Ранній розвиток із шести місяців: як працюють польські ясла та який досвід можемо запозичити

Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності новий закон «Про дошкільну освіту». Він передбачає створення дитячих садків або груп для немовлят із трьох місяців, зокрема, якщо громада має потребу та необхідні фінансові ресурси.

Для батьків, які прагнуть повернутися до роботи, це можливість віддати малечу в садочок та бути певними, що її доглядатимуть та розвиватимуть. Для вихователів це значні організаційні зміни, адже раніше садки фокусувалися на дітях від одного-двох до шести років.

Схожі групи для найменших давно працюють у Польщі. У ясельних групах не лише дбають про комфорт дітей, а й займаються з ними творчістю та сенсорним розвитком, пояснює Анна Балог, яка нині живе в Польщі. В Україні жінка працювала в садочку, а після повномасштабного вторгнення вимушено виїхала до сусідньої країни та влаштувалася на роботу в новому місці.

«Вчися.Медіа» розпитало фахівчиню про те, що може запозичити Україна з польського досвіду дошкілля.

У Польщі родина, у якій з’явилося немовля, отримує 20 обов’язкових тижнів декретної відпустки. Мати повинна перебувати з малюком щонайменше 14 тижнів, далі має право взяти ще 6 тижнів декрету або повернутися на роботу. У такому випадку доглядати за дитиною може батько. 

Якщо через хворобу чи госпіталізацію дитина потребує додаткової опіки, то батьки можуть узяти ще одну декретну відпустку від одного тижня залежно від стану дитини. Окрім цього, існують вихідні з виховання (urlop wychowawczy), які можна поєднувати з роботою.

«Тут, на відміну від України, майже не користуються декретом до трьох років. Намагаються ще до року віддати дитину до ясел — державних чи приватних», — пояснює Анна Балог.

Після переїзду жінка влаштувалася на роботу в ясла, які розраховані на найменших: від шести місяців до двох із половиною років. 

«Перед працевлаштуванням я проходила навчання на спеціальних курсах. Також закінчила мовні курси для педагогів, організовані місцевим урядом. Якщо педагогічної освіти немає, то для роботи з дітьми треба завершити курси опікуна», — додає Анна.

Такі курси підходять лише для роботи з дітьми до трьох років. Щоб отримати роботу в наступних ланках, потрібна педагогічна освіта.

Діти від трьох років і старші, за словами Анни Балог, переходять до звичного для України садочка (przedszkole), де готуються до школи.

Ясел у Польщі достатньо, щоб забезпечити всіх охочих. У містечку Курнік біля Познані на сім тисяч мешканців вдалося організувати приблизно дев’ять садочків, розповідає Анна Балог. Вони можуть бути і державними, і приватними. Заклад, куди жінка влаштувалася вихователькою, відкрили за сприяння польського уряду та ЄС.

Жінки, які шукали роботу, могли безплатно віддати дітей у такі садочки. Також для їхніх мам організовували курси, допомагали із документами та працевлаштуванням. Харчування дітей у яслах, які профінансовані урядом, теж безплатне. Утім, подекуди за обіди треба платити  — у закладі, де працювала Анна, за їжу платили 12 злотих на день. Це 240 (близько 2700 гривень) на місяць — або й дорожче. 

Протягом дня, який триває із 7:00 до 15:00, діти зазвичай харчуються тричі: сніданком, який приносять із собою, обідом (переважно з ресторану) та підвечірком.

Наймолодші можуть бути ще на грудному або змішаному вигодовуванні, додає Анна. Для таких малюків мами готують їжу заздалегідь. Коли дитина почувається голодною та сигналізує про це, їй влаштовують перекус. Для цього є спеціальна термосумка, а в холодильнику — місце для пляшечок із молоком чи сумішами.

Ясельні групи невеликі — до шести малюків на двох виховательок. Одна вихователька не може залишатися на самоті, без допомоги в догляді за дітьми. Водночас у Польщі немає типової для України структури дитсадка (вихователі, помічники, працівники кухні й прибиральники).

«Приходиш вранці — і потрібно навести лад у групі, пропилососити, завантажити пральну й посудомийну машини. Сама собі господиня. Немає такого, що вихователь чи вихователька займаються дітьми, а помічники лише прибирають. Ніколи не можеш залишитися одна із шістьма дітьми — завжди двоє», — розповідає Анна.

