Що чекає на мережу профтехів та коледжів?

У 2025 році стартує трансформація мережі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. За даними Міністерства освіти і науки, нині в Україні працює 609 профтехів та 678 коледжів. Серед коледжів 356 (52%) – у структурі університетів.

До сильних профтехів чи коледжів зможуть приєднуватися інші профтехи чи коледжі відповідно. Скільки їх залишиться після реорганізації та в якому статусі – залежить від рішень, які ухвалюватимуть у регіонах.

Перш ніж починати оновлення мережі, у МОН провели громадське обговорення проєкту Методичних рекомендацій щодо формування мережі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Нині МОН опрацьовує всі зауваження та пропозиції, а їх надійшло приблизно 80. Невдовзі на сайті міністерства оприлюднять звіт про результати обговорення.

Тим часом «Вчися.Медіа» звернулося до міністерства за поясненнями: хто безпосередньо вирішуватиме долю профтехів та коледжів, які критерії візьмуть до уваги під час трансформації мережі,  як об'єднуватимуть коледжі та профтехи та що чекає на коледжі при університетах.

Відповіді на ці та інші запитання читайте у матеріалі. 

Як пояснили в МОН, це дасть змогу мати багатопрофільні й багаторівневі заклади професійної та фахової передвищої освіти, які зможуть:

• забезпечити високу якість освіти;
• гнучко реагувати на потреби національного та регіонального ринків праці;
• підвищити доступність освітніх послуг для всіх цільових груп.

Проєкт Методичних рекомендацій, який пройшов громадське обговорення, має стати основою для довгострокового планування розвитку економічного та трудового потенціалу регіонів. 

Яким буде алгоритм трансформації мережі?

1. На рівні областей та районів створять робочі групи, які підготують рекомендації з формування мережі закладів. Дедлайн – 30 червня.
2. До 31 грудня 2025 року засновники (на основі рекомендацій робочих груп) затвердять плани трансформації закладів на 2026-2028 роки (31 грудня 2025 року – це пропонована дата затвердження планів реорганізації).

Деякі профтехи та коледжі будуть визначені як ядро мережі. До них зможуть приєднуватися інші профтехи та коледжі. 

Остаточні рішення про об’єднання закладів ухвалюватимуться з огляду на конкретні умови та потреби кожного регіону.

На рівні областей (та Києва з передмістям) робоча група складатиметься з: 

• заступника міністра освіти і науки;
• заступника голови ОДА;
• заступника міського голови обласного центру;
• представників структурних підрозділів ОДА, центральних і місцевих органів виконавчої влади;
• представників органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а також фахівці з питань економічного та соціального розвитку;
• представників державної служби зайнятості, роботодавців та профспілок;
• по три делегати від зборів керівників закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

У робочу групу на рівні району входитиме:

• заступник голови або керівник департаменту / управління ОДА;
• заступник міського (селищного) голови районного центру;
• представники структурних підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти в межах району, а також фахівці з питань економічного та соціального розвитку;
• представники регіонального центру зайнятості, роботодавців та профспілок;
• по одному делегату від зборів керівників закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

1. Профтехи та коледжі, які будуть ядром мережі та розташовані в обласних центрах, мають відповідати таким вимогам: 

• не менше 800 учнів;
• не менше як 75% виконання державного (регіонального) замовлення у 2024 році;
• не менше як 20% бюджету на спеціальний фонд закладу освіти;
• не менше як 60% працевлаштованих випускників;
• на 5% більше педагогів із вищою кваліфікацією, педагогічними або вченими званнями, науковими ступенями, ніж у середньому мають аналогічні заклади на цій території.

2. Профтехи та коледжі в районах, визначені як ядро мережі, мають відповідати таким вимогам:

• не менше 500 учнів;
• не менше як 75% виконання державного (регіонального) замовлення у 2024 році;
• не менше як 15% бюджету складає спеціальний фонд закладу освіти;
• не менше як 60% працевлаштованих випускників.

У жовтні 2021-січні 2022 року тривала апробація проєкту методичних рекомендацій з формування оптимальної мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти (у межах Програми ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»). 

Апробація відбулася в пілотних регіонах, до яких увійшли:

• Вінницька;
• Полтавська;
• Рівненська;
• Запорізька;
• Чернівецька;
• Львівська;
• Миколаївська області.

У кожному з регіонів ОДА створили робочі групи із 15-20 осіб, серед яких – представники обласних державних адміністрацій, профспілок, центру зайнятості, освітяни та роботодавці.

Робочі групи в пілотних областях вивчали:

• рівень зацікавленості молоді в різних професіях та спеціальностях;
• потреби ринку праці у кваліфікованих робітниках;
• можливості матеріально-технічної бази закладів освіти;
• оптимізацію витрат на утримання закладів.

Результати апробації лягли в основу розрахунків щодо бажаної наповнюваності учнів у новій мережі профтехів та коледжів.

Робочі групи збиратимуть дані за 5 основними блоками:

1. Управління закладами освіти: статус закладу; керівники та сфера управління.
2. Здобувачі освіти та випускники: кількість зарахованих здобувачів освіти та випускників за професіями/спеціальностями; моніторинг працевлаштування; кількість дорослих, які пройшли перепідготовку чи підвищення кваліфікації.
3. Педагогічні працівники: укомплектованість; кваліфікація та статус (штатний/сумісник); обсяг трудових обов'язків.
4. Якість освіти: результати ліцензування, акредитації та аудиту; результати ЗНО (НМТ), ЄДКІ.
5. Матеріально-технічна база та фінансово-господарська діяльність: розташування закладів та відстань між ними; технічний стан приміщень; фінансово-господарська діяльність.

Для переміщених закладів освіти [йдеться про релоковані з ТОТ] братимуть до уваги інформацію про сторону, що приймає, та розташування працівників і здобувачів освіти.

Рішення про майбутнє коледжів, які є структурними підрозділами університетів, не будуть ухвалюватися одноосібно. Як пояснюють у МОН, до складу робочих груп на рівні областей (та Києва з передмістям) входитиме представник міністерства. Це гарантує, що інтереси закладів вищої освіти будуть враховані під час розгляду варіантів реорганізації.

Робочі групи також мають право залучати експертів для збору та аналізу інформації. Це передбачає всебічний підхід до оцінки ситуації в кожному конкретному регіоні та кожному окремому закладі освіти.

Також передбачені консультації з закладами вищої освіти, що дає змогу коледжам при ЗВО активно брати участь в обговоренні свого майбутнього та пропонувати варіанти подальшого розвитку.

Хоча проєкт не передбачає єдиного сценарію для всіх коледжів при ЗВО, він створює умови для їхньої інтеграції в нову мережу на основі аналізу локальних потреб та особливостей. Це може призвести як до збереження їхнього статусу [в структурі університетів], так і до реорганізації в межах оптимізованої освітньої мережі.

Кінцеве рішення щодо мережі профтехів та коледжів ухвалюватиме Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки України.

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонений