Серпнева-2026: що змінюється в українській освіті — головні рішення та плани МОН

Підготовка до нового навчального року, зменшення бюрократичного навантаження на педагогів, реформа старшої профільної школи, зміни в оцінюванні, розвиток дошкілля, безпека та енергетична стійкість закладів освіти — такими були ключові теми конференції «Серпнева-2026: Освіта — справа кожного».

Під час конференції представники Міністерства освіти і науки України окреслили основні зміни, які вже впроваджують або мають відбутися найближчим часом.

Новий міністр освіти і науки Андрій Бутенко визначив загальну рамку роботи МОН: зробити систему менш бюрократичною, дати педагогам більше професійної свободи та водночас забезпечити доступність і якість освіти в умовах війни.

Одним із головних наскрізних питань конференції стало зменшення адміністративного навантаження на педагогів.

Учителі та викладачі витрачають значну частину часу на звітність, таблиці, документи та інші процедури, які не є безпосередньою частиною навчання. У МОН хочуть поступово прибирати те, що не впливає на якість освіти, але забирає час педагогів.

Одним із перших практичних кроків стало спрощення ведення класного журналу.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив, що підписав наказ, який скасовує обов’язкову фіксацію результатів оцінювання учнівства за групами результатів у класних журналах.

Це означає, що вчителям більше не потрібно обов’язково позначати біля кожної оцінки, до якої групи результатів вона належить.

Водночас самі групи результатів не скасовують.

Важливо розділити дві речі: підхід до оцінювання і спосіб його документування.

Державний стандарт базової середньої освіти НУШ залишається чинним. Групи результатів, передбачені стандартом, також залишаються в навчальних програмах.

Педагоги й надалі мають оцінювати, наскільки учні й учениці досягають визначених результатів навчання. Зберігаються компетентнісний підхід і формувальне оцінювання.

Змінюється саме адміністративна процедура.

Якщо раніше біля кожної оцінки потрібно було фіксувати відповідну групу результатів, то тепер це не є обов’язковим. За семестр можна виставляти одну оцінку з предмета.

При цьому педагог сам вирішує, скільки і коли виставляти оцінок та в який спосіб перевіряти знання й компетентності учнів.

«Усе, що визначає якість навчання в класі, залишається за вчителем», — наголосив Андрій Бутенко.

Якщо для конкретного педагога індексування за групами результатів є зручним робочим інструментом, він може продовжувати ним користуватися.

Тож зміна спрямована не на відмову від реформи оцінювання, а на те, щоб забрати зайву фіксацію з документації та залишити професійне рішення за вчителем.

Ще один крок у напрямі зменшення бюрократії — збільшення строку дії сертифіката педагогічного працівника.

Уряд підтримав його продовження з трьох до п’яти років.

У МОН пояснюють: професійний розвиток має допомагати педагогові вдосконалювати свою роботу, а не створювати нові адміністративні бар’єри.

Тож тепер педагог, який пройшов сертифікацію, зможе користуватися її результатами довше, не проходячи процедуру повторно кожні три роки.

Окремим великим напрямом конференції стало дошкілля.

З вересня 2026 року в українських закладах дошкільної освіти обов’язковим стає вивчення англійської мови для дітей віком від п’яти до шести років.

Заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова повідомила, що понад 75 % дитсадків уже готові надавати цю послугу.

До викладання англійської можуть залучати не лише вихователів, які мають відповідну підготовку, а й приватні школи, ФОПів та вчителів англійської зі шкіл.

Для громад, де немає необхідних фахівців, передбачають дистанційний формат: педагог може проводити заняття онлайн, а вихователь залишається з дітьми у групі.

Водночас у МОН наголошують: мета дошкільного навчання — не зробити дитину вільномовною англійською до школи.

«Першочергова мета — зацікавити її мовою, пояснити, для чого вона потрібна, та дати базові знання, на які дитина зможе спиратися в школі», — пояснила Анастасія Коновалова.

За словами Коновалової, із січня 2027 року зарплати педагогів дошкілля планують підвищити на 20 %. Відповідна постанова наразі ще не затверджена.

У МОН водночас визнають, що одного підвищення недостатньо, тому питання умов праці та оплати педагогів дошкілля залишатиметься серед напрямів подальшої роботи.

Новий закон про дошкільну освіту також розширює можливості для різних форматів здобуття освіти.

Окрім традиційних дитсадків, можуть працювати мобільні, сімейні та мінісадочки, а також центри педагогічного партнерства.

Особливо актуальними в умовах війни стали мобільні садочки. Команди приїжджають у населені пункти, де немає можливості повноцінно організувати роботу стаціонарного закладу, і проводять заняття кілька разів на тиждень.

У таких форматах особливу увагу приділяють ментальній підтримці та соціально-емоційному розвитку дітей.

Одним із центральних напрямів освітньої реформи залишається старша профільна школа.

Уже цього року 150 академічних ліцеїв мають розпочати пілотування нової моделі.

Йдеться про те, щоб старшокласники могли обирати профільні предмети та будувати власну освітню траєкторію залежно від інтересів, планів на вступ та майбутньої професії.

Пілотування має стати своєрідним тестуванням моделі перед її масштабуванням в Україні. МОН планує стежити за тим, які проблеми виникатимуть у ліцеях, та коригувати підходи до повноцінного запуску реформи.

Водночас профільна школа неможлива без доступного транспорту. Саме тому держава планує додати ще близько 1000 шкільних автобусів, щоб діти з невеликих і віддалених населених пунктів могли доїжджати до профільних ліцеїв.

Безпека залишається фундаментальним питанням для української освіти.

До нового навчального року готується близько 25 тисяч закладів освіти, а майже у 20 тисячах ремонтують або будують укриття.

У МОН визнають, що потреба в укриттях залишається значно більшою. Завдання — поступово забезпечити належними умовами безпеки якомога більше дітей.

Окремо міністерство працює над енергетичною стійкістю.

Заклади освіти обладнують генераторами, сонячними панелями та системами накопичення енергії.

Це має забезпечити можливість продовжувати освітній процес навіть за тривалих перебоїв з електропостачанням.

МОН також розширює мережу осередків для викладання предмета «Захист України».

Мета — охопити відповідним компонентом 100 % учнів старшої школи.

У контексті війни цей напрям розглядають не лише як окремий навчальний предмет, а як частину підготовки молоді до життя в умовах сучасних безпекових викликів.

З 1 вересня діти мають отримувати безоплатне гаряче харчування.

Для системи освіти це масштабний логістичний виклик, адже йдеться про організацію харчування великої кількості дітей у тисячах закладів.

Але в МОН розглядають цю програму ширше, ніж просто як соціальну допомогу.

Йдеться про формування нової культури харчування дітей, зміну підходів до меню та постійне оцінювання результатів програми.

Ще один важливий напрям — професійна та фахова передвища освіта.

Україні потрібні люди, які безпосередньо працюватимуть у відбудові — будівельники, електрики, механіки, технологи, оператори обладнання та інші кваліфіковані фахівці.

Тому МОН планує модернізувати майстерні й лабораторії, створювати сучасні освітні простори та оновлювати стандарти професійної освіти.

Водночас ключовим завданням залишається тісніша співпраця з роботодавцями.

Освітні програми мають змінюватися відповідно до потреб ринку праці. Інакше система готуватиме фахівців, навички яких не відповідатимуть реальним потребам економіки.

Усі ці напрями об’єднує одна спільна мета — забезпечити безперервність та якість освіти в умовах війни.

Йдеться не лише про укриття чи генератори. Стійкість системи — це також можливість для дитини продовжувати навчання після переїзду, доступ до профільної освіти в громаді, можливість отримати гаряче харчування, психологічну підтримку та сучасну професійну підготовку.

Саме тому на «Серпневій-2026» говорили одночасно про інфраструктуру, педагогів, дітей, освітні програми та ринок праці.

Андрій Бутенко наголосив, що міністерство має більше взаємодіяти з тими, хто безпосередньо працює в системі освіти.

«Найкращі рішення не народяться в кабінетах — вони народяться в школах, у дитячих садках».

Найближчим часом ці рішення мають від планів і заяв втілитися у конкретні зміни в школах, дитсадках, закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. 

Фото: Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.