
• та визначати оплату праці залежно від складності й кваліфікації. 

«Зараз мені здається, що однією з проблем професійної освіти є те, що всі зарплати фактично однакові — незалежно від того, чи викладає людина зварювання, чи працює верстатником, чи є кухарем або перукарем. У світі так не працює. [...] Професії різні, вони мають різний рівень складності, і люди мають одержувати зарплату відповідно до своєї кваліфікації. Звісно, це теж несе певні ризики, як і будь-яка свобода, але, на нашу думку, у підсумку це дасть змогу підвищити зарплати», — наголосив Завгородній.

Ще однією ключовою зміною стане впровадження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання. Його проводитимуть у кваліфікаційних центрах на базі закладів освіти чи підприємств. Незалежні комісії перевірятимуть, наскільки підготовка відповідає професійним стандартам, а головним критерієм успіху стане працевлаштування випускників/ць.

У межах реформи, за словами заступника міністра, зміняться й назви закладів. Замість ПТУ, ВПУ чи центрів професійно-технічної освіти з’являться професійні коледжі. Учні/ениці отримають статус студентів/ок та право на студентське самоврядування. 

Дмитро Завгородній також наголосив, що уряд прагне позбутися стереотипів про «застарілу профтехосвіту» й зробити її конкурентною. Для цього створять єдиний стиль і брендову айдентику: від логотипів і сайтів до оформлення приміщень та гуртожитків.

«Для цього ми хочемо уніфікувати зовнішній вигляд закладів освіти. Уже розроблено посібник, який визначає, як мають виглядати приміщення, лабораторії, кабінети, гуртожитки, фасади, а також логотипи та вебсайти закладів. Мета — створити єдину, уніфіковану систему державних закладів освіти. Водночас посібник дасть змогу закладам демонструвати свою індивідуальність», — додав заступник міністра.

Водночас жодні зміни неможливі без фінансування. Як нагадав Дмитро Завгородній, протягом останніх двох років держава активно інвестує у створення сучасних навчальних майстерень. Лише цього року їх відкрили 89, із них приблизно 30 — у закладах фахової передвищої освіти.

Наступного року інвестиції мають зрости. Це дасть змогу профінансувати термомодернізацію будівель, щоб економити на комунальних витратах і спрямовувати кошти на зарплати та ремонти. 

Крім того, як додав Дмитро Завгородній, у 2026-му році особливу увагу планують приділити професіям, які пов'язані з електронікою, радіоелектронікою, автоматизацією виробництва, робототехнікою тощо. Також у фокусі залишатимуться переробна промисловість, будівництво, транспорт та сільське господарство.

Попри воєнний час, чимало закладів, які брали участь у програмі модернізації, уже показують позитивні результати. Такі успіхи, за словами заступника міністра, мають стати основою для нового підходу: заклади з якісними програмами та великим попитом, імовірно, одержуватимуть більше фінансування та можливостей для розвитку, тоді як малоперспективні з мінімальною кількістю студентів/ок можуть бути реорганізовані або закриті.

«Результат, який би ми хотіли мати — це не лише кількість, а і якість. Тобто ми б хотіли, щоби більше людей з гарними балами, з гарними результатами навчання обрали для себе профтех», — резюмував заступник міністра.

Фото з фейсбук-сторінки Дмитра Завгороднього та презентації МОН