Ясла, де працювала Анна, за розмірами як велика трикімнатна квартира. За словами виховательки, відкрити такі ясла простіше, ніж в Україні. Відповідно до вимог, розміщених на сайті польського уряду, щоб створити дитячий садок або клуб у Польщі, необхідно:

1. Знайти приміщення, яке відповідає санітарним, житловим та протипожежним вимогам, або адаптувати його до чинних вимог, або побудувати будівлю, що відповідає цим вимогам, та отримати підтвердження відповідності. 
2. Знайти персонал садочка. 
3. Організувати харчування для дітей.
4. Отримати запис до реєстру дитячих садків та клубів.
5. Розробити статут та організаційні положення дитячого садка або клубу.

Для відкриття садочка треба пройти перевірки, але не доводиться довго очікувати на всі необхідні дозволи. Також немає вимоги винаймати величезне приміщення. Це може бути навіть квартира, у якій облаштували ігровий простір. 

«Там діти можуть гратися й спати, водночас окремих ліжок для сну немає. Є багато матраців, з яких можна будувати лабіринти, а коли діти втомилися — спати на них. У кожного в шафі є ковдра, простирадло й подушка. Старші діти мають окремі ліжка, а от малеча спить просто на матрацах», — додає Анна.

Конкретних завдань на день для найменших немає, але є теми, які вчать діти. Протягом дня виховательки гортають із малечею книжечки, займаються в куточку Монтессорі. Там малюки сортують крупи в спеціальних лоточках, вивчають тварин, граються дерев’яними іграшками та фарбами. Це можуть бути навіть емоційні заняття — наприклад, гра зі світлом, відображенням напівпрозорих і кольорових фігурок на стіні.

Занять небагато, вони не обтяжують, а навпаки, зацікавлюють до пізнання. Виховательки не складають календарних планів та не заповнюють журналів. Навантаження зовсім інше, стверджує Анна.

Для прогулянок виховательки мають спеціальні візочки. Одна конструкція передбачає місця для шести дітей: крісла розташовані по два в ряд одне за одним.

«Цікаво, що в нас не було свого майданчика. В Україні кожен садочок має свій простір для прогулянок. А в Польщі із цим візочком можна йти, куди хочеш, гуляти містом. Старші діти обов’язково мають світловідбивні жилетки із назвою садочка», — додає вихователька.

Читайте також:

ЩО ДАЄ ДІТЯМ РАННЄ ВІДВІДУВАННЯ САДОЧКА?

Зараз Анна змінила роботу: працює зі старшими дітьми, тому бачить, як змінюються діти, які виростають у яслах. Вони вже знають, що належать не лише родині, а родина не належить тільки їм, безпечно почуваються в середовищі поруч з іншими людьми.

Діти, які рано йдуть до ясел, менше хворіють, ділиться Анна Балог. До того ж у Польщі набагато більше щеплень від різних хвороб, ніж в Україні, тому дитина легше переносить садочок, наголошує вихователька. Звісно, сезонні застуди трапляються, але є періоди, коли діти ходять до садочка майже постійно. 

«Імунітет дитини розвивається якнайкраще в річному віці. Якщо ми зволікаємо до трьох, то лише тоді починає формуватися колективний імунітет. Якщо зовсім не віддаємо в садочок, то це відтягується аж до школи», — додає вона.

Графік у садку вільний, його можна підлаштувати під потреби і дитини, і дорослих. Якщо батькам із дитиною треба поїхати на тиждень чи навіть два за місто або забрати малечу раніше, це можна зробити. 

«Попри те, що дитина в яслах з раннього віку, вона не страждає й не починає любити маму менше, бо перебуває із виховательками. Дехто, звісно, критично не хоче до інших дорослих, хтось призвичаюється лише до своїх виховательок. Але загалом адаптація відбувається швидше, ніж у старших діток», — зауважує Анна.

Атмосфера в яслах близька до сімейної: тепла, без зайвих стресів. Старші діти традиційно в садочку вивчають мови, мають інші заняття, але в яслах головне — опіка, щоб дитина була щаслива й здорова.

Фото співрозмовниці та  Freepik